АЛЬБОМНИЙ ПОРТРЕТ: ДМИТРО КУРОВСЬКИЙ


 
Два роки тому ми говорили з Дмитром Куровським про запаморочливий синтез колажного малярства та гіпнотичної музики, яка в сумі утворює його складний образ – оригінального художника та винахідливого музиканта. За більше ніж чверть століття в українському музичному підпіллі, Куровський встиг еволюціонувати від нойз-рокового експресіонізму до мультимедійної психоделії, значно підкресленої чорними семидесятими. Для сучасної пост-панк молоді дискографія чернігівської формації Foa Hoka мала б стати чудовим прикладом того, як це варто робити в Україні. Сьогодні ж, напередодні персональної виставки Дмитра в Національному музеї Тараса Шевченка, ми раді представити до вашої уваги вибір його улюблених платівок, про котрі він люб’язно нам розповів і які нерозривно пов’язані з його творчістю.   
 

1. King Tubby  - Dub From The Roots

Total Sounds, 1974
  


 
 
Цей альбом є уособленням найяскравіших рис та відтінків roots & dub style. Унікальний потужний саунд із космічними частотами ритм-секції, несподіваними гармоніями, мелодіями, ефектами, тембрами тощо. Все це вдавалося геніальному mixmasta King Tubby із притаманним йому благородством  (чого варті його дивовижні фанфари духової секції!). King Tubby завжди працював із першокласними музикантами - маестро мав продюсерський “нюх”.  Над створенням альбому Dub From The Roots працювала ціла плеяда з майже двадцяти талановитих музикантів. У музиці King Tubby мене завжди зачаровувала робота із динамічними відтінками, теплими тембрами, ритмічними малюнками та  характерами, які витончено і лаконічно передає та ж флейта або тромбон…  Із самого першого знайомства зі світом King Tubby, в моїй уяві відразу виникли чудернацькі образи на кшталт колажів. Ці класичні ліричні, танцювальні треки з альбому Dub From The Roots продовжують хвилювати мене і досі. Вони є взірцем блискучого стилю та свіжості. Jamaica!
 

 
 

2. Lee “Scratch” Perry & The Upsetters  - Super Ape

Island Records, 1976
  

   
  
Фантастична  reggae/dub платівка несамовитого і всемогутнього фріка Лі “Scratch” Перрі та студійного бенду The Upsetters. У першу чергу відзначу гіпнотизм та атмосферу цієї роботи. На мій погляд, в музиці Лі Перрі відчувалась лінія сяйливої нескінченності, легкості та життєвої радісної сили. Якраз цією енергією мене дивує альбом Super Ape і по сьогодні. Загальновідомо, що із Лі Перрі працювали екстра вокалісти. В Super Ape мене завжди вражали хітові сексуальні вокальні партії. Сам Scratch як співак видавався надзвичайно відвертим і навіть скаженим (недаром Scratch шанує Sreaming Jay Hawkins). Скажу відверто, я фанат флейтових партій альбому Super Ape. А ще Лі “Scratch” Перрі надихнув та назавжди закинув мою у свідомість імпульси вічної дії, інтересу до Всесвіту, гротеску та самоіронії. Завше пам’ятаю, що Scratch написав фантастичні пісні для Боба Марлі. Це – людина-блискавка!
  
  
 

3. Throbbing Gristle - 20 Jazz Funk Greats  

Industrial Records, 1979
 

 
20 Jazz Funk Greats, котрий дуже і дуже сильно вплинув на мою психіку та творчість. З тих пір, як я почув цю роботу, вірус industrial dance вже ніколи не залишав мене в спокої. 20 Jazz Funk Greats – справжня кропітка та ювелірна робота, у якій дивує все: від звукових ландшафтів та ефектів, маніакальних басів та вокодерних messages, царства психозу… І аж до райських сонячних поліфонічних форм. Інколи мені здається, що цю музику створили не люди, а якісь потвори – мутанти  або  мікроорганізми у своїх втаємничених студіях. І звичайно - вокал.
 

 
 
4. Parliament – Osmium

Invictus, 1970
 

  

 
На мій смак, це – настільки вибуховий та грандіозний альбом, який вирізняється своєю енергією, саундом, сумішшю різних музичних напрямків: space rock, R&B, psychedelic soul, funk. Osmium є справжньою експериментальною та новаторською платівкою,  із незабутніми вокальними  прийомами, тембрами, мелодіями, гармоніями… Окремо відзначу жіночий бек-вокал, fuzz guitars, потрясаючу ритм-секцію та вокальні перевтілення самого Джорджа Клінтона.  У своїх діджей-сетах я часто грав  улюблену композицію Parliament  - I Call My Baby Pussycat. Ця пісня -   стопроцентний ураган! 
Я мрію про вінілову платівку Osmium. 
  

 
 

5. Sly and the Family Stone – Stand

Epic, 1969
 
 

 
Красунчик  Слай! Блискучий музикант, король фанку та наркотиків. Альбом Stand для мене є справжньою лавиною почуттів, безсмертних грувів та хітів. Я фанат  heavy funk, а в музиці альбому Stand присутні ще й елементи xіп-хопу. Крута духова секція, поліритмічні брейки, смачні бек-вокал “пачки”… Слай Стоун був вундеркіндом з дитинства. Він розпочав свою музичну кар'єру ще 1948-го року, граючи на ударних та на гітарі, був членом багатьох муз формацій та бендів. Слай – прекрасний співак та клавішник. От у нього виходило “ловити чарівні зорі”, навіть на губній гармоніці! Sly Stone – superstar. Таким я його і зобразив… Здається, що образ цього музиканта мені вдалося передати. Чи не так?!
 

  
Нагадаємо, що відкриття виставки Дмитра Куровського «Горизонт залишиться чистим» відбудеться 18 квітня в Національному музеї Тараса Шевченка. Експозиція триватиме до 2 травня та включатиме близько сорока творів, виконаних художником за останні десять років. 
 
Підготував Іван Шелєхов
Фото Дмитра Куровського
dmytrokurovskiy.com
 

15.04.2015
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах