Чорні паперові літачки


Blackpaperplanes

Четверо хлопців та дівчина-піаністка – Blackpaperplanes («Чорні паперові літачки») - на початку жовтня вирушають із Білорусії у тур Україною, 
AZH PROMO  організовує концерти в Києві (05/10), Хмельницькому (06/10), Тернополі (08/10) та Львові (09/10). Напередодні нього ми вирішили дізнатися більше про учасників, недалеке минуле і майбутнє їхнього гурту.
 
 
AZH: Розкажіть, що наштовхнуло вас на ідею створення групи, можливо це були схожі музичні вподобання, чи довго ви знали один одного і т.д.
 
Артем: Ідея створення групи виникла у мене і у Валіка близько чотирьох років тому, коли ми з ним тільки познайомились. Він тоді приніс мені багато музики, серед якої я вперше відкрив для себе поштовий рок. Я був вражений і не розумів, як музиканти добиваються такого звучання і для мене стало відкриттям як музика залишається цікавою без вокалу. Але, за певних обставин, створення команди затягнулося надовго, не було достатньо досвіду. І два роки назад я почав шукати людей. За допомогою інтернет-форумів ми знайшли Андрія, який майже відразу погодився грати з нами. Після того запросили Толіка, він теж був шанувальником згаданого жанру. Але з часом ми почали розуміти, що чогось не вистачає. Спочатку я думав додавити в музику струнних, та не склалося. А потім я подумав: «Чорт забирай! Марина ж уміє грати на фортепіано, у неї є свій інструмент!» Саме так ми й зібралися разом. На жаль, зараз від нас (крім Марини) мусить піти і Андрій (бас-гітарист ) у зв’язку з переїздом до іншого міста. Спочатку ми зберігали це в таємниці, але тепер не варто переживати,  тому що ми знайшли йому достойну заміну. Тепер з нами грає Олександр, про якого ви, швидше за все, вже чули, якщо читали наш ЖЖ. До речі, в інтерв’ю будуть брати участь обидва учасники.
 
Валік: Взагалі, ми з Артемом грали бадьоренький мелодік хардкор (я й досі часто слухаю таку музику), але потім, не в образу музичній течії, захотілося навчитись і почати грати саме гарну музику, добру (не знаю, правда, наскільки нам це вдається). Зізнаюся, в мене і від правильного тексту в хардкорі, і від правильної гармонії у пост-році однаково бігають мурашки по тілі.
 
Анатолій (DSnare): Із Валіком я познайомився ще в 2006 році, коли переїхав до Мінська, і декілька разів ділилися один з одним цікавою і незвичайною музикою. На той момент я дуже погано розбирався у живій інструментальній музиці, оскільки був затятим шанувальником електронної танцювальної техно музики. Виступав у ролі діджея на андеґраундних вечірках у Мінську з промо групою «Новий план», де продовжую грати до цього часу, але набагато рідше. В 2008 році я відкрив велику прогалину в своїй музичній обізнаності і дійшов до висновку, що давно пора викинути з голови одноманітне  техно та зайнятись чимось серйозним і цікавішим. Ось тоді й розпочалось глобальне знайомство з живою інструментальною музикою, буквально за три місяці я пройшовся майже по всіх течіях і виявив, що рок у стилях пост і прогресів близький мені до душі. Тоді й отримав пропозицію від Валіка і Артема спробувати поекспериментувати і створити банду. Восени 2009 року відбулася перша репетиція blackpaperplanes.
 
Андрій: Шукав гурт на мінському музичному форумі, а в результаті – знайшли мене. Не можу сказати, що в нас були подібні музичні вподобання, я тоді пост-роком тільки починав цікавитись. А про 65daysofstatic навіть і не чув, так що дивно, як мене взагалі взяли в команду.
 
AZH: Як ви віднеслись до того, що клавішниця покинула групу? Чи є вже бажаючі її замінити?
 
Артем: Питання про те, що Марина йде з групи, - досі відкрите. Ми й надалі граємо з нею і, швидше за все, приїдемо в Україну разом, тільки замість Андрія вже буде Саша. Та й ніхто не хоче, щоб Марина залишала групу, тому я думаю, що ми ще довгий час будемо однією дружньою родиною.
 
Андрій: Без Марини музика буде вже не такою. Навіть якщо знайти іншу клавішницю, буде просто по-іншому. Але це не страшно, «це життя». Без руху вперед і змін не буде еволюції і  level up'а.
 
AZH: Чим займаєтесь крім музики?


Артем: Люблю природу, особливо гори. На жаль, у нашій країні їх ніде не знайти, але при найпершій можливості не втрачу шанс вибратись на скелю. А взагалі я студент, за спеціальністю - лінгвіст-перекладач. Ось, до речі, чому ми з Валіком перші в групі, хто познайомився.
 
Валік: Я люблю фотографувати. Це, мабуть, моє основне заняття, крім музики. Стосовно роботи – працювати я не дуже полюбляю (як і всі люди на Землі), але стараюсь підробляти вільним перекладачем – музика потребує вкладу.
 
Олександр: Підтримую Артема щодо любові до природи. Мені більше подобається бувати на озерах. Так, знаєте: човен… казанок… риболовля… ну і все інше, на додаток. Напевно, це єдине, чим я займаюсь, окрім музики. Хоча, мабуть, ще тролити Артема, якщо звісно це можна назвати заняттям. По професії я народник (домрист).
 
Анатолій (DSnare): Окрім музики я вивчаю дизайн, люблю велопрогулянки, а також люблю гратись в ігри-симулятори, і цікавлюсь літаками цивільної авіації. А взагалі, я - «офісна миша», яка працює 5 днів/тиждень по 8 годин.
 
Андрій: Велопрогулянки, подорожі. Брав участь у вітрильній регаті по Європі – був дуже вражений; назбираю грошей і по можливості щороку це робитиму.  Ну і крім музики - книги, фільми, ігри. Працюю в конструкторському бюро місцевого кораблебудування. Недавно влаштувався і мені дуже подобається моя робота, що б там Валік не говорив.
 
 

 

AZH: Минулого року ви виступали в нас і запам’яталися аудиторії хорошею віддачею. А чим Україна запам’яталась вам? Розкажіть, що сподобалось, а що ні під час турне.


 
Артем: А ми дуже добре запам’ятали теплі прийоми. Особливо порадував Львів. Організація, публіка, звук в клубі – все було на найвищому рівні. Було приємно грати для людей і отримувати натомість оплески і бачити щасливі посмішки на обличчях. Але що казати, я на концерті посміхався з усіх сил! Велике дякую організаторам Ляні та Дімі із «ЛініяВтечі». Дімі – за прекрасну екскурсію містом і просто чудове ставлення до музикантів! Київ мене трохи засмутив і організацією, і звуком в клубі. Але публіка нас тепло прийняла, хтось навіть пригощав пивом. Ми всі були в захопленні минулим туром, саме тому дуже хочемо повернутись і порадувати людей новим матеріалом і самим насолодитись приємною атмосферою.
 
Валік: Україна і аудиторія запам’ятались тим, що все було неперевершено! Нам взагалі не доводилось часто їздити, тому враження всі найсильніші!
 
Анатолій (DSnare): Теплий прийом, приємні люди і смачна українська кухня.
 
Артем: Так-так! Про кухню то забули! Я пам’ятаю, для мене було відкриттям, що за невелику суму грошей у Львові можна стільки з’їсти, та ще й ДУЖЕ смачно!
 
Андрій: Львів дуже запам’ятався своєю архітектурою, настроєм, тямущою і душевною організацією та приємними людьми. Після Львова на Мінськ дивитися тошно.
 
Артем: Не знаю, кому як тошно. Я люблю Мінськ, він мені жодного разу не набрид,  хоч і живу тут вже три роки. Мені взагалі добре там, де в мене є рідні, чудові люди.
 
AZH: Як відрізняється публіка в Україні і Білорусії? І взагалі, як там у вас справи з концертами і такою музикою? Кого б ви порекомендували послухати з ваших альтернативних команд?
 
Артем: Найцікавіше, що публіка практично не відрізняється, хіба що тут на концерти з такою як у нас музикою, не ходить стільки людей, як у Вас. Ми не грали в Мінську з січня – мало кому з організаторів цікаво подібне. Більше того, зараз практично не залишилось хороших клубів, де можна було б виступити. Є бари і маленькі клуби з не дуже хорошим звуком, у яких ми не рвемося виступати. Кого з гуртів я би порекомендував? Найбільше мене захоплюють наші друзі Lights Fall From Behind (experimental, progressive), до вподоби їхня музика, от тільки жаль, що вже півроку мають проблеми з пошуком барабанщика. Ще хотів би відзначити Hair Peace Salon (Britpop, electropop).
 
Валік: Публіка на таких концертах, як я помітив, ділиться на поціновувачів - тих, хто певним чином знайомий із жанром, і на тих, хто випадково потрапив на концерт. Зі сцени по обличчях людей це добре видно. Це я про білоруську публіку, звісно ж. В Україні з цим краще. Очевидно, європейська хвиля до вас швидше дійшла.
 
Анатолій (DSnare): Публіка майже не відрізняється, крім кількості. На жаль, переважна більшість альтернативної молоді «сидить» на мейнстрімі, в незалежні напрямки музики подаються лише лічені відсотки. Я ретельно стежу за місцевою сценою «незалежної» музики, і, сказати чесно, в живій інструментальній музиці виділити на сьогодні когось неможливо. Всі знаходяться в застої, про них нічого не чути й не видно, а от незалежна електронна сцена Білорусії поводить себе набагато активніше. Хотілось би відзначити сильний лейбл «foundamental network» і його учасників.
  

 
AZH: Назвіть кожен по пісні, яку найчастіше слухали протягом останнього місяця?
Артем: Мій ласт.фм мені підказує: Bersarin Quartet – Oktober
Валік: The Winchester Club – RD Laing
Олександр: Chick Corea – Spain
Анатолій (DSnare): за минулий місяць не скажу, але останні 2 тижні у мене на першому місці Haujobb - Dead Market
Андрій: Ласт.фм стверджує, що Aphex Twin – Grass, але мені здається, що він гонить.
 
AZH: Як просуваються справи з новим альбомом? Скільки часу триває його створення-запис?
Артем: Зараз ми можемо впевнено сказати, що закінчена тільки четверта частина роботи. Ми з Андрієм записали інструментальні партії чотирьох композицій, залишились ще клавіші й електроніка. Нові дві роботи ми будемо записувати з Олександром після невеличкої перерви, наприкінці серпня. А потім, сподіваємось, що весь матеріал буде зводитись до жовтня-листопада. Ми б дуже хотіли пожвавити процес, але співпрацюємо з китайським лейблом  «Weary Birds», які люб’язно нададуть нам своїх звукорежисерів для створення альбому.
 
Валік:  Ми ще не куштували того щастя, коли процес запису альбому відбувається прямо на студії, тому створено все було раніше, а зараз воно прописується. Уже майже готові чотири композиції, як сказав Артем, я їх слухаю в плеєрі. Моя думка суб’єктивна, але звучить бадьоро й свіжо, як мені здається. У дусі.
 
Олександр: Запис забере скоріше більше, ніж багато часу.
 
AZH: Наскільки нові пісні будуть відрізнятися від старих?


Артем: Ну, скажімо, настільки, наскільки вистачило нам фантазії. Ми трохи просунулися за останні півроку. Новий матеріал ми не заганяли в рамки пост-року чи електронної музики, як у попередніх релізах. Зараз ми більше експериментуємо, тому нове швидше можна буде віднести до експериментальної музики, де можна почути і пост-рок, і електроніку, і гаражний рок, і інді, і чілаут.
 
Валік: Ой, відрізнятися будуть. Взагалі, в альбом ввійшли не тільки нові пісні. Там будуть також і ті пісні, які ми грали на концертах ледь не з часу створення гурту. Надіюсь, таке поєднання посприяє різноманітності.
 
Олександр: Ну, взагалі, нова програма, якщо потягнемо, повинна бути УХ! А на рахунок рамок посту… Артем абсолютно правий, хоч я вважаю, що пост залишається як основа, інше додається.
 
AZH: Улюблений альбом 2010 року?


Артем: Звісно ж 65daysofstatic - We Were Exploding Anyway
Валік: На це питання не так просто відповісти. Можу порадити  Braveyoung, In The Wake Of Giants и Goonies Never Say Die.
Олександр:  А я не може назвати улюблений альбом, який би був близький серцю, складно…
Анатолій (DSnare): Важко судити, не назву.
Андрій: Нічого крім Кассіопеї – Стівен Кінг і Ми на думку не спадає.
 
AZH: Що ви думаєте про класифікацію музичних стилів? Можете себе віднести до чогось одного?


Артем: Можу сказати тільки те, що раніше ми дуже заганяли себе через всі ці музичні стилі. Ми намагалися все скласти до одного. Але зараз зрозуміли, що краще просто грати те, що дозволяє нам наша фантазія і руки.
 
Валік: Люди вже стільки стилів визначили, що тут навіть не зорієнтуєшся. До чогось одного? Ми граємо інструментальну музику, наприклад.
 
Олександр: Класифікація стилів… Всеодно слухач сам нас охарактеризує, як йому заманеться. Хоча МУЗИКА – є МУЗИКА. Класифікація, напрям, види-підвиди, - як на уроці біології=). Я від цього намагаюсь відходити.

Анатолій (DSnare):
Якщо замислитись, то безліч великих груп, в принципі, ніколи не грали в якомусь одному напрямі, а створювали щось нове, своє. Наприклад, звичайному слухачу не треба знати купу підпунктів напрямів, оскільки це дуже суб’єктивно, хороша творчість – це індивідуально.
 
AZH: Що скажете про вокал у музиці? В своїй, у тому числі.


Артем: О, ну я раніше був дуже великим любителем послухати саме вокал і текст, а не музику. Але все змінилось з приходом у моє життя експериментальної музики. Зараз я не надаю вокалу значення, для мене важливо, щоб музика була повна емоцій, а інше не так уже й потрібно.

Валік:
У нашій музиці я вокалу не бачу (чи не чую, як те краще сказати), але поки ніхто не забороняє експериментувати – треба експериментувати. А взагалі рідко який гурт із вокалом мені подобається. Можу часто слухати те, що зараз називають християнським роком, там хлопці гарно співають!
 
Олександр: А я б навпаки сесійно, на деякі треки літаків пошукав вокал. Цікавий був би досвід, покрутити і так, і так.

Анатолій (DSnare):
Десь в музиці вокал – це основа, але думаю в нашій творчості лідирувати він не буде.

Андрій:
Вокал в нашій музиці органічно вписувався, якби він був як, наприклад в Nihiling - Moth Gate.  Я думаю, що цікавій ліриці і вокалу в нас «немає де розвернутися», але спробувати можна, суто для експерименту, подивитися, що вийде.
 
  

 
AZH: Крім Long Distance Calling, хто з музикантів повпливав (і впливає) на вашу музику?


Артем: На мене дуже повпливали 65daysofstatic, Sigur Ros, 1099, EF, а також the flashbulb, UNKLE, Porcupine Tree. А зараз? Зараз я слухаю більше джазу, рок-н-роллу та інструментальної музики, але я не чую відголоску в своїх партіях. Напевно тільки зараз я починаю творити музику, не намагаючись опиратися на чийсь досвід.
 
Валік: Спочатку звісно 65daysofstatic.  Уже потім я почав слухати багато різної музики. Не тільки пост-рок повпливав на моє бажання грати саме таку музику, я взагалі багато електроніки слухаю, доброї і спокійної (Helios, Flica, The Notwist), мені дуже подобається тріп-хоп, фортепіанна музика завжди крутиться в моєму плеєрі – дуже люблю сучасних композиторів.
 
Анатолій (DSnare): Ну так, 65daysofstatic. А взагалі, на мене завжди впливала і впливає тільки електронна музика і трохи інструментальна; виконавців дуже багато і важко когось виділити, але варто віддати належне: Apparat, Jacaszek, Orbital, Pink Floyd, Integral, Coil та ще багато інших.
 
Андрій:  Queens of the Stone Age, Dredg, Clann Zu, Margot And The Nuclear So & So's, Петля Пристрасти.
 
AZH: Вже дивилися "Меланхолію" фон Трієра?
 
Артем: На жаль, у нас в гурті ніхто не стежить за світом кінематографу. Але ми обіцяємо подивитися!
 

  

Підготували: Іванна Черуха, Тарас Хімчак
Переклад з російської: Уляна Хімчак

18.08.2011
 


Коментарі: 2

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах