Джон Фаулз. Загадка

Найчастіше пропадають дівчата-підлітки, за ними йдуть хлопці їхнього віку. Здебільшого це діти з робітничих сімей і, як правило, з тих, де у взаєминах між батьками - серйозний нелад.

Петер Гандке. Пісня дитинства

Петер Гандке. Пісня дитинства

Курт Воннегут. Брехня

Весна тільки-тільки почалася. У холодному ще сонячному промінні торочки давньої паморозі здавалися зовсім сірими. Вербове віття було вкрите золотистим серпанком пухнастих сережок. Чорний «ролс-ройс» мчав з Нью-Йорка Коннектікутським шосе.

Клер Віґфол. Коли втопилися оси

Клер Віґфол (Claire Wigfall) народилася у Ґрінвічі влітку 1976 року. Раннє дитинство її минуло в Берклі у штаті Каліфорнія, перед тим, як вона повернулася до Лондона у восьмирічному віці. Коли їй було 22 роки, вона переїхала до Праги (республіка Чехія), і зараз живе там. Її перша книга була надрукована видавництвом "Faber&Faber" у серпні 2001 року

Курт Воннегут. Галапагос

На згадку про Хілліса Р. Хоуві (1903—1982), природознавця-аматора й щирого чоловіка, який улітку 1938 року взяв мене, мого найкращого друга Бена Хітца та інших хлопців з Індіанаполіса, штат Індіана. в похід по американському Дикому Заходу.

Генріх Белль. Мовчання доктора Мурке

Щоранку, тільки-но зайшовши до Будинку радіо, Мурке проробляв таку собі екзистенційну вправу: вскакував до кабіни патерностера, але, замість вийти на другому поверсі, де була його редакція, їхав вище, минав третій, четвертий поверх, і щоразу, як кабіна на мить зависала над площиною п'ятого поверху й, скрегочучи, пересувалась над глибоким ліфтовим колодязем, де лиснючі від мастила ланцюги вкупі з усім іншим залізяччям бряжчали й рипіли, наладнуючись на спуск, — Мурке відчував страх;

Генріх Белль. Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...

Машина зупинилася, але мотор ще гурчав; десь відчинилася велика брама. Крізь розтрощене вікно в машину ввірвалося світло, і тоді я побачив, що й лампочку під стелею розбито вщент, лишень звій ще стирчав у патроні — кілька мерехтливих дротиків із рештками скла. Потому мотор замовк, і знадвору добувся чийсь голос:

Хорхе Луїс Борхес. Книга піску

...збудоване на піску...
Джордж Герберт

Лінія складається з нескінченної кількості точок, площина з нескінченної кількості ліній, об'єм з нескінченної кількості площин; супероб'єм з нескінченної кількості об'ємів... Ні, безумовно, це надто геометричний, не найкращий спосіб розпочати мою оповідь. За наших часів кожне фантастичне оповідання прагне здатися достовірним, однак моє — справді достовірне.

Хорхе Луїс Борхес. Про стислість в науці

...В одній імперії мистецтво Картографії набуло такої досконалості, що Карта однієї лише провінції займала ціле місто, а карта Королівства — цілу Провінцію.

Хорхе Луїс Борхес. Початок і Кінець

Після агонії, вже самотній, зовсім самотній, розтерзаний і забутий, він поринув у сон.

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах