Арт-дайвінг Андрія Калькова



 
Андрій Кальков - український художник, стріт-артист. Працює переважно у стилях оп-арт та 8-біт. Його стікери розклеєні у країнах різних континентів, серед яких - Англія, Польща, Бельгія, Греція, Ісландія, Перу, Росія, Китай, Білорусія, США та ін. Сьогодні Андрію 25, живе та працює у Луцьку
.
 
Протягом останнього року Кальков працював над двома серіями робіт, переміг у першій російській виставці стікерів, успішно співпрацював з фірмою одягу "Urban Planet", в результаті чого його роботи з'явились на молодіжних рюкзаках та сумках. Про все це та інше була наша розмова з Андрієм.
 
Ти працюєш у вуличному просторі вже 13 років. Який шлях ти пройшов за цей час?
Перші кроки проявились у вигляді перемальовування шрифтів інших райтерів у зошит в клітинку. Переосмисленні будови літер і формуванні власного стилю. Далі в основному всі аспекти самовираження зводились до вкарбовування в урбаністичний простір свого імені: від простого тегу до швидких бомбінгів і більш довготривалих робіт. Вся суть того, що я тоді називав "графіті" зводилась до оригінального підживлення свого его через нікнейм. З часом ситуація змінилась і перейшла у зовсім інше русло. Сучасна моя творчість акцентується на філософських ідеях та самозаглибленні. 
 
 

 
Як твої стікери з'явились у Нью-Йорку?
Якийсь час я листувався в інтернеті з місцевою прихильницею стріт-арту, а потім надіслав їй поштою свої стікери. Це типовий спосіб дарувати і обмінюватися ними з іншими вуличними художниками. Та дівчина поклеїла кілька стікерів на Манхеттені і біля Бруклінського моста. До вуличної пропаганди мистецтва також долучаються мої друзі, які часто подорожують. 
 

 
Останнім часом у тебе з'явилось відразу дві нові серії робіт - "Круговорот" та "Око відродження". Розкажи про кожну з них.
Серія "Круговорот" - це чиста абстракція, виконана на стику оп-арту та 8-bitу. Я взяв вічну форму - спіраль, яка де-факто - модуль усього. Як і в  матеріальній, так і в метафізичній дійсності. Я зобразив її в сучасній манері і одягнув на цей каркас різні настроєві костюми. Відсутність образів побутової реальності, динаміка спіралевидної форми і різні оптичні засоби використані для зосередження на внутрішніх глибинах душі. Це своєрідна ополонка для медитативного дайвінгу. Нащо нам пірнати у власну душу? Тому що там є все для того, щоб пізнати гармонію і щастя. 
 
Круговорот - це не лише односторонній процес, це процес двобічний. З одного боку заглиблюється, з іншого розширюється. Знайшовши багатство всередині - поділись і станеш ще багатшим.
На серію "Око Відродження" мене підштовхнула однойменна книга Пітера Келдера. У ній розповідається про сакральний комплекс Тибетської йоги, який допомагає розширити межі самоусвідомлення. Практикуючи вправи й досягаючи певних успіхів, я вирішив присвятити цій темі свої візуальні продукти. Ця серія значно символічніша, абстрактні форми присутні у меншій мірі, а очі стали ключовим моментом кожної роботи. Око - це точка самоусвідомлення Творця через свої творіння. У закритому стані око символізує надлюдське-божественне і погляд всередину. Відкрите ж око - це земний світ людей і тверезий погляд на речі.
 
Ти використовуєш стікери, малюєш на стіні та на полотні. Що для тебе пріорітетніше і з чим працювати найцікавіше?
Я би порівняв стікери, постери і стіни - з дітьми морячки, а живопис та графіку - з дітьми домогосподарки. Одні мають більшу глядацьку публіку і менш захищені від зовнішніх впливів, інші - більш відкормлені, захищені, але подорожують менше. Загалом, мені однаково подобаються обидві ролі.
 

 
Знаю, що недавно ти переміг в одній з номінацій на конкурсі стікерів у Санкт-Петербурзі. Що то був за конкурс і якою була твоя участь у ньому?
Це була перша в історії Росії виставка-фестиваль стікер-арту, в якій приймали участь близько 150-ти художників з Росії, України та Білорусії. Мої роботи також входили до кількох колажів, які вмістили немаленьку кількість наклейок. Я зайняв перше місце в номінації "Найкраща композиція". Приємно, хоча я досі скептично відношусь до всіляких конкурсів.
  
Ти вже співпрацював з такими художниками як: Teck, Dima Pencil, York, AZO, MH. З ким ще плануєш спільні роботи в майбутньому?
Щодо цього у мене абстрактні наміри. Головне - позитивний результат від спільної творчості, а на всю іншу конкретику вказує саме життя.
 
Кого вважаєш своїми натхненниками? Чия творчість тобі близька?
Мій головний натхненник - це магічна сила Ци. Саме так її називають даосисти. А ще її можна назвати - відмінним здоров'ям, хорошим настроєм, натхненням та любов'ю.
 

 
Нещодавно українська фірма вуличного одягу під назвою "Urban Planet" випустила серію рюкзаків та сумок з твоїми роботами. Це твоя перша подібна співпраця? 
Так, це дебют. Це саме той випадок, коли робота створюється на полотні, виставляється у галереях, тиражується тисячами стікерів, потім оцифровується і оживає на аксесуарах людей з різних субкультурних течій. 
 
Будуть ще речі з твоїми зображеннями?
Так. Нещодавно Андрій LTS з Івано-Франківської do it yourself контори під назвою "49BKS" виготовив оригінальні скетчбуки з моїм дизайном. Паралельно я працюю над ще кількома колаборейшнами, про які дізнаються згодом.
 
Чого, на твою думку, не вистачає українській стріт-арт сцені?
Досі я не помітив загальнонаціональних рис самовираження. Хоч це і не є обов'язковою складовою, та відмінно українського компоненту у роботах бракує. У мене є кілька ідей, які б пожвавили вливання народної образотворчої мови у сучасний контекст. Думаю, що в найближчому майбутньому працюватиму над їхнім втіленням.
 

 

 

 

 




 Сергій Нескажу
 

06.07.2013
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах