Третє Київське Фотобієнале


Третє київське фотобієнале поступово набирає обертів – ще дві виставки у галереї RA відкрились у середу. А розпочався Місяць фотографії, який затягнеться майже на три місяці, офіційною презентацією у Центральному Домі Художника 12 квітня. Всього у Києві буде представлено близько 60 експозицій у різноманітних галереях, музеях, арт-центрах та інших місцях міста.

Центральні теми цьогорічного фотобієнале – «Фотографія. Персони» (має на меті акцентувати особистість автора та унікальність його погляду) та «Фотографія по-жіночому».


художній директор фестивалю Євген Солонін


«Серж Лифар із Києва» - так називається перша фотовиставка, яку 12 квітня відкрив художній директор фестивалю Євген Солонін разом із почесними гостями з французького культурного центру. На ній експонуються роботи, що висвітлюють богемне життя і творчу діяльність «бога танцю», як його називали сучасники ХХ століття. Народившись в Україні, Сергій (Серж Лифар) емігрував у Францію, де згодом очолив балетну трупу «Гранд-Опера» і фактично відродив французький балет, повернувши йому колишню славу.
Фотовиставка триватиме до 23 квітня.


Серж Лифар





Серж Лифар і Марк Шаґал





Серж Лифар і Шарль де Ґоль


Фотовиставка «Портрети художників» Деніз Коломб розташувалась поверхом вище у ЦДХ і триватиме з 12 по 25 квітня. Ім’я Коломба, першовідкривача нових земель, Деніз Льоб взяла під час війни, щоб уникнути небезпеки, а згодом почала використовувати як своє псевдо. Деніз змалку вчити грі на віолончелі і пророчили їй майбутнє музиканта. Проте сталося не так, але зі знанням справи Деніз каже, що фотографія дуже схожа на розшифрування музичного твору. У фотографії також задаються всі елементи, і від неї чекають лише інтерпретації.

Завдяки своїм природним якостям, представляючи людину, вона завжди намагалася відобразити її найбільш привабливі риси. Цей етичний підхід пов’язує Деніз Коломб із французькою традицією поетичного реалізму нарівні з такими особистостями, як Дуано, Бубу, Ізіс та Роні.

У 1947 році разом із Антоніном Арто вона започатковує велику серію портретів митців, а її брат П’єр Льоб, власник відомої галереї в Парижі, вводить її у коло художників та скульпторів. Знакова постать митця, мрії, які він втілює, але разом із тим і хвилини слабкості – все це допомагає їй висловлювати і свої власні почуття. Ми ніколи не забудемо Арто – цього мрійника в постійних сумнівах, трагічну красу де Сталя, сфотографованого за кілька місяців до самогубства, Джакометті – сором’язливого й неприступного, Пікассо, що спокійно сидить на сходах, наче справжній живий монумент, або Ернста з непокірним пасмом волосся та тривожним поглядом, який позує на тлі паризьких дахів.


Віктор Браунер. 1954 Фотографія Деніз Коломб





Хуан Міро. 1954. Фотографія Деніз Коломб





Ніколас де Сталь. 1954. Фотографія Деніз Коломб





Макс Ернст. 1954. Фотографія Деніз Коломб





Марі-Поль Дуальт. 1968. Фотографія Деніз Коломб







Зовсім поруч, у тому ж ЦДХ, до 23 квітня проходитиме виставка фотографій Катерини Борисенко «Червоне».

16 квітня у центрі сучасного мистецтва Soviart відкрився проект міжнародної групи фотографів «Єва». Мистецтво тут постає засобом комунікації для розуміння складних життєвих ситуацій. Шестеро жінок-фотографів, кожна у своїй країні, досліджують материнство: Марізільда Крупп (Бразилія) за допомогою фото розповідає історію вагітної 15-річної Люсіанни, яка мешкає мало не в коробці, у страхітливих злиднях на околиці міста. Нева Таваконіс (Іран) зробила серію фотографій літніх жінок у чорному, що тримають в руках портрети своїх убитих синів-солдатів. У француженки Аґнес Тебріз вийшла доволі світла філософська фото-історія про народження нової людини у Східному Тіморі, а грузинка з польським походженням Юстина Мілінкевич висвітлює життя самотньої молодої матері в маленькій комунальній квартирі поряд із сліпою бабцею. Тему сніду в Південній Африці розкриває Бенедикт Курзеє: як результат – моторошні фотографії дитячих трунвочок та маленьких щойно насипаних могил. Про миті з життя мами і сина карликів оповідають знімки Лурдес Сеґоде (Іспанія). Виставка триватиме до 30 квітня.


фотографія Марізільди Крупп





фотографія Лурдес Сеґоде





Теплими словами вітали Мілу Тєшаєву на відкритті її виставки під назвою «Свої» у галереї RA. Виставка триватиме з 18 квітня по 2 травня. 22 фотороботи, які несуть у собі багато позитиву і щирості, показують фрагменти із життя людей в Узбекистані, які зуміла побачити і донести до глядачів авторка проекту.

Міла Тєшаєва. Свої





Міла Тєшаєва. Свої





Міла Тєшаєва. Свої


А вже через півгодини Євген Солонін відкрив другу виставку в галереї RA «Сон розуму породив...» групи КВАС, до якої ввійшли Олександр Кандніков та Сергій Васильєв. За словами авторів, все, що експонується, мало б називатись «Випадковостями», поки одного разу, зовсім, до речі, випадково, не відкрило в собі деякі закономірності. Люди і образи на цих фотографіях – не відкриття, а нагадування. Про вічний шлях і вічні глухі кути. Про самовпевнені претензії на оригінальність і сумне фіаско будь-яких оман. Про реальність, яку намагаються витіснити і розтерти в порошок симулякри, а вона впирається і не здається. Про прогрес, ціною якого є деградація. Деякі колізії цієї розповіді можуть видатись доволі сумними, але, кінець кінцем, не все ж є таким моторошним: кінець кінцем, своїми сьогоднішніми позами, гримасами, жестами, плоттю та кров’ю, жалістю та надіями, конфліктами і оргазмами, душею та челюстями, поцілунками та відштовхуваннями, падіннями та мріями ми продовжуємо цитувати Велику Історію.

Виставка триватиме до 2 травня.


Сергій Васильєв та Олександр Кандніков





фотографія, що дала початок серії «Сон розуму породив...»





група КВАС. «Сон розуму породив...»


У п’ятницю 20 квітня о 18 годині у Галереї «Мистець» відбудеться відкриття виставки Кшиштофа Ґералтовського «Лице як стяг». А наступного дня відомий польський фотограф проведе майстер-клас.

Чекайте на продовження, адже основна частина дійства ще попереду.



текст і фото: Тарас Хімчак


19.04.2007
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах