Birds of Passage: від темного фолку до дрону і нойзу


Переклад інтерв’ю зробленого Мухаммедом Ашрафом для сайту TheSilentBallet.com 

 
Цей рік був дуже продуктивним для виконавиці з Нової Зеландії Алісії Мерц, також відомої як Birds of Passage. У 2011-му вийшов її альбом «Without the World», який я отримав 7 місяців тому і досі слухаю його. Це фантастична музика у вигляді комбінованого фолку, нойзу, дрону та виключних вокальних даних Алісії, які провадять слухачів до унікальної мандрівки сповненої незрівнянними емоціями. 

І це не єдине її цьогорічне досягнення. Вона їздила в тур Європою разом із колегами по лейблу Her name is Calla, невдовзі вийде її новий спільний альбом з Леонардо Розадо під назвою «Dear and Unfamiliar»,вона  упорядкувала компіляцію «Tomorrow’s Conversation» після землетрусу в Крайстчерчі  і створила кілька  шугейзових композицій з Roof Light. Якщо вас це зацікавило – ми раді повідомити про майбутній реліз з трьох пісень, дещо темніших і нойзовіших, які складатимуть EP під назвою «Highwaymen in Midnight Masks»,  його вихід відбудеться в грудні. Якщо чесно, я не розумію, як вона знайшла час на інтерв’ю, але їй це вдалось, насолоджуйтесь.
  

 

Мухаммед Ашраф: Перш за все, хочу привітати тебе з випуском «Without the World».  Ти очікувала на таке швидке визнання?
 
Алісія Мерц (Birds of Passage):  Дуже дякую. Чи я очікувала? Ні…ні, взагалі ні. Я навіть не розраховувала, що хтось слухатиме це, але я дуже-дуже рада, що слухачам це сподобалось. Якби я знала, що так багато людей слухатимуть мою музику і писатимуть про неї, я б дуже злякалась випускати її. 
 
Альбом поєднує в собі елементи дуже різних стилів та напрямків – від фолку до дрону і нойзу. Як тобі вдалося упорядкувати свої пісні?
 
На альбом не вплинули ні нойз, ні дрон, ні будь-що інше, окрім моїх відчуттів, емоцій і досвіду. Це правда, що я використовую дрон, нойз та інші експериментальні елементи, але роблю це тільки для того, аби створити бажану мною атмосферу. Коли я починала записувати пісні, я їх робила такими якими хотіла чути, бо не могла знайти нічого достатньо емоційного і атмосферного, я маю на увазі те, що мені потрібно було слухати тоді. Я була вимушена назвати свої пісні «фолком», бо просто не знала як інакше. Для мене це було щось схоже на темний фолк, бо якщо щось дійсно впливає на мене, то це фолк. Не той, веселий фолк, а більш ближчий мені - депресивний, сумний. Також класична музика, але переважно меланхолійна. Врешті, напевно все це важливо.
  

 
Твій вокальний стиль – унікальний. Якщо чесно, хто на твою думку найбільше вплинув на тебе у вокальному плані? 
 
Ніна Саймон, Леонард Кохен та Нік Дарк. Мушу зазначити, що вони не зовсім вплинули на мене, скоріше, вони надихали мене по-різному… натхнення і вплив це, скоріше, мотиви їхніх пісень і в більшості, атмосфери, яку вони створюють. Я не впевнена, що хтось зі співаків насправді вплинув на мене і мій вокальний стиль, але можливо підсвідомо, не знаю.
 
Звичайно, цей альбом був виданий лейблом Denovali, який щодалі здобуває впевненіші позиції в експериментальній області. Як вони тебе знайшли? 
 
«Without the World» був виданий у Північній Америці на початку 2010. Деновалі почули його і вирішили перевидати в Європі.
 
Твоєю допомогою постраждалим після трагедії в Крайстчерчі було упорядкування збірки «Tomorrows Conversations» до якої увійшли дуже відомі імена експериментальної музики. Як виникла ідея?
І як вона втілилась в життя?
     
Мені хотілося зробити хоча б щось для Крайстчерчу, але в мене не було достатньо грошей і я жила занадто далеко. Я могла допомогти хіба виданням альбому і збиранням пожертв.  Я звернулася до кількох митців з проханням долучитися і, на щастя, вони погодились.
 
У Новій Зеландії цей альбом знаходився у тіні збірок, що видавалися популярними артистами, якщо дивитися глобально, його просто витіснили благодійні альбоми для Японії. Так, що це нагадувало щось невидиме на радарі, але ті, кому пощастило придбати його, я певна, були задоволені.
 
Якщо говорити про Нову Зеландію, як виглядає музична сцена там? Я спостерігаю тільки за жменькою артистів (за тобою зокрема), перепрошую за своє невігластво.  
 
У цьому нема нічого страшного. Я теж майже нічого не знаю. В моєму місті є музична сцена, але я не являюсь її частиною. Насправді там багато сцен: хардкор, інді/альтернативний рок, даб-степ, ти розумієш, такі самі як і всюди… Складається таке враження, що кожен хоче стати музикантом і це буквально переповнює сцени, так що дуже важко знайти щось, або когось цікавого. Я щаслива, що не беру в цьому участь. На мою думку, це дало мені можливість розвиватися інакшим чином, можливо навіть незнаним.
  

 
 

Продовжуючи, згадаємо про твій вже анонсований спільний альбом з Леонардо Росадо, під назвою „Dear and Unfamiliar”.  Можеш нам трохи розповісти про нього?
 
Ми з Леонардо почали говорити про альбом ще в кінці 2009,  пізніше Леонардо надіслав мені кілька треків, що були написані під враженнями від фільму «Сталкер» Тарковського. Леонардо попросив мене вибрати якийсь фільм, щоб побудувати альбом на його основі, я так і зробила. Цей фільм став поштовхом для лірики і музики, які ми розвивали впродовж 2010 року. Цей фільм – «Касабланка», спочатку я хотіла працювати над «Париж-Техас» Віма Вендарса, але Леонардо вважав саундтрек до цього фільму дуже потужним (так воно і було), тому я і запропонувала «Касабланку». Якось, абсолютно випадково, я зустріла Віма Вендерса в аеропотру, коли цього року поверталася з Європи. Це було так нереально! Я щойно повернулась з британсько-європейського туру, абсолютно виснажена десятигодинним перельотом з Лондона в Сінгапур, шукаючи пунш, в аеропорту Чангі, чекаючи наступного дванадцятигодинного перельоту до Окленда – я зіштовхнулася з Вімом Вендерсом! Маю фото в доказ цього! 
 
У будь-якому випадку я горда тим, що зіграла «Dear and Unfamiliar». Я не впевнена, яким вийде альбом, він добряче відрізняється від «Without the World», але він вийде незабаром, тоді і побачимо.
 
Також в тебе є кілька спільних треків з Roof Light, які мені дуже сподобались, і мають щось спільне з Slowdive (це завжди добре). Ти плануєш зібрати це в альбом?
 
Дякую. На даний момент ми ще записуємось, але реліз вже заплановано на 2012 рік. Мені неймовірно подобається працювати з Roof Light, я обожнюю писати і співати для його треків… від дуже плідний і еклектичний продюсер. Виходять дуже цікаві речі…. ну звичайно шугейз і психоделічний фолк, мені здається Roof Light назвали це «Old World», мені це подобається. 
 
У європейському турі ти багато грала із Her name is Calla, яким був твій перший тур?
 
Це був неймовірний досвід – чудовий спосіб побачити Європу і фантастична можливість зіграти музику для розумних відкритих людей (переважно). 
 
 
переклад: Маргарита Кулічова

09.11.2011
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах