Crocodiles in Tights: "Ми сильні, ми самі носимо свій синтезатор!"


Crocodiles in Tights

Двоє яскравих та милих сестер - Каріна та Ксеня з гурту «Crocodiles in Tights» -  виступили у Львові в рамках проекту «Жінка 3000». Грали та співали в парку прямо на траві, як вони потім сказали при розмові, можуть виступати будь-де, бо використовують синтезатор на батерейках та різномінітні дитячі іграшки.
 

Як ви дізналися проект і чому вирішили взяти у ньому участь?
 Каріна: Ми почули, що Garage Gang організовують таку подію. Знаємо, що це було непросто, лише фотографії збирали півтора року. Ми вирішили, що це цікаво і потрібно їхати, проект охоплює 5 міст, 17 націй і 27 фотографів.
Нам дуже імпонує ідея про те, наскільки важлива жінка для людства, шляхи її реалізації, а також цікавий розподіл на слабку та сильну стать, гадаємо, що він несправедливий.
Ксеня: Ми сильні, ми самі носимо свій синтезатор!
 
Почнемо спочатку, коли і як вирішили розпочати займатися музикою?
 Ну, музика з нами ще з дитинства, вона завжди була в нас вдома, ще дітьми любили влаштовувати концерти. Ксеня вивчала гру на фортепіано в музичній школі, Каріна грає на дитячих іграшках, губній гармошці, ложках, кеглях, металафоні і взагалі всьому, що потрапляє під руки, крім того вона займається діджеїнгом. Та і взагалі, спочатку була електронна музика, ми просто вивчали програми для створення такої музики, бо нам було цікаво.
А ще Каріна ходить на уроки гітари, тому, можливо, скоро почуєте наших піснях звуки цього інструменту. Ксені подарували старий олдскульний акордеон, сама вчилася на ньому грати. Шкода, що заважкий для використання на концертах, було б добре купити дитячий. :-)
 
Спочатку в нас не було концертів, бо не мали матеріалів, тому ми влаштовуввали home parties – такі собі концерти для друзів та батьків. Здебільшого, це була імпровізація, хоча пісні ми почали складати ще з 2007 р.
 
А пам’ятаєте свій перший «офіційний» виступ?
Перший концерт відбувся у 2009 р. в арт-кафе «Кокон», людей прийшло дуже багато. Не знаю як людям, а нас сподобалося. Наші слухачі розділяються на таких, які або тікають з криками: « О Боже, що за жах!»,  або підходять і кажуть: «О, класно!». От вчора, коли ми йшли по Києву після виступу, вдягнені у концертні костюми, то люди казали: «Вам потрібно в цирк».
 
Костюми у вас дійсно яскраві, самі вигадуєте?
Нам дуже допомагає мама, вона шиє і втілює наші божевільні ідеї в життя.
 
У своїй творчості використовуєте різні дитячі іграшки, як підбираєте потрібні?
Ми постійно намагаємося шукати нові "музичні" іграшки, наприклад, підглядаємо чим бавляться у діти в пісочницях, кеглі забрали в меншої сестри (вони видають цікавий звук, тому активно ними користуємося). Ось цю кулю для боулінгу ми наповнили монетами.
Стрічку з дзвіночками ми одягаємо на голову, це корисно, коли зайняті всі руки.
 
А не плутаєтеся з такою кількістю «інструментів»?
Ні, для кожної пісні - свої, хіба що у лайвах імпровізуємо, бо кожен живий виступ відрізняється від попереднього.
 
У вашому гурті стільки інструментів і всього двоє учасників, чи не думали збільшення кількості людей?
Нам часом ще підспівує мама, а взагалі ми мріємо зібрати величезну групу, коли хтось на сцені ходить з якимось маленьким інструментом і щось-там пікає, це ж скільки репетицій потрібно, так круто! Щось подібне на «Beirut», «Of Montreal», «arcade fire».
 
Розкажіть трохи про музичні впливи.
Всі порівнюють нас з «Cocorosie» (може, через те, що теж сестри), але насправді ми слухаємо купу різної музики, і в результаті виходить щось своє, не схоже на інше.
 
А як із записом матеріалу? На майспейсі всього декілька пісень, коли буде перший альбом?
Ксеня: Мені так хочеться видати диск, навіть без лейблу. Було б класно видати сингл на дискетах, на одну дискету він поміститься хіба в поганій якості, зате будемо роздавати на концертах. А про оформлення - не будемо розкривати свої секрети.
Каріна: Так! В нас навіть є старий комп’ютер з дисководом для дискет.
 

Чим займаєтеся крім музичної сторони життя? Вчитеся, працюєте?
Родом ми з міста Кременчук, обоє вчилися на англійській філології, Каріна вже закінчила університет, переїхала у Київ, встигла попрацювати, звільнилася з роботи і зараз просто поїхала в тур. Ксеня досі вчиться, пише диплом про фешн-терміни в англійській мові.
А ще в нас є собака, про якого ми склали пісню – якось він перебігав дорогу і його зачепило авто, тепер він ходить на трьох лапах, тому у пісні співаємо про те, що потрібно слідкувати за світлофором.
 
Тобто, зараз живете у різних містах? Чи не впливає це на репетиції? Розкажіть трохи про рідний Кременчук.
Те, що ми знаходимося у різних містах - не страшно, у нас сильні екстрасенсорні здібності. Коли потрібно підготуватися до концерту, то ми просто засідаємо і працюємо днів 2, не відриваючись на щось інше.
А про Кременчук – це місто сильно відрізняється від Києва чи Львова, ми навіть не мали там свого концерту, бо арт-директори далекі від музики. Хіба виступимо через років 5-10, хоча, завжди можна зробити акустичний концерт у парку, винести синтезатор на батарейках та інші наші інструменти, які не потребують електрики, і зіграти.  Ми певно єдиний гурт,  який може виступати на будь-яких інструментах або без них.
 
Назвіть свої улюблені пісні серед власних.
Та в нас усі хіти. «One thing», «Bright Forces», і остання, яка ще не записана «Even not a Cat or Ode to Adidas». Багато діджеїв просять наші пісні, щоб робити на них ремікси, деякі вже над ними працюють. Також співпрацюємо з різними музикантами, зараз переважно з Росії, серед них Pitch (техно), Ambavert (інтелектуальна електроніка), Kremsoda (диско-рок) – з цього матеріалу вже можна зробити EP.
 
А як ділите ролі в гурті на двох?
Ксеня: У нас немає чіткого розподілу,  але в основному я відповідаю за музику, а Каріна за тексти, вона придумує мелодію і текст, а я вже підбираю на піаніно.
А ще дуже круто, коли долучаються люди зі сторони, так, як коли ми грали в Києві у лікарні Павлова. Один дідусь побачив нас, підійшов і попросив ложки, Ксеня задала йому ритм, і це навіть є на відео – дідусь грав на ложках, і хлопчик маленький ходив навколо.

 

 
 

Наша заповітна мрія – виступити на Гластонбері, на великому фестивалі. Поки що хочеться просто поїхати туди, що ми постараємся зробити якнайшвидше.
 
Назвіть асоціації до власної музики.
Ксеня: Дитсадок, з такими милими дитячими танцями (демонструють, похитуючись в сторони).
Каріна: О, ми хочемо виступити в дитячому садочку, цілий тур по дитсадках!
 
Як вам Львів? Ви вперше тут?
Ксеня: Так, хоча ми давно сюди збиралися, а тепер будемо приїжджати часто, бо дуже тут подобається. Навіщо їхати за кордон, коли у Львові так красиво!
Каріна: Так, все, я переходжу на українську мову!
 
 Іванна ЧЕРУХА

21.05.2010
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах