Blueneck – King Nine



 

Blueneck – King Nine
Denovali
 
Бристольський гурт Blueneck має тиху і досить стабільну репутацію. Приблизно такою ж є їхня аудиторія: мрійливі, зажурені та переважно освічені люди у віці пізньої молодості. Безумовно, їм притаманна схильність до лірики та споглядання. Логічно буде і сказати про любов до природного ландшафту, що, в принципі, є основною рисою пост-рок естетики в цілому: закинуті будинки, поля, жнива і холодні океани. 
 
Тут ми нарешті, хоч і не зовсім очевидно, підходимо до самого імені гурту. Всі ми знаємо хто такі реднеки. Міський житель переважно з них сміється, інколи побоюється, якщо не дуже в собі впевнений, але нерідко, в силу історичних обставин, себе, хоч і дистанційовано, але з ними бува асоціює. В мережі є версія, що блунек – це прокачана версія гілбіллі звичайного, що вирізняється більшою освіченістю порівняно з першоджерелом. Якщо ми ще й згадаємо про блюз, то зрозуміємо, що блунеку має бути притаманна сумна вдача. 
 
Всі ці несерйозні роздуми насправді про новий альбом героїв нашого огляду. Обкладинка платівки підказує нам, як це робила назва та обгортка релізу Scars of Midwest, що справу ми маємо з американською готикою. Звичайно подібну фотографію можна було б зробити й десь в житомирській області, однак, навіть не знаючи імен Вокера Еванса чи Доротеї Ланж, ми все одно уявляємо Середній Захід, якщо не Біблейський Пояс. І от, наприклад, рецензія на сайті артистів згадує про серіал True Detective. Ні, жодних банджо чи християнського містицизму в дусі 16 Horsepower ви тут не почуєте. Британці стабільно будують своє атмосферне звучання навколо пронизливої, ба навіть болісної пісенності Данкана Етвуда, огорнутої пластом, так званих, «неокласичних» аранжувань струнних та фортепіано, із помірними домішками електроніки. 
 
Настроєво гурт спритно балансує на тонкій межі, котра не дозволяє їм опинитися серед готичних прог-металістів, але навряд їх також можна записати до одного табору з копікетами Radiohead або ремісниками репететивних мінорних тонів. Blueneck - насправді, десь посередині й усюди водночас, залишаючись незалежними, впізнаваними та поцінованими власною вірною публікою.
   


 

 

Текст: Іван Шелєхов

15.11.2014
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах