Arms And Sleepers: "Навіть, якщо на одну ніч, нехай це буде важливо для тих, хто сьогодні мій глядач"



 
На початку літа в тур Україною вирушить американський електронний проект Arms And Sleepers. Музична мандрівка розпочнеться 1-го червня у Харкові та охопить Дніпропетровськ (2/06), Кривий Ріг (3/06), КИЇВ (4/06) і Львів (5/06). Мірца Раміч лідер гурту відповів на кілька наших запитань, поділившись своїми очікуваннями від туру та привідкрив таємницю нового альбому, який вийде за кілька днів. 
 
AZH: Справедливо почати з найдоречнішого на часі питання. Багато західних музикантів бояться їхати до України сьогодні. Ви ж, навпаки, не лише не боїтесь, але й складаєте тур, розмах якого включає 5 міст, що вже не типово для артистів, що гастролюють Україною. При чому, встигаючи менше ніж за тиждень побачити як Cхід, так і Захід нашої країни. Як Ви пояснюєте власну цікавість або сміливість?
 
Мірца Раміч: Не впевнений наскільки тут йдеться про сміливість – це залежить від особистостей та спільнот, котрі намагаються підтримувати мир та ввічливість у моменти високої емоційності та потенційно загрозливої ірраціональності.  Але, безумовно, цікавість та міцна віра в те, що музика і, якщо ширше, культура може і повинна бути життєдайною та яскравою, навіть серед політичної напруги та протистояння. Як з науковим, так і особистим інтересом щодо поточної ситуації в Україні, я із нетерпінням чекаю спілкування з молоддю про те, що відбувається в  їхній країні. Безумовно, я відчуваю неабияке везіння мати можливість це зробити. Щонайважливіше, мені хочеться залишити по собі гарні спогади. Навіть якщо на одну ніч, нехай це буде важливо для тих, хто сьогодні мій глядач.
  

 
AZH: В Україні Ви уже вчетверте. Які враження залишилися з попередніх візитів? Які особливості  Ви б відмітили? Відмінності, публіка, міське оточення. Чи відрізнялися концерти в Україні від виступів  у Росії та Європі?
 
- Виступати в Україні протягом останніх кількох років було напрочуд приємно, і мої враження завжди були позитивними. Звичайно, кожна країна має власні певні й унікальні особливості, і Україна не є виключенням. Найбільш пам’ятною частиною моїх українських візитів безумовно були люди – дуже добрі, гостинні й зацікавленні. Мені, народженому в Східній Європі, навколишнє середовище видається знайомим і деяким чином присутнє відчуття дому, але втім достатньо відмінне по кожному моєму наступному приїзді.  Я не думаю, що є велика різниця між концертами в Україні та Росії – в обидвох країнах було дуже чудово, і відчувалася неймовірна підтримка публіки. Щодо Європи, і особливо Західної Європи, я думаю що тамтешня публіка, маючи значний доступ до живої музики цими днями, можливо, стала більш вибірковою на рахунок того, що слухати.  У Східній Європі, мені здається, люди до сих пір ходять на концерти, навіть, якщо вони не дуже добре знайомі з музикою, що є чудово – досі є місце для подиву чимось новим та незнайомим.
 
AZH: У одному нещодавньому інтерв’ю Ви сказали, що на концепцію нового альбому дуже вплинуло захоплення музикою J. Dilla. Кого або що можна назвати у якості ваших музичних або світоглядних орієнтирів?
 
-  Останнім часом ми дійсно слухали багато інструментального хіп-хопу та хіп-хопу в цілому. Але наше натхнення, як правило, приходить звідусіль, не лише з джерел, пов’язаних із музикою. Фільми, музеї, література, люди, певні моменти – всі вони формують нашу музику. Конкретно щодо нового матеріалу та майбутнього альбому, ми більш зосереджені на специфічному звуці та притримуємося ідеї створення жанрового альбому (що є не зовсім тим, на чому ми фокусувалися раніше). Було досить свіжим рішенням – мати завдання і притримуватись плану – звичайно, експериментуючи у межах цього плану – але тим не менш, залишаючись більш зосередженими та сподіваючись налаштувати специфічний звук, який ми дійсно зможемо назвати своїм. Серед іншого, J Dilla та телесеріал «Поліція Маямі» виступали надихаючими чинниками у нашому шляху до утворення цієї нової платівки.
 
AZH: Якою буде нова платівка?
 
- Я б описав її як теплу зустріч J. Dilla та Санні Крокета з «Поліції Маямі» десь на пляжі, де вони обговорюють життя, вічні спогади, втрачені можливості та хвилювання й тривогу щодо майбутнього, повного невизначеностей.
 
AZH: Чому на концертних виступах більше не можна почути голосу та живої гітари?
 
- Ну, в нас ніколи не було багато живого співу. Переважно ми мали живий вокал у турі на підтримку альбому The Organ Hearts, де гостьовим музикантом був Бен Шепард з Uzi&Ari. Але в принципі, ми гастролюємо без жодних співів. Більшість наших пісень не містять вокалу і ми не можемо співати – тому потребуємо допомогу гостьових артистів, що часто непросто піддається аранжуванню. Щодо гітари – ми категорично відчужуємося від цього інструменту – це нам і не під силу, і також не є тим, що нас дійсно цікавить.  Наш новий матеріал трохи різниться з нашою попередньою музикою, особливо із ранніми записами, котрі мали трохи гітари, тому немає особливого сенсу використовувати гітару під час живих виступів. 
 
AZH: Якби Вам довелося опинитися на безлюдному острові  і там був би програвач – які 3 компакт-диски Ви б взяли із собою?
 
Для мене це були б Radiohead - Kid A, Urbs - ToujoursLeMemeFilm, і Royksopp - Melody A.M. 
  
Детальніше про український тур 
Ів. Шелєхов 
спеціально для AZH

28.05.2014
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах