Kind of laughing in understanding: інтерв'ю AZH із учасником Radiohead Коліном Грінвудом


Colin Greenwood

У серпні цього року частина редакції AZH - Тарас, Сергій і Гануся (як і чимало людей зі Східної Європи) - здійснили свої омріяні подорожі на концерти Radiohead. Ми побували на двох - у Празі і Познані. Але кілька днів перед тим, завдяки наполегливим старанням Сергія Каука, нам пощастило у Відні порозмовляти із басистом Radiohead - Коліном Грінвудом. Він був дуже чемний, милий і веселий - тож сміялись ми під час розмови-інтерв'ю багато. А ось те, що набалакали:

Сергій: Окей, отже…

Колін: Так!

С: Знаєте, ми плануємо зробити трохи фанатське інтерв’ю…

К: Ох, клас!

С: І ми задаватимемо питання, де…

К: Круто!

С: …ми б хотіли дізнатись, що ви, хлопці, робите.

К: Супер!

С: І, до речі, ми приїхали з України.

К: О, чудово!

С: Ви чули щось про Україну?

К: Чи чув я щось про Україну?

С: Так, може, ви бували в Україні.

К: Лише про вибори і схожі речі. Та й усе. Не знаю, насправді. Нічого не знаю.

С: Але ж у вас була пісня, “Chernobyl 2”, в The Most Gigantic Lying Mouth…

К: О так, це правда!

С: То він в Україні.

К: Так, я знаю, я знаю, де Чорнобиль.

Colin Greenwood

С: Отже, ви записувались влітку й навесні?

К: Так. Ми почали записуватись, і… ми дали цьому початок, але поки не знаємо, чим саме є те, що ми почали. Важко знати. Зазвичай ми завершуємо запис, і тоді вже маємо якийся план. А так ми запис не завершили, і отже, планів не маємо.

С: Окей. У ваших попередніх альбомах помітно впливи інших гуртів, і в These Are My Twisted Words можна почути, що ви надихаєтесь німецькими гуртами Can і Neu… Чия музика на вас найбільше впливає?

К: Ну, я думаю… Власне я зараз слухаю чимало краут-року. Так, це популярно в Radiohead. Neu, Harmonia, Cluster, Kraftwerk і подібні штуки. Дійсно класні… Але мій улюблений гурт – команда, яка називається Rheingold. Не чули? Чудові.

С: Я послухаю. Знаєте, ті старі пісні, над якими ви працювали під час In Rainbows – більшість із них не залишили студію. Наприклад, Spooks. Ви плануєте їх видати?

К: Ну, я думаю, що їх уже видано, бо ми грали їх на концертах, тож люди можуть знайти це в Інтернеті. Але вона класна, так, цю пісню чудово грати!

Colin Greenwood
С: Щодо нової пісні, пам’яті Гаррі Петча. Коли ви вирішили її записати? Ви створили її одразу, як дізнались про смерть ветерана, чи вже мали якісь уривки, з яких зробили пісню?

К: Том уже мав основу пісні, вже десь протягом двох років. І моєму братові дуже сподобалась мелодія, він хотів записати її зі струнними. Тож коли ми почали записуватись цього літа, то домовились із братом, що зі струнними працюватимемо на початку «сейшену» записів, а не в кінці. Тому й вийшло, що ми записали її пару місяців тому – це досить недавно.

С: Ясно. І ви записали її в монастирі?

К: Так, вірно.

С: Ви записувались у монастирі й для Kid A та Amnesiac… Це все в одному місці було?

К: Так, там само, дуже близько від нашого дому, в Оксфорді. Там дуже гарно.

C: А ви працювали там над Burn The Witch? Там бракує оркестрування…

К: Так, ми трохи попрацювали над нею теж. Але я не знаю, чого їй бракує, що їй треба. Я не знаю, то досить складна штука. Вона поки що у списку.

С: ОК. Давайте поговоримо про виступи. Перед вашим виходом на сцену вже грає музика. Що це за уривок, ця музика «для виходу»?

К: Я не знаю, вона ж змінюється. Ви про щось, що грало недавно? Коли?

С: Там наче Том грає… (мугикає мелодію)

К: Хм…

С: Знаєте, просто ця й попередні мелодії «для виходу» - класні, й ми сподіваємось, що ви видасте їх в якийсь спосіб…

К: Видати? Я думаю, щось із цього вже опубліковане. Ми виходили під пісню “Where Bluebirds Fly”. А тепер… Це не та, що з піканням? Там така тривала мелодія синтезаторів… (мугикає)

С: О, так, це воно під кінець.

К: А, то ми зробили це вже давно!

С: Було б гарно…

К: Мати копію цього? Може! Я запропоную іншим… Спитаю їх, що вони думають про це.

С: Чудово! Тож, оскільки ви вже граєте у Празі під час цього туру…

К: Дуже раді!

С: Так. У вас є старенький бі-сайд на How Am I Driving, під назвою The Reminder, і там є уривок…

К: Так, дійсно, з метро! З Празького метро.

С: А звідки він, і чия ідея?..

К: Не знаю… Том був на відпочинку в Празі – і, певно, записав цей шматок у метро! Але я не знаю напевно.

Colin Greenwood
Гануся: А те, що ваші тури заздалегідь сплановані, і все так сплановане наперед – як це позначається на вашому житті?

К: Я думаю, добре. Бо це дає нам щось на кшталт енергії, плюс можливість для групи бути разом і подалі від родини й домашнього життя. Це може бути дуже позитивним і давати добру енергію для спільної роботи над записами.

С: І якщо вже зайшла мова за планування – мені завжди хотілось задати питання про виходи «на біс». У вас на кожному шоу по два таких виходи… і це вже перестало бути спонтанністю. Власне, дивує, коли їх, наприклад, три. Чи не думали ви над тим, щоб змінити своє шоу, зробити його не таким традиційним?

К: Якось ми грали концерт у Данії, де зробили два сети по 45 хвилин, чи по 40 хвилин, бо нам сказали, що так роблять датські музиканти. Тож ми спробували, було прикольно. І, знаєш, це дійсно класно! Гарно мати паузу, щоб випити щось холодне, чи посидіти трохи, знаєш, почитати газету, подивитись, що там за кросворд.

С: Це ж кілька хвилин лише.

К: Ну так, цього досить, щоб ковтнути щось, і вгадати пару слів у кросворді!

Г: А ви вже знаєте перед виступом, що гратимете у виходах «на біс»?

К: Емм, інколи так, інколи ні. Іноді ми змінюємо це. Часом маємо вибір. Але ми намагаємось щоразу змінювати якісь деталі. Й це добре, я думаю, це добре для всіх.

С: А чи є якісь пісні, які ви спеціально повторювали для цієї частини турне – ті, що не грали в Південній Америці?

К: Так! Ми повторювали пісню Nice Dream з The Bends. Вона… я не знаю, чи ви знаєте цю пісню.

С: Звісно!

К: Вона гарна й така… «хвилеподібна». Це наче знаходитись у батискафі. Й блакитні кити провливають повз…

(сміються)

Colin Greenwood
С: Кілька питань щодо ваших відео… Ви вже не робите такі, знаєте, «великі» відео, як робили для альбому OK Computer, приміром Karma Police. Чи ви зацікавлені у створенні таких серйозних відео, промо-відео?

К: Їх проблема в тому, що вони дуже дорогі, і я не знаю, як добре вони б допомогли нам із музикою. Відео може коштувати до 250 тисяч фунтів, а це більше, ніж коштує запис альбому. До того ж, ми не маємо… ну, знаєте, контракту зі лейблом, як колись. Тож наразі це занадто, це задорого як на ці часи.

С: Отже, відео у The Rainbows вийшли значно дешевші, ніж попередні?

К: Я не знаю, не згадаю…

С: Як на Jigsaw Falling Into Place.

К: А є відео до неї?

С: Так, так… Із шоломами.

К: О, так! Це було весело! Це було винахідливо, весело, ми бавились із технологією… І працювали з талановитими людьми. Але для цього необов’язково витрачати купу грошей. Я маю на увазі, ми думали про те, щоб зробити відео до іншої пісні з того альбому. Але коли режисер показав нам кошторис, то… це було дуже багато! Треба просто усвідомити, що світ уже не такий, як був у 1993, 1994, і вже немає бізнесів та рекордингових компаній, і телебачення, яке існує, щоб витрачати такі суми на створення відео.

С: Окей. До речі, були чутки, що ви знімали відео в Парижі, у катакомбах.

К: Де? В катакомбах? Справді? Вау… Я не знаю, чи хотів би потрапити туди. Класно, але занадто страшно! Так, я б не хотів туди.

С: Знаєте, ваші вебкасти – вони справді чудові!

К: Вони веселі, правда?

С: Ага! Thumbs_down були класні!

К: Справді, справді гарно. Дякую!

С: Вони здаються чудовим замінником відеокліпів.

К: Так, дійсно! Втім, я б не проти зробити відео, знаєте, на високій швидкості проїхатись навколо Шрі Ланки – скажімо, на яхті чи чомусь такому. Це було б чудово, хіба ні? Провести кілька тижнів на Карибах, знімаючи кліп… Ні, ці дні насправді ніколи… цього ніколи не станеться. Але хто б не хотів!

С: А ви продовжите з вебкастами?

К: Я думаю, ми будемо й далі працювати з класними людьми, як Адам Бакстон і Гарт Дженнінгс, і отримувати задоволення від того, що робимо. Це справді… воно справді класне! І якщо ми добре проводимо час, створюючи це, то, я думаю, людям подобатиметься це дивитись.

Colin Greenwood
Г: Знаєте, ми як фани аналізуємо слова до ваших пісень… А ви так робите? Чи роздумуєте над словами в піснях інших гуртів?

К: Ну… Я люблю слухати диско… І соул, і фанк. А там же в основному про одне й теж. Тому… Ну, ви розумієте. (пауза) А, ну й коли я був малий, то любив слухати Joy Division і Отіса Реддінга, і, знаєте, там були гарні, дуже гарні серйозні слова, й іноді було важко розчути, що говорить соліст, тож ти сам додумуєш слова… Ті, які тобі подобаються.

С: Особливо, коли співає Том.

К: Так, я знаю… Інколи… Це його особливий спосіб співу, і ти можеш, наче, чути різні речі. Це правда. А про слова – знаєте, я люблю слухати музику типу Britten, і Джона Доуленда… слова про англійський суд 17-го століття, про життя в ті часи… Ось що я люблю. Я люблю cлухати X-Ray Spex. Ви знаєте X-Ray Spex? Полістиренова панк-рокова музика з сімдесятих. Це було добре. Були добрі Kraftwerk. Класно було поїздити з ними разом. Це було цікаво, бо в них є пісня, яка називається Radioactivity, вона досить сильно відрізняється від решти їхнього матеріалу.

С: До речі, вони вже виступали в Україні, так що…

К: Справді? Класно… Та їхня пісня дуже емоційна, знаєте, і це незвично для них, бо вони пишуть пісні, які є емоційними, але про неемоційні об’єкти. Про подорожі, наприклад.

С: Добре, маю ще одне непросте запитання… В ізраїльському Time Out було повідомлення, що Джонні живе в Ізраїлі, що він має будинок в Ізраїлі…

К: Так.

С: І мешканці цього міста стверджують, що він…

К: Вовкулака?

С: Ні, що він влаштовує невеличкі концерти, як «відкритий мікрофон»…

К: А, ночі відкритого мікрофона. Це смішно. Але ні, не думаю, що це правда. Я думаю, що коли він їде туди, то він хоче… Він проводить купу часу перед своїм комп’ютером, пишучи музику для фільмів. Але не думаю, що він виходить у люди. Хоча… він міг би грати в якомусь стенд-ап шоу… (сміються) …перед мікрофоном. Я думаю, він ходить по місцевих барах, і жартує про своє…

С: А він класний?

К: Що? Чи він добрий у жартах? Мм, так, він досить смішний. Він дуже смішний, насправді. В нього чудове почуття гумору.

С: Добре, а… Чи він працює зараз над якимись піснями?

К: Ну, я не знаю про зараз, але недавно працював. Так, думаю, що так. Напевно, він зараз намагається зосередитись на Radiohead.

С: Я знаю, що його дружина робить ілюстрації до його альбомів…

К: О, так, це чудово. Класно, що вона бере участь у тому, що він створює. В нас удома теж є дещо з її малюнків. Це важливо – підтримувати твоїх творчих друзів.

С: І Філ збирається випустити альбом…

К: Так, він не має чіткого плану, але збирається. Я думаю, наступного тижня… Власне, у вересні, він почне працювати над записом і спробує його завершити. Це дуже цікаво!

С: Ви йому допомагатимете, чи він сам?

К: Ну, він позичив мій бас… Але сам я йому не потрібен, бо в нього є кілька дуже талановитих музикантів, які з ним працюють. Кілька людей з фольку, і, думаю, хтось із Wilco – але не впевнений.

С: А цей стиль…

К: Його музики? Просто дуже мелодійна музика, бардівські пісні, розумієте…

С: Як ті, що він грав на Seven Worlds Collide?

К: Так, напевно… Схожі на ті. Тобто, він любить фольк, і він працював з фольк-музикантами, але я не думаю, що він обмежиться цим стилем. Там є й інші впливи – наскільки я пам’ятаю, йому дуже подобається стиль ска. Він виріс, слухаючи The Beat і The Specials, всяке таке. Тож, можливо, там будуть і ці впливи.

С: Отже, він та Ед працюють з іншими музикантами в Seven Worlds Collide… Джонні пише саундтреки. Том записав The Eraser. А ви самі думали про сольну роботу?

К: Та ні, я не думаю, що зміг би зробити щось таке.

С: Але ж, знаєте, ваші басові партії… ви долучились до запису цієї пісні, 24 Hour Charleston.

К: О, для пісні з фільму мого друга?

С: Ага. Вона була справді класною.

К: Було дуже приємно, що він мене попросив.

С: Так, можливо ви б зробили щось із Джонні…

К: Я не думаю. Не думаю, що ми… Це не спрацює. Ми маємо бути всі разом, мені здається.

С: Добре. А ви знаєте, чи Том має якісь плани щодо запису нового сольного альбому?

К: Я не знаю… Тобто, ми почали цю роботу над новою музикою влітку. Ми пропрацювали десь 5-6 тижнів, і збираємось повернутись до цього восени, і тоді побачимо. Все досить відкрито й невирішено.

С: А ще є чутки, що Том збирається працювати з Джеком Вайтом.

К: З Джеком Вайтом? Хм… Я думаю, що… Ну, ми зустрічались із ним кілька разів. Думаю, том зустрів його й поговорив на прем’єрі нового Джеймса Бонда в Лондоні, і можливо вони говорили про спільну роботу разом, але не думаю, що там є чіткі плани. Однак він чудовий. Нам усім він дуже подобається. І Найджел, наш продюсер, колись записував його гурт, Dead Weather.

С: Чи не робили ви кавери на якісь пісні останнім часом?

К: Ну, в нас є цей жахливий… У нас є кавер на пісню Джеймса Брауна, яка називається Think, який ми любимо грати на кожній репетиції – це весело. І, знаєте, думаю, мій найприємніший спогад від буття в Radiohead, це коли ми побачили Джеймса Брауна в Лос Анджелесі під час виступу в Голлівудській Арені, й Том представив його, дуже просто: «Леді та джентльмени, Джеймс Браун».

С: А як часто ідеї зробити кавер закінчуються реальною піснею?

К: Ну… хм, не так вже й часто. Тобто, це та справа, яку б ти робив, маючи купу часу й не маючи родини, напевно… Такою буде моя відповідь. Ми робили кавери на Shot By Both Sides гурту Magazine, і на Joy Division… І, знаєте, коли ми робили вебкаст, було весело, що ми розучували деякі кавери просто для сміху, для того, щоб… щоб люди змогли побачити, які пісні й гурти справили на нас вплив. І ми раділи, наче діти.

Г: А ви читаєте інколи в Інтернеті, що фани кажуть про ваші вебкасти?

К: Так, читаємо, ми часто дивимось, що кажуть люди… і раніше ми багато спілкувались з людьми, коли почався Інтернет, в 1993. Ого. Але зараз там занадто багато людей.

Г: А зараз, у вас є якийся нік?

К: Ні, бо там занадто… занадто скажено, занадто метушливо. Але, думаю, коли ми повернемось додому й думатимемо над тим, як представити новий матеріал, то влаштовуватимемо й щось в Інтернеті, паралельно з концертами. А ще, однією зі справ, які я хотів би зробити, це пограти більше концертів у Східній Європі, приміром, в Україні й Естонії. Одні мої друзі, які виступатимуть в Естонії наступного тижня. Це К’єран Хебден, Four Tet.

С: Окей, ну, мм… в мене закінчились питання.

К: Чи я відповів на всі ваші запитання…

С: Так, так.

К: …правильно?

С: Ага.

(сміються)

* * *

Colin Greenwood
С: О, є ще додаткове… додаткове питання.

К: Yes, Sir, задавайте питання.

С: Але воно доволі дивне.

К: Нічого. Заряджай.

С: В мене є три уривки з композицій, і хлопець, котрий брав інтерв’ю в Еда минулого літа, просив, щоб ви їх впізнали. Послухаєте?

К: Звісно.

С: Ок. (вмикає програвач) Це ваш саундчек…

К: О, так. Я знаю цю. Вона називається, мм, Porous.

С: Ви працюєте над нею?

К: Так, працювали. Тобі подобається?

С: Так, хоча й якість запису погана. Добре, наступний шматок…

К: Ця називається I Lie Awake. Нова річ.

С: Гарно… І остання…

К: Це ніби слухати щось з іншої планети… О, ні! Я зовсім забув! Я люблю цю пісню. Ох, чорт! Вона називається… Rooftops чи щось таке. Так, схоже. Не Rooftops, а щось дуже схоже. Це аж дратує… (сміється). Це моя улюблена! Ми грали її на репетиції в Лос Анджелесі, у грецькому театрі. Ох, дайте подумати, дайте подумати… Ех, не можу згадати… На випадок, якщо пригадаю – може, дайте мені свій…

Г: E-mail?

К: Ага. Це щось наче Patchwork, чи Rooftops, щось таке, але я не можу згадати назву… Може просто подзвонити братові? Певно, так і зроблю…

Colin Greenwood
С: Є ще одне питання, я забув про нього…

К: Так?

С: В одному минулорічному інтерв’ю ви сказали, що одна з нових пісень нагадує вам Motion Picture Soundtrack…

К: Ох, чорт! Я люблю ту пісню. Вона прекрасна, справді ж, вона радісна й сумна водночас… А яка ваша улюблена у In Rainbows?

С: Ммм… 15 Step.

К: О, мені вона теж подобається (вибиває пальцями ритм пісні). Мав би бути сингл.

С: Так, і ще… Nude.

К: Цю також люблю. І ще подобається Arpeggi…

С: Так. І ще б хотілось, щоб ви записали Big Boots…

К: О, так, то наша пісня для Джеймса Бонда.

Г: А мені подобається Flowers. Я не дуже добре пам’ятаю назви пісень, але… (наспівує).

К: Last Flowers. Дуже гарна, еге ж? Знаю, вона дивовижна, чи не так? Вона радісна і ох.. насправді сумна. Вона не так радісна, як просто прекрасно сумна.

К: Так, класно, ну я сподіваюсь я добре відповів на ваші запитання.

С: Ага.

Г: Дуже вам дякую.

К: Може сфотографуєте мене стоячи?

С: Окей.

К: Тоді давайте. Нехай люди знають, що в мене є ноги.

Colin Greenwood

Colin Greenwood

Післямова: Через два дні ми знову побачили Коліна на концерті Radiohead у Празі, а ще через 2 дні (25.08.09) на концерті в польському місті Познань. На фото нижче ви бачите усміхненого Коліна - то він, напевно, нас побачив. Ми це зрозуміли так :)

Colin Greenwood



Розшифровка англомовної розмови знаходиться на сайті citizeninsane.eu


Розмовляли: Сергій Каук та Анна Лацанич

Фото: Тарас Хімчак

З англійської переклав: Антон Семиженко



28.09.2009
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах