Польові випробування оновлених Coala Pascal



Coala Pascal

Рівно рік тому, в останній день зими, AZH відкрив для себе гурт Coala Pascal. Саме тоді, на розігріві у московських пост-рокерів Silence Kit, відбувся їхній перший концерт. І ввесь минулий рік Coala Pascal з кожним концертом залишали після себе дедалі ліпші враження.

Тому вихід у січні 2009 року їхнього першого диску, EP під назвою “Lifting Cranes Have Already Heard That”, був цілком послідовним і закономірним кроком в історії розвитку команди.

Концерт-презентація диску для киян відбувся минулої суботи за підтримки промо-лейблу Fight Music у клубі «Хмільна Бочка». Вразило те, що не так часто на виступи гуртів, які грають в подібних жанрах, приходить майже дві сотні осіб. А коалам їх вдалось не тільки зібрати, а мало не порвати. Особливо - фінальним виконанням «Зулейки» на біс.

Варто відмітити певні зміни, які відбулися в житті гурту з моменту останнього київського виступу на фестивалі Fight Fest, такі як проведення виїзних концертів у Одесі та Москві і зміна одного з учасників Coala Pascal – барабанщик Саша за власним бажанням покинув гурт.

Тому невдовзі після концерту Ваня «ivarin» , який, до речі, був відсутнім на першому інтерв’ю AZH з Coala Pascal, усе мені розповів.


Coala Pascal



Як з’явився новий барабанщик?

Новий барабанщик Петро з’явився завдяки ЖЖ, він був у френдах нашого гітариста. Хоча він довго не давав про себе знати. Тижні три ми, напевно, шукали барабанщика. До нас перед цим звернувся гітарист однієї інді групи, який теж грав на барабанах. Тому ми влаштували прослуховування у вівторок (репетиції в гурту у вівторок і неділю). У нас було до біса спільних знайомих, але поспілкувавшись про музику ми поставились до нього трохи упереджено – виявилось, що ми маємо абсолютно різні погляди на неї. І після перших 5 хвилин його гри оця упередженість переросла в абсолютну впевненість.

EP записували ще із старим барабанщиком Сашею, він пішов десь два місяці після того, як з’явився диск.



Coala Pascal

Скільки тривала робота над матеріалом?

Почали записувати ми влітку, офіційна дата релізу – 19 лютого. Ну, власне, місяців дев’ять – як дитя ))

Що будете робити із іншим записаним матеріалом?

Ми видали все, що ми записали…

5 треків, а на концерті було з десяток…

Так ніхто ж не казав, що ми записали всі наші треки. Ми записали рівно стільки, скільки хотіли видати.

Решта треків?

Увійдуть в альбом, напевно. Була думка, що їх почнемо записувати з вересня. Дмитро Остроушко, який поміг із записом EP, готовий прийняти нас у будь-який момент.

Проблеми більше зі зведенням. Із записами ми розуміємо, що нам Остоушко допоможе, а от зі зведенням ми цих чуваків, які нам його робили, дуже напрягли. І те, що вони нам робили його на чесному слові й за спасибі!... Але вони дуже серйозні й дуже зайняті. Це Мольфар Женя, у якого дуже широка діяльність... І саме він, до речі, робив нам відеоряд для концерту. У нього своя студія, де робить кліпи, окрім того репортажі знімає (http://thekult.tv). Він дуже активний медіа-діяч у якого до біса зв’язків. Музичний псевдонім – Мольфар.




Coala Pascal

Розкажу ще стосовно барабанщика. Навіть думали без нього продовжити і в Москві виступати втрьох, переорієнтувавшись на ще більшу електроніку, ніж є зараз. Але зрозуміли, що це не те. Зникла б рокова складова. Без барабанщика на сцені ми би так мляво виглядали. Навіть, якби там були електронні барабани. Плюс наш барабанщик подобається дівчатам! Колишній теж подобався, але цей, по-моєму, більше. Принаймні у відгуках я багато такого чув :))




Coala Pascal

Про Москву, столицю Росії

Є категорія – місцеві концерти і немісцеві концерти. Немісцевих у нас було тільки два – Одеса і Москва. Все що підпадає під категорію немісцевих концертів передбачає потяг, коньяк, компанію, support і т.д. І завжди ж цікаво десь поїздити, адже я поки не зустрічав людину, яка не любить десь поїздити. А тут два в одному, а навіть три: поїздка, party, виступ.

Аrt of sound – престижний дводенний фестиваль, дуже престижні команди на сцені. Саме по собі місто. І сам факт того, що нас запросили в Москву. Так що з усіх цих сторін було просто прекрасно. І, здавалося б, у всіх має бути настільки задоволений стан… Та все це закінчилось тим, що ми виходимо на сцену, як на розстріл. Тому, що всі ці обставини, які я описав мають свій зворотній бік – це і страшенна відповідальність, і такий – трохи прискіпливий зал. Ні, не було відчуття, що вони щемлять. Можливо, ми собі так накрутили чи це тільки моя особиста думка – швидше за все під відповідальність підпадає. І абсолютна стриманість на противагу до Києва, де тільки зійшовши зі сцени нас одразу ж почали обнімати – тут всі один одного знають, всі друзі. А там ніхто нікого не знає, нам просто якось відсторонено аплодують. І після київських концертів, я не розумію, що вони насправді мають на увазі – сподобалось їм чи вони так, із ввічливості. Плюс, не дивлячись на таку престижність «Дому», звук нам не сподобався…

Відвертого провалу не було, але й зірок не дістали. Саме через хвилювання, коли все труситься, нічого не можеш зробити. У Києві такого абсолютно не було.

На концерт у Москві прийшло близько 200 осіб, для «Дому» - це непогано, враховуючи, що ціна квитка 450 рублів (більше 100 гривень).

Дуже-дуже класно нас прийняли в гостях, коли ми приїхали на квартиру. Там було ще декілька команд. У квартирі панувала атмосфера постійного party. Хтось кудись виходив, інші заходили, але завжди залишалось десь 10-15 осіб.

А наступного дня ми тільки дві години гуляли по Москів – Арбат і Червона площа, два чекпоінти.

А ще в Москві всі сидять у «вконтакте».

Загалом ми дуже задоволені і нас обіцяли туди ще привезти.


Coala Pascal

Далі ми почали говорити про Port Royal

Нам вони написали щось на зразок (далі цитується myspace) «privet! spasibo za listening!
i like the song here... :) poka, p-r». Це було так наївно, але так класно! Так щиро! Port Royal дуже схильні чомусь до цього регіону. На скільки знаю, в Європі про них ніхто нічого не знає. Десь як ми у Львові, напевно. сміється

Я би хотів у Львові виступити, але поки що не складається. Чи часу немає, чи хлопці ми такі? Та й узагалі, репетируючи до останнього моменту перед концертом із Silence Kit, в кожного і думки не було, що нам хтось-десь-колись запропонує виступати. Ми думали, що якщо захочемо виступити, то треба буде роки три готувати програму, потім ще два роки домовлятись із усіма – а це все для мене настільки складно і недоступно виглядає.

До того ми просто грали, щоб на дозвіллі можна було зібратись і попити пива, адже так цікавіше.

І тут виступаємо з Silence Kit – це наш перший концерт, рівно рік тому - 29 лютого. А після того нам Fight досить насичену програму влаштував.




Coala Pascal




Про розповсюдження диску

Зараз у нас залишилось їх біля 30 штук із загальної кількості 150 примірників. Я думаю, що сенсу викладати їх десь на вітрині немає, тому напевно ми просто повісимо на сторінці сайту об’яву, що ціна буде вільна – з огляду на те, що альбом уже є для скачування в інтернеті – цікаво подивитись, як люди на таке реагують: одна річ, коли на форумах пишуть «ребята так класно отигралі, ля-ля-ля», а інша, як люди себе поводять. З будь-ким із нас зустрітись можна буде без проблем. Цього залишку для таких експериментів і вистачить.

Ми схиляємось поки до того, що, не дивлячись на студійний запис і зведення, диск є ще достатньо зеленим. І доцільніше буде перезаписати частину з нього, дописати нових треків і випустити нормальний повноцінний альбом, реліз якого відбудеться вже в наступному році.

Наразі наша EP-шка – це швидше «польові випробування», щоб подивитись на реакцію публіки. Для фестивалю, презентації і друзів :))

Насамкінець (як побажання читачам AZH) фраза Єжа – «головне, щоб все нормально було!»


Coala Pascal




Дивитись також: фоторепортаж з концерту-презентації в Coala Pascal



Тарас Хімчак
фото: Ігор Колтун, Тарас Хімчак, AZH


P.S. Тут можна замовити або скачати EP “Lifting Cranes Have Already Heard That”


04.03.2009
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах