Нетрадиційна медицина Томмаcо Мелі


Якось ми знайшли ілюстрації одного італійського хлопця – Томмасо Мелі. Вони настільки сильно засіли нам у головах, що ми не могли про них не написати. Але от інформації про Томассо ніде не було, і як виявилося не дивно – бо ілюстрацією він займається непрофесійно і до того ж для власної терапії. І от ми вирішили познайомитися з цим хлопцем, який виявився приємним співрозмовником і розповів багато чого цікавого не тільки про свої ілюстрації й життя, але й про інших, не менш цікавих італійських художників.


Томмаcо Мелі

Привіт! Розкажи про себе. Звідки ти, чим займаєшся?

Привіт! Я Томмаcо Мелі, дизайнер, мені 28 років, живу в Пармі – це на півночі Італії, місто відоме своїми кулінарними традиціями та романським мистецтвом, яке як миле і гарне дівча, без справжньої сутності - шкаралупа без душі. Я не займаюсь ілюстрацією постійно, не маю жодної художньої освіти. Почав малювати задля самотерапії, а все, що трапляється після того, коли я закінчую роботу (позитивні відгуки, спільні роботи, книжки, виставки) – це чудовий бонус. Чесно кажучи, це велике задоволення постійно бачити, що хтось може знайти щось для себе в моїх роботах або просто цінувати їх. Я намагаюсь використовувати власні само-деструктивні ідеї для створення чогось, що могло б хоч якось бути красивим, приємним спочатку для мене, а потім для інших. Інколи я досягаю поставлених цілей, деколи ні, тому мушу більше тренуватись, щоб здобути більше можливостей для самовираження.


Томмаcо Мелі
investigatio - equilibrium

Що найбільше впливає на твоє мистецтво?

Я думаю, мої роботи йдуть прямо з "Low Brow" або "pop surrealism". Ці жанри впливали на мене величезною різноманітністю стилів, ідей, медій, філософій - вони постійно розвиваються. З ними пов’язана величезна кількість особистостей, які не працюють в строгих категоріях.

Музичні жанри – гардкор, панк, олдскульний хіп-хоп; спорт: скейтбординг та сноубординг; вегетаріанство; серед розваг: японська анімація, манга, відео-ігри, кіно, комікси; татуювання: японське Horimono, традиційне американське, мексиканське "LosMuertos". Азіатське мистецтво: тибетське, японське, індійське, китайське. Всі ці речі займають величезне місце в моєму повсякденному житті і впливають на мене у більшій чи меншій мірі.

Можеш назвати декількох своїх найулюбленіших художників?

Хм… це мега-величезний список, який починається зі стріт-арту, тату, коміксів і прямує до традиційного мистецтва. Я назву перших, що зараз спали на думку: Blu, ericailcane, Os Gemeos, група "Beautiful Losers", kill pixie, Dan May, Jeff Soto, Jason Limon, Jeremy Fish, бельгійська група "hellomonsters", Heiko Muller, Katsuhiro Otomo, Mamoru Oshii, Hayao Miyazaki, Moebius, Milo Manara, майстер хіромоно Horioshi III, Egon Schiele, Alfons Mucha… Я можу називати імена годинами. Мені важко визначити «улюблених художників», оскільки це залежить від настрою в певний момент.


Томмаcо Мелі
The Last Resort - cross fingers, close eyes

Що в середині твоїх ілюстрацій - які передісторії, посилання? Можеш розказати про деякі з них, на твій вибір.

Я не можу чітко пояснити це тільки словами, та всі мої ілюстрації стосуються великих і малих речей у моєму житті, вони повні меседжів і символів, і я впевнений на найглибшому рівні вони складні для тлумачення.

Але всі вони основані на простих загальних почуттях, простих для розуміння. Їхній настрій в основному песимістичний, підозрілі до життя, але, як я вже сказав, я використовую як терапію, як ліки. Ти коли-небудь чув, щоб хтось йшов до лікаря і запитував ліки від нормального здоров’я? Або скаржився психотерапевту на щасливе життя? Я також бачу, що я не дуже гарно малюю щасливі та приємні речі, тож нехай цю справу роблять люди, кращі за мене (і таких тут повно).

Оскільки, мені випала нагода пояснити свої роботи, які не варто узагальнювати, я розповім про дві мої найбільш «вдумливі» роботи:


Томмаcо Мелі
A story of lifes and lines(and lies), the life thread

Перша - це «А story of lifes and lines (and lies), the life thread» / «Історія життів і ліній (і брехні), нитки життя”: що ж, назва говорить сама за себе. Це робота про почуття пригнічення, яке я відчуваю інколи, коли я не в змозі призупинити потік подій, які продовжують зливатися і впливають одна на одну. Я зробив багато малюнків за цією темою, кожен із яких з різним настроєм і подачею, але цей варіант, я впевнений, найпохмуріший і найтяжчий, тому що він повертає до поганих моментів і спогадів. Я повністю втратив контроль над кожним аспектом свого життя: фізичного, духовного, кохання, дружби, кар’єри, особистості, самоповаги. Все валилося з рук - це тривало довго і чим більше я намагався взяти під контроль цей потік подій, тим більше я провалювався, з відчуттям, ніби я граю вже по написаному сценарію, я лише рухаюсь без шансу щось змінити. Я дійсно відчував свої дії абсолютно безглуздими.


Томмаcо Мелі
ciao nonna

Ще одна робота «ciao nonna», що означає „Прощавай бабусю”. Нещодавно померла моя старенька улюблена бабуся, яка була мені як матір, вона виховувала мене до 16 років, у той час, коли мої батьки були зайняті роботою, я завдячую їй своїм чудовим дитинством. Більшість здобутків мого життя належать її неймовірній силі. Я намагався зробити щось ліричне і казкове, але я ніколи не буду спроможний зробити те, що ця особа заслуговує, хоча принаймні я намагався. Я намагався зробити її джерелом світла і, думаю, що якоюсь мірою я досяг цього ефекту.

Як відбувається процес створення ілюстрацій: ти спершу малюєш їх на папері, перед оцифруванням, чи одразу ж на комп’ютері?

Процес залежить від того, яку техніку я збираюсь використовувати. Коли я хочу робити традиційними техніками, я використовую олівці фарби, коли в цифрі – ілюстратор, фотошоп і планшет. Якщо я малюю у векторі – то я завершую у ньому ж. Я мушу сказати, що комп’ютер відіграє дуже велику роль в моєму мистецтві, він мені багато допомагав із моєю недостачею художньої освіти.


Томмаcо Мелі
e.t.i.d.

Чи брав участь у виставках (власних чи групових)?

Я брав участь в декількох групових виставках і збираюсь продовжувати в майбутньому, але в мене ще не було персональної виставки. Правда, я відчуваю, що ще не доріс до власної виставки, коли дивлюсь на інших людей. Можливо, в майбутньому – я зміню свою думку.

А в якихось журналах чи книжках твої роботи публікувались?

Мої роботи публікувались в декількох книжках, журналах, і на футболках по всьому світі і все це завдяки інтернету, який, я думаю, є фантастичним місцем ділитися і знаходити людей. Інтернет також дав мені можливість співпрацювати з такими суперталановитими чуваками як Лео Еспіноза / Leo Espinosa чи "the pearpicker".


Томмаcо Мелі
It could be me but it's actually paul paper

Чи можеш розказати нам про місцеве арт-середовище? Порекомендувати якихось інших художників, галереї, місця чи щось інше цікавеньке…

Як я вже казав, моє місто дуже ввічливе і добре виховане, але ми маємо своїх невизнаних талантів. У мене є два друга, які супер досвідчені й роблять фантастичні роботи – це Джеймс Калінда / James Kalinda та PsychoBoy54. Вони мають неймовірні навики і техніку, і вони «думають», і «працюють» в дуже радикальний спосіб! Я люблю речі, які вони роблять. До речі, думаю, ми щось зробимо разом ближчим часом.

Ви можете знайти їх на флікері. Я раджу вам відвідати їхні сторінки, якщо хочете нетрадиційної медицини: James Kalinda і PSYCHOBOY54

У моєму регіоні (Emilia-Romagna) художня сцена досить жива і два найбільш відомих італійських художники живуть тут, я вже називав їх серед «найулюбленіших» - це ericailcane і Blu. Вони роблять неймовірні стіни по всьому світі. Blu відомий своєю настінною анімацією, така як "muto" - яка буквально порвала світову арт-спільноту. Ці два хлопці посилають універсальний меседж, який, здається, наше суспільство забуло. Величезна подяка їм за те, що показують світу, що в нас ще є голова на місці.


MUTO (a wall-painted animation by BLU):



Томмаcо Мелі
blu


Томмаcо Мелі
stato di grazia/state of grace


Томмаcо Мелі
support her hotness


Томмаcо Мелі
Kali Maha


Томмаcо Мелі
small world collapse



Ілюстрації (с) Tommaso Meli

Підготував: Олександр Хаверчук



03.06.2009
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах