Альбіна Позднякова про «120 сторінок Содому»


«Хоч кримінальну відповідальність за гомосексуалізм із Карного кодексу й вилучено, проте, суспільна думка обплетена настільки густою мережею стереотипів, шаблонів і комплексів, що дозволяє «любити по-іншому» лише мертвим класикам – Сапфо, Артюрові Рембо та Петру Іллічу Чайковському».

Поет, публіцист, перекладач Андрій Бондар,
зі вступної статті до антології.



120 сторінок Содому



Під час Форуму книговидавців у Львову було презентовано першу на пострадянському просторі антологію сучасної світової квір-літератури* «120 сторінок Содому». (* Квір (від анл. queer - «дивний», «інший») - термін, що використовується для позначення відмінної від гетеронормативної моделі поведінки. Сучасне використання часто відноситься до ЛГБТ (лесбійство, гей, бісексуальність, траснгендер).

Збірка містить твори 30 авторів із 15 країн Європи та Америки. За словами упорядників, основна місія антології – відкрити читачеві нові імена на літературному обрії, а також познайомити українців з літературою лгбт-тематики, яку досі багато хто безпідставно вважає маргінальною та несамодостатньою. Антологія не претендує на повноту охоплення сучасної лгбт-літератури, швидше, у ній здійснено спробу належно представити широке розмаїття жанрів, стилів та підходів, що вільно співіснують в умовних межах напрямку. Книгу підготувало до друку київське видавництво «Критика». Ініціаторами проекту та упорядниками антології виступили троє молодих українських поетів – Альбіна Позднякова, Ірина Шувалова та Олесь Барліг. Свій внесок у створення антології зробили чимало відомих українських літераторів – Андрій Бондар, Сергій Жадан, Остап Сливинський, Дмитро Лазуткін, стронґовський тощо.

Заходи з презентації антології було заплановано як літературні читання у рамках щорічного літературного фестивалю на Форумі видавців у Львові. Першою подією стала прес-конференція, присвячена виходу антології у світ, що відбулася 10 вересня.

Перебігові події намагалися завадити дві групи молодиків: одні, закидали учасників помідорами під вигуки "Українська молодь проти содомії", другі, що відрекомендувалися представниками організації "Тризуб ім. Бандери" довший час обливали учасників майонезом і водою. Попри несприятливі обставини, прес-конференцію було успішно завершено, потім погромників було виведено працівниками міліції із зали та затримано.

11 вересня у приміщенні театру ім. Леся Курбаса проходили поетичні читання «120 хвилин Содому», у яких взяли участь автори, перекладачі та упорядники антології.

«Трохи поза колом моїх зацікавлень, і я вже збиралася йти, - говорить журналістка порталу "Літакцент" Яна Дубинянська, - коли до зали увірвалися кілька молодиків, які громили все довкола, поки їх не вивела міліція. На захисті традиційноі моралі у нас кулаки і бите скло, нетрадиційної – вірші. Що обираємо?»




Альбіна погодилася відповісти на деякі запитання, що стосуються видання антології.

Альбіна Позднякова
AZH: Звідки з’явилася ідея і чому ти вирішила за це взятися?

Ідея з’явилась давно, вона ніби витала в повітрі, але ми не думали, щиро кажучи, що за такий проект візьметься хтось із видавців («Критика» нас приємно здивувала і ми їй надзвичайно вдячні). Ми усі троє цікавилися квір-тематикою раніше і, квір-літературою, зокрема, оскільки всі троє упорядників є поетами. Для мене ця тема важлива як іще одна із таких дражливих тем, на які, гадаю, потрібно багато писати, щоб залатати дірки в українській літературі як у цнотливо пострадянській. Раніше я здебільшого працювала із так званою "жіночою літературою" (можливо, ви чули про наш із дівчатами проект "8 поеток на 8 березня"). Тобто мене цікавить література, що розкриває різноманітні проблеми жінок, про домашнє насильство, про кризу маскулінності, про вагітність та материнство. Квір - це ще одна тема, якої ми не торкаємось. Про це свідчить навіть те, що широкий загал не знає значення цього слова.

AZH: Як вибрали назву для антології?

Назву вибрали разом. Я процитую те, що вже говорила журналістам Іра Шувалова: «Ми свідомі того, наскільки глибоко засіли в суспільній свідомості негативні стереотипи стосовно лгбт-спільноти. Тому ми не робимо вигляд, що не помічаємо цих стереотипів чи можемо легко їх обійти, – навпаки, ми вважаємо за потрібне ще раз вказати на них, іронічно їх обігравши. Звідси й назва книги».

AZH: Якими критеріями користувалися, вибираючи авторів творів?

Ми вибирали тих авторів, чий рівень тексти задовольняв нас трьох. Тексти мали бути на 60 відсотків гомоеротичної тематики, решта могли бути на інші теми. Тут представлена поезія та коротка проза різних стилів і жанрів, вона дуже різноманітна: від епатажного Слави Моґутіна до ніжного Яцека Денеля. Просто хотілося, щоби це були добра література, цікава не лише ЛҐБТ-спільноті.

У роботі над антологією і передусім в пошуку авторів нам дуже допоміг пан Бране Мозетич зі Словенії, який саме укладав подібну антологію у себе на батьківщині. Звичайно, ми не зробили якогось вичерпного огляду сучасної квір-літератури, але сподіваємось, що ця антологія принаймні дасть змогу уявити загальну картину.

AZH Чи письменники легко погоджувалися давати свої твори для публікації?

Так, письменники радо згоджувалися на публікацію. Більшість із них перекладалися українською вперше. Їм було цікаво.

AZH: Чи є якісь подальші плани? Чи будете розвиватися у вибраному напрямку?

Тему розвивати плануємо. Якщо нам нічого не перешкодить, буде друга антологія.



Підготувала Іванна Черуха
фото: Оля Дмитрів


22.09.2009
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах