«Америка зробила правильно, включивши фінансову допомогу діячам мистецтв до великого антикризового пакету. Але якщо ми хочемо, щоб американське письменництво вижило, то певним людям потрібно одразу братися до роботи, а саме – літературним критикам», – пише Лорін Стейн для електронної версії журналу «Intelligent Life»

...Різдво – це чарівна пора, коли хочеться повернутися у дитинство, де тепло, затишно і не хочеться спати... Совкові асоціації на кшталт Олів’є вкупі з “огоньком”, на щастя, не зачепили ще й цього свята. Отож, якщо ви не зібралися цього року в гори, теплі краї, не їдете до бабці у село і взагалі не маєте конкретних планів на Різдво, - з вашого дозволу запропоную короткий перелік не дуже корисних (однак доста приємних) порад :)

Нова книга Оксани Забужко “Notre Dame d`Ukraine: Українка в конфлікті міфологій”, безумовно, стала подією в культурному середовищі і неодмінно викличе найжвавіші дискусії. Головне джерело суперечностей - у певній двоїстості роботи, що походить від традиційної для таких досліджень пари автор/об'єкт. Тобто - Забужко і Леся Українка, котрій і присвячена книга.

Дивно, але смерть Курта Воннеґута сприймається чомусь не як літературне чи історичне явище, а швидше, як монументальне. Інакше кажучи, його існування — при багаторічній відсутності будь-яких новин — стало звичною частиною загальномистецької свідомості. Читацький загал фактично вже спорудив йому пам’ятник. Лишилося підтвердити це конкретними датами.