The Social Network – це фільм, який майже вартий покоління Facebook, і цей факт – такий несподіваний – змушує сприймати стрічку з більшим задоволенням, ніж він, можливо, об’єктивно заслуговує. З першого епізоду зрозуміло, що це картина про людей 2.0, зроблена людьми 1.0 

Лише на перший погляд «Вихід» - така собі чергова стрічка про графітчиків. Насправді, фільм являє собою витончену мистецьку гру з глядачем. Ми не можемо бути цілковито певні, документальне це кіно чи таки ігрове; ми не знаємо, хто істинний режисер - Гуетта чи Бенксі; зрештою, питання про те, хто є головним героєм стрічки, теж лишається відкритим. 

От і скінчилась Молодість, одна з тих подій, якою ще можна пишатися, що вона в нас є, і, будемо сподіватися, ще буде. Бо на початку цьогорічного фестивалю вже велась розмова, що, можливо, фестиваль буде змушений переїхати до Львова. Такі події тримаються іноді на голому ентузіазмі, як от і ГогольFest, тож тримаймо кулачки.

Важливо підкреслити, що «Пророк» Жака Одіара став володарем гран-прі останнього Каннського фестивалю одним із призерів фестивалю, цього року винятково багатого на сенсації й гучні імена. У «Пророку» Одіар зазирає в саме осердя криміналітету, змальовуючи будні французької в’язниці, куди потрапляє головний герой, 19-річний арабофранцуз Малік Ель Джебен.

Приїзд Дейвіда Лінча – неабияка подія для українських поціновувачів кіномистецтва. Однак головною темою численних виступів американського режисера, яка подається під соусом його творчості, виявився не кінематограф, а... медитація. Утім, ідеться не про звичайну медитацію, а про бренд «Трансцендентальна медитація».

Нова стрічка відомого австрійського режисера Ульріха Зайдля “Імпорт-Експорт” є безумовно випробуванням для глядача. Зрозуміло, що частина публіки піде дивитись фільм, оскільки, по-перше, дія більшості епізодів триває в Україні, а, по-друге, тут вистачає оголеної жіночої натури у найвідвертіших ракурсах. Однак це далеко не розважальне кіно...