Відлуння 2009-го


У минулому році ми послухали багато, значно більше, ніж пропонуємо в цьому вже традиційному огляді. Перед вами тільки вершина нашого айсбергу зі звуків і мелодій. Ми намагалися не писати про те, що не сподобалось, і, після тривалих дискусій, вирішили не складати "Топ 50", як це зробило кілька тисяч інших видань. Натомість, розмістивши відгуки за хронологією виходу альбомів, пропонуємо ще раз зануритись у звуки 2009 року - приємних відкриттів у ньому було більше ніж достатньо.
 
 
Antony & The Johnsons - The Crying Light

Реліз: 19 січня, 2009 Лейбл: Rough Trade (UK)

Antony & The Johnsons - The Crying Light
Очікування чогось надзвичайного не виправдалися, альбом просто хороший, порівнюючи з попередніми, це звичні ніжні пісні про кохання, виконані незвичним голосом Ентоні. Саме його чуттєвий вокал привертає до себе основну увагу, тому повірити, що у записі брало участь близько 20 чоловік, непросто. Ніжну мелодію Dust and Water він виконує акапелло, самостійно керуючи звуками, тоді як у One Dave домінує піаніно, ламана композиція і розстроєні гітари в Aeon, атональні нотки і струнне звучання треку The Crying Light, іронічний і ласкавий гедонізм пісні Epilepsy іs Dancing, класична Everglade, створена цілим симфонічним оркестром… Це все - логічний розвиток естетики, яка починається з обкладинок альбомів і ніколи не закінчується для тих, хто зачарувався красою цієї музики.
Іванна

 
 
 
Hauschka - Snowflakes and Carwrecks

Реліз: 23 лютого, 2009 Лейбл: FatCat Records

Hauschka - Snowflakes and Carwrecks
Якщо абстрагуватись від іміджу цього німця, котрий корчить із себе яппі-єдинорога, то в результаті залишається чудова гра на піаніно. При цьому зовсім не середньовічна, "що відповідає викликам часу". Подивіться його кліп на пісню Morgenrot, і зрозумієте, що в ньому такого і чому тут у назві є слово "carwrecks".
Антон

 
 
 
 
 
 
 

Balstyrko - Jagten Paa Noget

Реліз: 3 березня, 2009 Лейбл: Fake Diamond Records

Balstyrko - Jagten Paa Noget
Тут усе веселіше :) Це данці - але, згадавши про Under Byen, думаєш, що ці чуваки живуть кілометрів на тисячу південніше. Весело, кумедно і без жодного холодку. На www.last.fm їх визначають стилями indie та folk - але для мене найвідчутніший тут джаз. Теплий, як колискові шведки Анніки Фелінг, але енергійніший. Смішний, як стьоб Medeski Martin, але стриманіший, без дитячого хору і слова Zaebos у назві платівки, яка перекладається українською як "шукати щось".
Антон

 
 
 
 
 

 
Last Days - Safety of the North

Реліз: 9 березня, 2009 Лейбл: n5MD

Last Days - Safety of the North
Під іменем Last Days музику створює Ґрейхем Річардсон, колишній графічний дизайнер, який кілька років тому перебрався із південного узбережжя Англії до значно північнішого Единбурга в Шотландії. Звідси, можливо, і назва релізу - Safety of the North. Але спокійна, приспана туманом Північ, містить у собі свої небезпеки, які Ґрейхем витягує із-під снігового покриву і, з особливою майстерністю художника, розкриває в 15 композиціях альбому, поєднуючи тривожний ембієнт, lo-fi звучання мелодійних акустичних інструментів, ледь помітне додавання абстрактної електроніки, чарівний голос Фебіоли Санчез із Familiar Trees та вплетені короткі діалоги. Ґрейхем Річардсон мовою музики розповідає історію маленької дівчинки Аліси та її батьків, переїзд із великого метушливого міста до віддаленої півночі у власний дім у горах, сподівання на спокійне щасливе життя. Це сумна історія несподіваної трагедії - раптової смерті батька Аліси, пошуку надії ("This is not an ending" - шепоче Аліса своїй мамі) серед сірої нестерпоної самотності (Your Silence is the Loudest Sound). Це історія зі спогадів (The Fields Remember my Father) і майбутнього (You are Stars). Це один із найкращих концептуальних альбомів року - довершена форма, яка чудово передає закладений композитором зміст.
Тарас

 
 
Anni Rossi - Rockwell

Реліз: 9 березня, 2009 Лейбл: 4AD

Anni Rossi - Rockwell
Короткий, на півгодини, альбом від самобутньої американської singer-songwriter. Непроста й добре продумана мелодика, гармонійні "вкраплення" струнних, цікава гра з голосом. Помітно відрізняється від загального "бардівського" стилю - ані суму за втраченим коханням, ані ностальгії по батьківщині. Більше про ліс, природу, тварин (Glaciers, Living In Danger, Deer Hunting Camp 17, Ecology) Тексти розумні. Альбом прописався у плеєрі на всю весну.
Антон

 
 
 
 
 
 
 
Yeah Yeah Yeahs - It's Blitz!

Реліз: 9 березня, 2009 Лейбл: Interscope

Yeah Yeah Yeahs - It's Blitz!
"Це осінь нашої рок-кар'єри", - так Карен О охарактеризувала третій студійний диск Yeah Yeah Yeahs. Нью-йоркські арт-панки дорослішають і цей процес позначається на музиці. Вже з перших хвилин стає зрозуміло, що солодкого синтезатора тут буде більше, ніж фірмових агресивних гітар, а голос Карен не так "бомбардує", як заводить у якесь розслаблене блаженство ("from blitz to bliss"). Але від того альбом не стає гіршим. Його можна використовувати, наприклад, коли ваша внутрішня дамба не справлятиметься з потоком неконтрольованих емоцій. Увімкніть тоді наповну "It's Blitz" і, можливо, він suddenly complete you. :)
Тарас

 
 
 
  Balmorhea - All Is Wild, All Is Silent

Реліз: 10 березня, 2009 Лейбл: Western Vinyl

Balmorhea - All Is Wild, All Is Silent
Третій альбом техасців з'явився так раптово, як несподіваний вітерець відлиги ранньою весною. І по-весняному він виявився свіжим - музика гурту сильно змінилась. Змін зазнала і кількість учасників - звичний нам дует раптово перетворився на секстет, до Майкла Мюллера і Роба Лаве приєднались Ейша Бьорнс, Тревіс Чепмен, Ніколь Керн і Тейлор Теган. Тому не дивно, що перед тим тихе інструментальне звучання тепер стало більш насиченим і щільнішим. Традиційна балмурейська камерність збереглась, проте All Is Wild, All Is Silent звучить більш піднесено, порівняно з двома попередніми альбомами. Звичний слухачеві романтизм подекуди переходить мало не в мелодраматизм, що іноді починає дратувати, але несподівано вривається електрогітара, ритм композиції кардинально змінюється, і вас цілковито затягує у цей раптовий вихор.
Тарас

 
 
Gregor Samsa - Over Air

Реліз: 10 березня, 2009 Лейбл: The Kora Records

Gregor Samsa - Over Air
Учасники американського гурту Gregor Samsa заперечують прямий зв'язок своєї музики з літературою. Та незважаючи на це, пов'язати середовище Франца Кафки з атмосферою їхніх пісень дуже просто. "It seems the devil's got a grip on me," - приглушений спів Чемпа Беннета і Ніккі Кінг розтинає радіоефір так, що можна сказати напевно, як щеміло серце в нічних слухачів голландської станції VPRO. Для довідки варто зазначити, що альбом Over Air - це запис живого радіовиступу, який було зроблено під час європейського турне гурту. До диску, окрім 6 пісень із попередніх альбомів, увійшли раніше невидані ембієнт-експерименти. Музика Gregor Samsa дуже мелодійна, тривожно-спокійна, але й не позбавлена драматичних переходів, як-от наприкінці композиції Young And Old, де всі інструменти (а їх в Gregor Samsa багато - дві гітари, бас, скрипка, кларнет, піаніно й ударні) зливаються в прекрасний кінець світу.
Тарас

 
 
 
 
 
Mono - Hymn to the Inmortal Wind

Реліз: 24 березня, 2009 Лейбл: Temporary Residence

Mono - Hymn to the Inmortal Wind
Така, засновник Mono, зізнається у великій любові до класичної музики і розповідає, що хотів написати щось, що звучало б як 9 симфонія Бетховена. Гітарист переконаний, що коли люди говорять про багатозначність пост-рокових композицій - це за великим рахунком неправда. "Музика завжди розповідає історію, якісь конкретні переживання". Пасторальний за своєю основою HTTIW розповідає нам історію спогадів, які безсмертний вітер проносить крізь десятиліття холодних зим, крізь засніжені ландшафти гір, де в бурхливому морі двоє шукають спокій. Один музичний критик пожартував, що після виходу HTTIW Селін Діон залишається хіба що кусати лікті. Адже Моно вдалось майстерно створити саундтрек до заїждженої, як старий світ, теми. Кожна композиція відповідає розділові однойменного оповідання Хія Со - ним Моно надихались, створюючи свій 5-й альбом, у записі якого брав участь оркестр із трьох десятків музикантів. "Я хотів створити музику, яку люди могли б слухати вранці, бо переважно вони це роблять вночі. Ми постійно трактуємо її як ліс, дуже темний, і ти намагаєшся знайти надію. Від початку, надія була центральною темою цього альбому. Прощай, смерть". За звучанням, із перших хвилин впізнається фірмова структура мелодії японського гурту, де агресивність наростає поступово і в певний момент перетворюється в непрохідну стіну звуку, жорсткі гітари просто таки гвалтують вухо слухача, та за якусь мить буря вщухає і сонячний ранок обіцяє гарну погоду сьогодні. Оптимізму в цьому альбомі справді більше.
Тарас

 
 
 
The Dead Sea - The Dead Sea

Реліз: 1 квітня, 2009 Лейбл: self

The Dead Sea - The Dead Sea
Австралійці The Dead Sea також дебютували цього року з новим альбомом, окрім якого в них тільки один ЕР. Назва альбому є хіба що своєрідною презентацією гурту, аж ніяк не музичного змісту. Це я про те, що альбом вийшов живим і цікавим. Пост-рок, електроніка та ємбієнт – чи не найкраща суміш музичних стилів. А головне, як це зіграно – атмосферно, потужно, неповторно!
Ігор

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Metric - Fantasies

Реліз: 7 квітня, 2009 Лейбл: Metric Music International

Metric - Fantasies
Один із найкращих інді-рок релізів минулого року. У моєму особистому рейтингу канадці обійшли Yeah Yeah Yeahs, Editors та низку інших, не менш відомих банд. Емілі Хейнс із хлопцями записали жвавий, живий та змістовний альбом, який одразу отримав як і любов широкої аудиторії, так і кпини зі сторони критиків. Останні кажуть, що Metric стали більш попсовішими - у Fantasies зникло те пост-панківське звучання, яке було притаманне раннім альбомам гурту. Тим не менше, слухати Fantasies цікаво. А для гурманів восени вийшов EP Plug In Plug Out, що містить 5 акустичних пісень у виконанні Емілі та Джиммі Шоу.
Тарас

 
 
 
 
The Anomalies - Free Soup Social

Реліз: 9 квітня 2009 Лейбл: Beyond Music

The Anomalies - Free Soup Social
Дебютник від ангійських хіп-хоперів :) Але це не стереотипний хіп-хоп із губатими підлітками в широких штанах - стиль проявляється більше в ритмах і стьобі. Насправді, чекав від платівки більшого, бо сингл Employee of the Month задав гарний драйв. Не склалося - і хоча альбом не нудний і там є класні ритми, меседжів у стилі "Працівника місяця" - малувато. Менше з тим, ця пісня там теж є, гурт, безумовно, цікавий і допомагає прокидатись уранці.
Антон

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Jeniferever - Spring Tides

Реліз 13 квітня, 2009 Лейбл: Monotreme Records

Jeniferever - Spring Tides
Спершу проходить повз вуха, але коли добре розслухати - альбом мелодійний, трохи гоструватий та тривожний, переповнений тужливими гітарами, різкістю й емоційністю, якої йому надає вокал із придихом. Саме вокал відрізняє команду від десятків подібних. Звук часом спокійний та розчарований (St.Gallen), а де-не-де чути плаксивість, навіть навсхлип (Green Meadow Island). Темп та атмосфера пісень змінюються так різко, що повністю відповідають назві альбому «Весняні припливи», пісні насправді схожі на хвилі. Можна слухати по колу багато разів.
Іванна

 
 
 
 
 
 
Soap And Skin - Lovetune For Vacuum

Реліз: 13 квітня, 2009 Лейбл: PIAS

Soap And Skin - Lovetune For Vacuum
Схожість та вплив Nico, Cat Power, Björk та Arvo Pärt не заперечують особливості музики 18-річної Ані Плашг, чий перший альбом пронизливих мінімалістичних фортепіанних п’єс вже встиг попасти в топ-10 Австрії та назбирати чудових відгуків в інших країнах. Повільні композиції альбому сповнені мелодраматичного відтінку, серед мелодійності вловлюється приреченість, а в результаті пісні викликають романтичне відчуття ностальгії. Тексти, що розповідають про одержимість та безлад, впритул зустрічаються із моментами ясності та перепочинку, так само, як і піаніно інколи ховається за грубуватими електронними перешкодами, майже такими, як у Aphex Twin. Крім того, туди делікатно додаються різноманітні електронно-студійні подряпини, шурхіт, абстрактний шелест, обривки мелодій. І звісно, голос, який поєднує та згладжує, хоч часто із приземлено-спокійного та трохи прохолодного переростає майже у крик, схожий на виючу сирену. Більшість визначень вакууму (vacuum) пов’язують це слово з чистотою, але, крім того, – це місце, де неможливо дихати. Мило (soap) має здатність очищати, але, при неправильному використанні, може пекти шкіру. Так і ця музика - поєднує різне та переконує, що відчай може звучати прекрасно.
Іванна

 
 
 
 
 
 
Jónsi & Alex - Riceboy Sleeps

Реліз: 7 травня, 2009 Лейбл: Parlophone Records

Jónsi & Alex - Riceboy Sleeps
Розпочалося все, коли Йонсі Біргіссон разом зі своїм другом Алкесом Соммерсом почали робити арт-виставки під ім’ям Riceboy Sleeps, після чого їх співпраця зі створення музики набула фізичної форми у вигляді альбому під такою ж назвою. Записувалися хлопці в Ісландії (крім них, у записі брали участь Amiina та Копавогсдетур хор), використовуючи акустичні інструменти, граючись на лептопах із сонячними батареями у спільноті сироїдів, мабуть, тому записи дарують відчуття природності. На гладеньке хвилеподібне замріяно-гіпнотичне звучання накладаються такі прості звуки, як шипіння, тріск, удари та навіть звуки тварин. Вокалу Йонсі ви тут не почуєте (хіба трішки «завивань» наприкінці Indian Summer), хоч, звісно, певну схожість із Сігур Рос знайдете, а також з Arvo Pärt, Gavin Bryars та Brian Eno. Спробуйте поблукати туманними звуковими лабіринтами, крім простого зачарування музикою, там відчуєте надію, піднесення та опинитеся поза часом. Вдало підходить для довгих мандрівок із спогляданням горизонту за вікном авто чи чогось іншого.
Іванна

 
 
 
 
 
  Saxon Shore – It Doesn’t Matter

Реліз: 26 травня, 2009 Лейбл: Broken Factory Records

Saxon Shore – It Doesn’t Matter
Дискографія американського гурту Saxon Shore починається з 2003 року. Після першого ж релізу гурт мало не розпався, тоді й Метью Доті почав відновлювати гурт і знайшов нових музикантів. У 2005 році хлопці порадували трьома хорошими релізами і після тривалої перерви випустили альбом It Doesn’t Matter у квітні 2009 року. Хочеться сказати, що вцілому диск вийшов насичений, із сонячним настроєм і деколи з квітневою прохолодою. Альбом вартий уваги насамперед для тих, кому вже набридли плейлісти з The American Dollar та подібних гуртів, які часто змішують пост-рок з електронікою, приправляючи це дружнім компанійським настроєм.
Ігор

 
 
 
 
The American Dollar - Ambient One

Реліз: 27 червня, 2009 Лейбл: Yesh Music

The American Dollar - Ambient One
Із цим диском усе просто. Кажуть, коли дивишся, як тече вода, спостерігаєш, як падають краплі чи моросить дрібний дощ за вікном - то це заспокоює. Альбом Ambient One знаного пост-рок гурту The American Dollar потрапив до мене в ненайспокійніший період життя, в один із тих етапів, коли більшість речей йде шкереберть, асфальт під ногами провалюється... Можливо, як протиотруту варто було б використовувати австралійців Laura, та я про це ще не знав :). Але в ті дні - вже після перших вступних композицій цього прозорого, як вода, легкого, як поодинокі сніжинки, спокійного 70-хвилинного моноліту ембієнту - світ навколо ставав кращим. Іноді прості речі спрацьовують.
Тарас

 
 
 
 
 Message to Bears - Departures

Реліз: 7 липня, 2009 Лейбл: Dead Pilot Records

Message to Bears - Departures
Якщо засумували за старими-добрими Балмурай, то Message to Bears цілком задовольнить вашу меломанську хіть цього року. Красива акустична гітара, меланхолійне фортепіано, перкусія, віолончель + нарізка голосів із вулиці та фонових звуків дощу. Проте на відміну від колишнього дуету з Техасу, цю витончену камерну музику самотужки створює 24-річний Джером Александр, мультиінструменталіст із Оксфорда. Та не подумайте, що в цьому альбомі буде все спокійно - у композиції Pretend to Forget критики вбачають вплив Godspeed You! Black Emporer, а в інших піснях знаходять сліди Mogwai та Explosions In The Sky або щось від Макса Ріхтера і Tunng. А ще кажуть, що Message to Bears вдалось успішно відродити акустичну британську музику, а коли говорять термінами, то називають "модерн-фолком"... Departures приємно слухати як і попиваючи чай ввечері, так і чалапаючи по калабанях осіннім ранком.
Тарас

 
 
 
 
Mouse On The Keys - An Anxious Object

Реліз: 08 липня, 2009 Лейбл: Machu Picchu Industries, Japan

Mouse On The Keys - An Anxious Object
"Миша на клавішних" - доречний засіб від зимової млявості. Ритми й мелодії не дадуть задрімати - це jazz-core, і швидкість зміни думок тут не відстає від швидкості звуку. На відміну від японців Muddy World, які порушили спокійний світ джазу позаторік, тут більший акцент робиться на клавішні. Але драйву - не менше.
Антон

 

 
 
 
   
 
 
 
 
 

Clint Mansell - Moon (OST)

Реліз: 20 липня, 2009 Лейбл: Black Records

Clint Mansell - Moon (OST)
Ви ж певно бачили нашумілий фільм 2009 року "Місяць", дія якого відбувається в 2112 році. Так от, кістяк фільму складає не моно гра актора-астронавта чи комп'ютерний антураж, а саундтрек композитора Клінта Менселла - мінімалістична гра на піаніно загорнена в ембієнтну електроніку, без якої фільм багато би чого втратив. А от 12 місячних композицій на окремому диску тільки здобувають - новий простір для інтерпритацій та нових шанувальників. "Місяць" Клінта Меселла порівнюють із творіннями Браяна Іно. Чудово слухати вночі або в дорозі.
Тарас

 
 
 
 

Продовження на наступній сторінці ...


25.01.2010
 


РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах