Ґустав Клімт (Gustav Klimt)


Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт
Ґустав Клімт

більше робіт (commons.wikimedia.org)



Ґустав Клімт / Gustav Klimt (14.07.1862 – 6.02.1918) - австрійський художник і графік.

Ґустав Клімт народився у віденському передмісті у сім'ї гравера по золоту Ернста Клімта Старшого, що походив із Богемії та Анни Розалії Фінстер. Ґустав був найстаршою дитиною в сім'ї - його брати Ернст Клімт Молодший та Ґеорґ Клімт також стали художниками.

Між 1876 та 1882 роками Ґустав Клімт навчається у віденській художній школі (Kunstgewerbeschule) у Фердинанда Лауфбергера. у 1879 році він працює у Ганса Макарта. З 1883 по 1892 роки він засновує разом зі своїм братом Ернстом та Францем Мачем "компанію живописців", яка виконала поміж іншими замовленнями завісу та живопис на стелі для театру в Райхенберзі та Карлсбаді, портрет родини кайзера, живопис на стелі у віденській Hermesvilla, фрески в Історичному Музеї та внутрішню декорацію Бургтеатру (Burgtheater). Після того, як тогочасна публіка з обуренням відхилила ескізи фресок для стелі віденського університету, дійшло до розриву з Францем Мачем.

У 1890 році Клімт отримав нагороду кайзера як визнання художника за його картину із зображенням внутрішнього вигляду пізніше знесеного старого Бургтеатру у Відні. В 1891 році він став членом віденського Будинку Художників. 24 травня 1897 року Клімт вийшов із його складу та став одним із засновників Віденської Сецесії (Wiener Secession), першим президентом якої він був з 1897 по 1899 роки. У цей час він зробив ескізи металевих дверей для будинку Сецесії. Для їхнього часопису Ver sacrum Клімт виконав чисельні ілюстрації. У 1900 році його картина "Філософія" отримала золоту медаль на паризькій Всесвітній Виставці, не дивлячись на це її було відхилено колегією в якості факультетської картини для великого святкового залу віденського університету. В 1902 році він створив Бетховенський фриз для лівого бічного залу віденського будинку Сецесії.

У 1905 році він разом із групою інших художників, в їх числі був також Карл Молль /Carl Moll, вийшов із Сецесії, тому що деякі з його колег дотримувалися занадто "натуралістичного стилю".

У 1907 році Клімт вперше зустрівся з Еґоном Шіле / Egon Schiele, а в 1908 році відбулася перша виставка групи Клімта, яка покинула Сецесію.

Численні виставки закордоном свідчать про значення Клімта для тодішнього мистецького життя. У 1908 році він виставлявся у Празі та Дрездені, в 1909 році – в Мюнхені, в 1910 році – у Венеції на IX бієннале, в 1911 році – у Римі, в 1912 р. – знову в Дрездені, в 1913 р. – в Будапешті, Мюнхені та Маннгаймі, в 1916 р.– на виставці "Bundes Osterreichischer Kunstler" у Берліні разом з Шіле та Кокошкою. У 1917 році Клімта було обрано почесним членом віденської Академії Образотворчих Мистецтв (Akademie der bildenden Kunste Wien) та мюнхенської Академії.

Тісна дружба пов'язувала Клімта із засновниками Віденських Майстерень Йозефом Гофманом / Josef Hoffmann та Коломаном Мозером / Koloman Moser.

Клімт ніколи не був одруженим, мав інтимні стосунки із багатьма жінками, серед яких були Альма Маглер-Верфел та Еміль Луїз Фльоґ. Для їхнього салону мод Клімт робив ескізи суконь.

6 лютого 1918 року Ґустав Клімт помер від крововиливу в мозок у віденській лікарні. Його могила знаходиться на кладовищі в Hietzing.

У 1924 році на його честь названо провулок у Відні - Klimtgasse, а в 2005 році про його життя Рауль Руїс зняв фільм, головну роль зіграв Джон Малкович.




РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах