Explosions in the Sky про качок та інших цікавих тварин


Про Explosions in the Sky не потрібно багато говорити; роль, яку вони відіграли у тому, щоб витончено та харизматично донести маловідомий стиль до широкої аудиторії є надзвичайною. Холлі Емблем (Holly Emblem) розмовляє з Крісом Граскі (Chris Hrasky) та його постійним партнером у турне, Метью Купером (Matthew Cooper) Eluvium, в інтерв’ю так часто відволікаються на розмови про птахів, що музиканти дивуються чи наша Холлі відрізняється від Тіппі Хедрен (Tippi Hedren) (американська акторка, відома діяльністю у захисті прав тварин – прим. перекладача) лише коротшим волоссям.


«Explosions


То як там Ваш сніданок? Ви казали, що трохи гидкий?

Chris Hrasky: Та ні, хороший, ну знаєте, не те, щоб американські сніданки були повністю корисними, але якимось чином англійські видаються менш здоровими ніж американський, який є досить складною справою.

Мене завжди дивує те, що Ви снідаєте млинцями.

CH: А мене те, що Ви ні!
Matthew Cooper (Eluvium): Я теж не люблю солодкого на сніданок. Зазвичай відразу переходжу до обіду.
CH: Але англійський сніданок схожий на печені боби на сніданок.

А у Вас такого немає?

CH: Ні, це ж дурість! Ми їмо яйця, ковбасу, тости, рогалики…
MC: Млинці, вафлі, вівсянка…

Невже все за раз?

CH: Якщо подобається, можна і разом.

Тут ви отримуєте їжу безкоштовно? Ми бачили одного чоловіка, що відповідає за зв’язки з громадськістю, який був страшенно нажаханий, бо хтось не хотів їсти запропоноване…

CH: Однак всі команди забезпечуються їжею.

Можете тоді уявити хто б не їв?

CH: Ні, не знаю, хочу сказати, що насправді був сьогодні дуже зайнятим, Ghostface був тут вранці, також The National, Constantines, Beach House, Animal Collective, Jens Lekman. Сьогодні вперше я не бачив, щоб Dinosaur Jr. їли окремо, це означає, що їм подобається запропонована їжа. Не впевнений, можливо то Ghostface…

MC: Але він був тут, насолоджуючись їжею.

У всякому разі, інтерв’ю не лише про сніданок…

CH: А могло б бути, продовжуватись далі і далі про сніданок…


«Explosions


Я трохи голодна, тому краще не потрібно, але як Вам у голову прийшла ідея керувати All Tomorrow’s Parties (ATP, музичний фестиваль у Британії, головні напрямки – post-rock, avant-garde, underground hip hop – прим. перекладача). У паспорті ATP Ви прирівняли себе до швейцарів?

CH: Ми дуже здивувалися, коли нам сказали це робити, ми раді, але, як це сказано у паспорті; ми трохи поговрили з Barry [Hogan, людина, яка започаткувала ATP] кожного разу, коли бачили його, то казали: “Можливо, якщо Ви шукаєте когось для керівництва… ” а він “Так, так, чи Ви справді хочете тим займатися?” і так продовжувалося протягом декількох років. Кінець-кінцем він просто подзвонив до нас минулої осені і спитав чи хочемо працювати над тим, ми звичайно погодилися і просто дали йому список.

Мабуть, дуже ретельно вибирали усі команди, як саме визначали хто буде грати? Чи вийшла суміш команд, яких Ви хотіли побачити вживу і тих, які є Вашими друзями?

CH: Така собі суміш одного і другого, хоча команди, з якими ми дружимо, є тими, які нам подобаються, але так, четверо із нас просто склали власний список і багато найменувань були однаковими, тому ми просто об’єднали їх, потім ATP іде і запитує людей та каже: “Гаразд, нам потрібен ще один список, скоротити або подовжити цей”. Це дійсно було випробовуванням, процес відбору 40-45 гуртів.

Чи було таке, що хтось, кого б Ви хотіли бачити, не зміг зіграти?

CH: Так, нам хотілося об’єднання Neutral Milk Hotel, але цього не сталося, об’єднання Bedhead, Jawbreaker, Unwound, жодного із них не було, але цікавим вийшло те, що виступали Polvo.

And Dinosaur Jr також.

CH: Ага, і вони відіграли повну програму.


«Explosions


Кріс перериває розмову через голодну чайку, яку рівняє до качок, яких він годує печивом у своєму будинку за містом...

CH: Та вони не схожі на качок! Подивися, які вони гарні! Було декілька гуртів, які сказали, що не зможуть виступити через різні причини, але більшість погодилося. Думаю, команди або грали для ATP раніше і їм це сподобалося, або просто чули і хотіли б зіграти.

Думаю, більшість людей роблять це заради Боба Ділана…

CH: Був момент, коли ми подумали: “може варто спробувати і запросити Нейла Янга (Neil Young)?”, але вони не могли з ним зв’язатися, а може і могли, я не знаю.

Можливо, через декілька років Ви зможете повернутися.

CH: Ага, і запросити Нейла Янга, можливо, він попросить меншу плату чи щось таке.

Мене цікавить ремікс EP на All of a Sudden I Miss Everyone, звідки взялася ідея для тієї мелодії?

CH: Ну, це більше стосується…

Кріс знову зупинився, тепер через злу чайку…

CH: Ану забирайся звідси! Лети до свого гнізда!
MC: Я маю її відігнати? (Метью махає руками на чайку, Кріс продовжує…)
CH: Насправді це була ідея нашого лейблу U.S, спочатку нам потрібно було робити записи реміксів, але ми ніколи цього не хотіли, нам не дуже подобалися ремікси. Коли якийсь гурт створює ремікс, я рідко коли його слухаю і думаю, що причиною того, чому вони створили його може бути бажання підвищити кількість скачувань, показати щось, щоб іншим захотілося купити диск або щось у такому роді. Тому ми сказали: “Ааа, ну добре” і нам дозволили вибрати людей для створення реміксів; мені здається, що записувати ремікс – приємніше ніж звичайну пісню. Тому все сталося якнайкраще – ми очікували чогось такого “Ай, як вийде”, але у дійсності лишилися дуже задоволеними. (Звертається до Метью Купера) Хороша робота, Купс.


«Explosions


Тобто це вже не вперше Ви відвідуєте All Tomorrow’s Parties?

CH: Ми виступали в Cambersands у 2004, і одного разу в Los Angeles, the Modest Mouse, який досить відрізнявся від цього… Думаю, вони перестали проводити його там, адже він став схожим на посередній фестиваль, не було того, що дійсно потрібне цьому дійству. Не можна сказати, що усе було так, як цього хотілося.

Тому що є ще один в Нью-Йорку.

CH: Авжеж, думаю, цей має бути більш схожим на потрібний фестиваль..

Цей фестиваль також має непогану підбірку гуртів.

CH: Ага, думаю My Bloody Valentine приїдуть (звертаючись до “Coops”), Ви будете??
MC: Звичайно, Built to Spill, My Bloody Valentine...
CH: Yo La Tengo, Mogwai, Dinosaur Jr.

Ви вже маєте досвід керування таким фестивалем, тому зможете вільно відвідати цьогорічне дійство?

CH: Надіюся, дістану декілька білетів, поговорю із Баррі про це, (звертається до Купера) подивлюся, що я можу зробити, друже!

Бачите, якщо Ви ще не керували фестивалем, але як тільки це зробите…

MC: Я думаю, це довга і неправильна дорога.
CH: Ой, перестань, це буде наступного року, я вже домовився за тебе.


«Explosions


Поговори з Баррі, його ім’я зараз одне із найчастіших у моїй голові, але я ніколи його не бачила.

CH: То крутий чувак, він весь час вештається поблизу, дуже заклопотаний і шалений, але він залагоджує усе так, як я не зміг би, бо це занадто складно.

Butlins (парк для сімейного відпочинку у Великобританії – прим. перекладача) зараз повністю закритий, адже ми бачили велику сім’ю, яка намагалася пробратися всередину нього…

CH: Ага, зараз же у ньому проводиться ATP.

Ми думали: “Невже Вам не ясно, що тут щось відбувається?”

CH: Авжеж, атракціони закриті і тепер по парку бігатиме багато дурнуватих людей, тому не хочеться приводити у це місце своїх дітей.

Було б весело, якби діти щиро захотіли відвідати ATP.

CH: Мені здається, вони могли б сюди завітати, на фестивалі ж нема божевільних придурків, хіба не так?
MC: Я не знаю, ти працював над списком!
CH: Правда-правда, я не знаю. Принаймні, тут є качки, з якими можна гратися.


«Explosions


В одному інтерв’ю я читала, що Ви називаєте пісні “історіями”, які саме історії Ви створювали під час минулого запису?

CH: Насправді у нас ніколи немає конкретних історій. Гадаю, це через те, що ми хочемо бачити їх, як початок, який переростає у щось. Майже як оповідання із трьома діями, якщо вважати конкретною історією таке: “це історія про чоловіка, який видерся на гору і знайшов скарб”, то наші пісні далеко не такі точні. Краще сказати, що ми хочемо, щоб дії розвивалися у наших піснях так, як в історіях, щоб це була не просто звичайна пісня, яка схожа на вірш, приспів та слова, що повторюються… ні у щойно сказаному немає нічого неправильного, просто воно відрізняється від того, що ми робимо. Ми просто справді хочемо, щоб пісні відчувалися як історії, але не зовсім конкретно.

Я рада, тому що прочитала це і подумала “Я точно не розумію нічого із написаного!”

CH: Воно звучить трохи по-дурному, але нам подобається ідея про те, що коли люди слухають нашу музику, то створюють власні маленькі історії, якщо вони звертають на неї увагу під час прослуховування, хоча часом слухають просто як озвучення до щоденних справ, наприклад, миття посуду.


«Explosions


Чи працюєте зараз над чимось новим? Чи будете виконувати нові пісні під час виступу?

CH: У нас є декілька нових пісень, хоча, то просто частинки нових пісень. Ми багато їздимо з виступами, тому коли через декілька тижнів це закінчиться, ми візьмемося за роботу над новим матеріалом, у вересні в одного з учасників команди має народитися дитина, ну, не в нього, в його дружини.

У стилі Арнольда Шварценегера?

CH: Ага, ми працюємо над Junior 2 з Марком Смітом! Тому він буде трохи занятий, надіємося, що розпочнемо роботу над матеріалом цього літа, і, може, трохи відпочинемо восени.

Маленька чорна пташка сідає на столі біля нас…

CH: Дивіться, нова пташка!

Це ворона?

CH: Це щось симпатичніше ворони, але не знаю що. Однак мені вона подобається. Хоча, надіюся, він [новий запис] не забере у нас аж 2 роки, але все можливо.


«Explosions


Як проходить тур?

CH: Трохи виснажливо, до того ж ми не маємо можливості записуватися і просто сумуємо за домом.

Чи правильно я вважаю, що Ви якраз посередині свого світового турне?

CH: Протягом останніх півтора року ми не мали жодної перерви у турі, але починаючи із січня знайшли час для декількох пауз в роботі, а тепер лишилося кілька тижнів. Тоді і буде кінець (звертається до Купера), для тебе теж, друже.
MC: А потім, думаю, знову кудись поїду.
CH (жартуючи): О так, нехай щастить, хоча ми не повинні тим займатися, тому я мало переймаюся! Ні, все буде добре, ця перерва на відпочинок всередині туру була хорошою, після неї лишається 10-12 шоу і ми з радістю повернемося додому.

Чи дивно мати перерву посередині туру?

CH: Ага, ми провели лише 5 тижнів у турі по Сполучених Штатах і повернулися додому на тиждень, потім знову на тиждень у Японію і додому на 2 дні, після того продовжили турне ще на 5 тижнів. Таке враження, що ти сидиш дома і просто кажеш: «О, Боже», рахуючи дні до того, коли знову поїдеш. Не можна сказати, що ми ненавидимо турне, але на повернення додому, де нам дійсно добре, витрачається певний час. Коли я приїжджаю після концертів, які тривають декілька тижнів, то часом здається, що заплачу, адже це чудовий час, коли можу нічого не робити.


«Explosions


Розкажіть про своє рідне місто.

CH: Остін (Austin) справді хороше місце, саме так я збираюся його описати. Це єдине місто у Техасі, де дійсно я хотів би жити, лише тому, що тут інакший тип мислення, ніж у всьому Техасі. Решта Техасу – це країна Джорджа Буша, але Остін схожий на маленький оазис, там є величезний університет і він більший ніж студентське містечко, там багато музики, мистецтва, досить спокійне місто і дружелюбне місце. Мені дуже комфортно і легко жити тут. Не думаю, що зміг би жити у Нью-Йорку чи Лондоні, це занадто, я хочу мати власний двір й інші такі речі.

SXSW (конференція та фестиваль музики і кіно – прим. перекладача) заснований в Остіні, Ви коли-небудь брали в ньому участь?

CH: Ага, ми грали там декілька раз, хоча то було кілька років тому, зараз намагаємося уникати, так потрібно.

Це дійство перетворилося у медіа цирк…

CH: Думаю це смішно, насправді не впевнений чи маю казати, що це сміття чи щось подібне, але там переконують, що коли гурти виступлять, то отримають десь $100 і тому люди, які це все організовують, отримують купу грошей. Щось погане діється із цим фестивалем, але, здається, люди відвідують його, добре проводячи час.

Авжеж, наші гурти ідуть звідси і газети також, але всім обіцяний запис, якщо повернуться…

CH: Ага, думаю таке може статися, але у них добре виходить обманювати людей, щоб вони думали: “Я мушу тут зіграти”, але думаю, що на цьому етапі таке не важливо, не потрібно робити таке просто для того, щоб тебе помітили. Мені здається, якщо робиш хорошу музику, то хтось тебе почує. Хоча ми намагаємося уникати цього дійства, але приємно, коли у місто приїжджають багато друзів і таке інше, хоча, з іншої сторони не так і добре, адже ми мусимо возити їх усюди, казати, які місця краще відвідати і вони ночують в наших будинках.

Ідея видається хорошою...

CH: Авжеж, минулого року ми були в турі, часом ми плануємо наші поїздки, розпочинаємо за 3 дні до SXSW, тому коли цей фестиваль починається, ми вже далеко. Але знову ж таки, багатьом людям він подобається. Це велике дійство, але я не був на ньому уже декілька років і взяти участь у тому всьому важкувато, це схоже на нічне страхіття.

Хоча ця проблема існує і зараз, декілька років тому тут проводилося шоу Raconteurs, яке було створене спеціально для фанатів, але мало хто із них відвідував його, здебільшого то була преса.

CH: Декілька років тому The Flaming Lips відіграли виступ у тому клубі, думаю, він вміщує десь 250 чоловік, тому люди чекають приблизно 2 дні у черзі, щоб потрапити на таке шоу, але фани сюди не проходять. Тут бувають хіба особи, які викинули 2 тисячі доларів на журналістську перепустку або звукозаписуючі компанії та великі журнали, “Оце то так, the Flaming Lips грають своє круте шоу для 250 чоловік”, може і не зовсім точно, але потім про них напишуть у журналі.

Ви вирішили, що у The Rescue (альбом, записаний Explosions in the Sky у 2005 р. – прим. перекладача) не використовуватимете спеціально записаних рифів, звідки виникла така ідея і чи підтримуєте Ви її у подальших записах?

CH: Хтось просто дав таку ідею, здається, Майкл, це сталося у той час, коли він займався вивченням можливостей звукозапису у домашніх умовах, розбирався із комп’ютером і тоді просто захотів зробити такий експеримент, щоб випробувати себе під час звукозапису. Тому він подав ідею про те, що кожного дня в обід один із нас мусить приходити і щось записувати чи робити протягом години, потім ще хтось прийде і додасть щось своє до створеного раніше запису. Після того ми працюватимемо над записом з 6 до 7 вечора, потім Майкл міксуватиме все пізньої ночі, а ми прийдемо наступного дня і займатимемося тим самим. Це було схоже на експеримент, але врешті-решт нам сподобалося. Ми випробовували цей підхід під час нового запису, але чомусь у нас не виходило, тому ми продовжили так як і раніше: працювали над музикою тижнями. Ми точно вирішили, що хочемо спробувати щось нове під час наступного запису, і надіємося, що більше не візьмемося за старе. Це був цікавий досвід, адже записане звучало інакше від створеного раніше і тепер ми знаходимося на етапі, коли хочеться, щоб нова музика звучала по-інакшому, відрізнялася від попередніх 4 альбомів, побачимо, як то буде.


«Explosions


Зважаючи на те, що The Rescue доступний для скачування в Інтернеті, чи будете ще викладати там щось безкоштовно?

CH: Не знаю, можливо.

Ми наслухалися багато про звукозаписуючі компанії, які переживають через такий спосіб реалізації музики, на Вашу думку, чи виправдане їхнє занепокоєння?

CH: Думаю, для великих звукозаписуючих компаній є причина для занепокоєння, я розмовляв із Джеремі, який керує лейблом Temporary Residence, але він не переживає через такі речі. Я думаю, це більше стосується незалежних лейблів, тому що люди, які слухають музику, створену на них, розуміють, що підтримати команду або лейбл – означає купити запис, також існують люди, які хочуть отримати крім музики ілюстративний матеріал та ін. Я не думаю, що це шкодить незалежним лейблам так, як великим.

MC: Погоджуюся, думаю, насправді нам від цього тільки користь
CH: Гадаю, нам точно є вигода, більшість людей чули про нас саме через це, я весь час щось скачую, і якщо мені подобається музика, то іду й купую диски.
MC: Маю на увазі, що не хочу продавати запис тому, хто не дуже хоче його купувати. Просто потрібно надіятися, що все складеться добре, так гадаю.
CH: Для нас це працює якнайкраще.

Кріс та Метью зустрічають свого колегу, гітариста Марка Сміта (Mark Smith).

CH: Купер грає партію Марка!
Mark: Дякую, Купер!
CH: Думаю, це ніяк нам не зашкодить.


«Explosions


Багато людей врівноважують скачування через те, що вони відвідують концерти і купують товари, якщо хтось не хоче купувати запис, чи бажали б Ви, щоб вони заплатили за квитки та ін., чи це мало що міняє?

CH: З фінансової сторони, турне приносять нам більше грошей, ніж продаж записів. Маю на увазі, все нормально із продажем дисків. Я не знаю, важко сказати, мені цікаво, що буде із цим всім через 3 роки, чи станеться так, що більше ніхто не купуватиме записів, хтозна. Зрозуміло, що зараз все міняється, мабуть, через 5 років ніхто уже не захоче мати DVD. Не впевнений, не знаю як відповісти на це питання, надіюсь, люди купуватимуть диски і надалі, не тільки заради грошей, що ми отримуємо, нам подобається складати докупи всю упаковку, разом з художнім твором ми вкладаємо багато думок і зусиль в неї. Здається, ми також вважаємо цю частину за запис, не тільки пісні, а все подання разом.

Наскільки Ви залучені у створення художньої частини диску?

CH: Наш митець Стівен Естебан (Steven Esteban) займається художньою роботою і продає нашу продукцію та ін., не знаю чи Ви підходили до стола із товарами, там є чоловік із гігантською чорною бородою, це він. Він має справу з художньою роботою і ми тісно співпрацюємо з ним, трохи підганяємо його, заставляємо робити щось знову і знову, ми маємо деякі невизначені ідеї, спілкуємося з ним поки вони не стануть точнішими, а потім він іде геть і щось-там робить, показує нам і ми заставляємо його переробляти, він ображається, адже це досить трудомісткий процес як для нього, так і для нас. Але знову ж таки, нам важливо отримати художній твір, який нам дійсно подобається, ми дуже задоволені тим, що він робить.


«Explosions


Декілька років тому Godspeed You! Black Emperor і Mogwai були єдиними головними особами, про кого згадували під час обговорення чогось невизначено інструментального. Що думаєте про те, коли зараз говорячи про інструментальну музику про Вас згадають так само часто, як про цих двох?

CH: Та це якесь божевілля, безсумнівно. Не думаю, що ми стали б інструментальною командою, якби поблизу не було Mogwai, коли ми створювали власний гурт, вони точно грали музику, яку четверо з нас любили найбільше в той час. Тому трохи незрозуміло, чому нас ставлять в той самий ряд, просто дивно. Ми починали працюючи в Остіні на звичайних роботах і слухаючи Mogwai, потім почали пробувати себе у музиці, досить дивно, що ми зараз цим займаємося. Ми робимо свою справу уже протягом 9 років, але нас досі це дивує, надіюся, що так буде і надалі, що ми не сприйматимемо це за належне. Так виходить дійсно круто.

Ви коли-небудь слухали когось із великої кількості інструментальних молодих команд, що позначені “для шанувальників Mogwai і Explosions in the Sky” і думали: “вони зовсім не схожі на нас”?

CH: О так, буває, звісно, між нами і Mogwai є деяка подібність, але також багато відмінностей, простий шлях опису чогось, це сказати: “воно схоже на Mogwai”, але люди роблять так увесь час, із поп-виконавцями те саме, це дивно, але, чесно кажучи, ми мало слухаємо того, що називається інструментальним роком. Насправді - багато незрозумілого ембіенту, електроніки, і, разом з тим, безліч речей як The National, авторську музику та інше, що є дивним, адже ми не пишемо схожої на те музики, але, мені здається, отримуємо її влив, хоча не знаю як точно. Що ми дійсно намагаємося робити – не бути просто фоновою музикою і це завжди боротьба, інколи ми перемагаємо, інколи - ні. Ми дивимося на пісню так, ніби у ній є гачки, - те, за що можна причепитися і співати або мугикати, це для нас досить важливо.


«Explosions


Крісовий друг, качур, повертається до дверей його будиночка.

CH: Крім мене для тебе тут нічого нема! То мій друг, він хоче ще печива. Ох, подивіться, він повертається до своїх друзяк; можливо, він побіжить за тією качкою.

Метью і Кріс імітують Девіда Аттенборо (David Attenborough) (відомий ведучий та натураліст, піонер фільмів про природу – прим. прекладача)

MC & CH: але чому – залишається загадкою.
CH: Ми величезні шанувальники Девіда Аттенборо (продовжуючи з висловлюваннями Аттенборо), собака підходить до дерева, щоб випорожнитися, але чому – залишається загадкою. Я люблю цього чувака, він дивовижний. “Життя ссавців” – найкраще, що могло коли-небудь бути.
MC: Воно супроводжує мене в турах.
CH: Ага, точно.

Цього року на BBC показували “Квітневі дурні”, в якому були кадри із летючими пінгвінами, де він казав: “Сталося щось дивовижне”.

CH (продовжує з висловлюваннями Аттенборо): Ми не розуміємо цього, пінгвіни літають!.. Він незрівнянний, авжеж, я люблю його. (ще трохи Аттенборо) Маля полярного ведмедя потребує їжі.

І він також навчає Вас.

CH: Я вивчив стільки всього, я по-іншому почав ставитися до великої кількості тварин саме завдяки цьому чоловіку.
MC: (дивлячись на чайку) Крім цього придурка.
CH: Мені не подобаються чайки, хоча це не ссавці, для них він має передачу “Життя птахів”, яку я ще не дивився.
MC: Я також, як і “Життя в підліску”.
CH: І цього я не дивився.
MC: Я бачив тільки дещо із “Голубої планети”.
CH: Ох, “Голуба планета” надзвичайна!
MC: Я нещодавно бачив “Планета Земля” і “Життя ссавців”.

Чи не була використана там Ваша музика у певний час? Я впевнена, що бачила декілька реклам на BBC, де вона звучала.

CH: Можливо, я знаю ми робили дещо для реклам на каналі BBC. Боже, ми можемо піти з цією пропозицією до Бена Дікі (Ben Dickey), допомагаючи Аттенборо або щось таке; це те, чим я хочу займатися, принаймні, було б чудово.
MC: А що ще лишилося? “Життя у космосі”?
CH: Не знаю, вони щось придумають, злісна чайка проти людини. Що це звисає з її дзьоба? (чайка має щось схоже на пір’їну, що причепилася до її дзьоба)

Думаю, це частина маркування.

CH: Якби Аттенборо був зараз тут, то знав би, “що це – залишається загадкою”.
MC: І ми знали б!


«Explosions


Останнє питання пов’язане із плітками про Placebo, знайдіть себе в одній з їх пісень. Ви про це знаєте?

CH: Я чув про таке.

Ми маємо текст… “The sea's evaporated/Though it comes as no surprise/These clouds we're seeing/They’re explosions in the sky/It seems it's written/But we can't read between the line.”

CH: Б’юся об заклад, що це не про нас… могло б бути про нас.

Відповідно до Вікіпедії то правда…

CH (Показуючи на Метью): Певно він те написав. Я не знаю, я почув про те, тому що… Мені соромно признатися, але я переглядаю нашу сторінку у Вікіпедії і відреагував: “ага, але це неправда! Хоча, я гадаю правда”. Я не знаю і мені цікаво, можете запитатися в них?

Ага, ми зателефонуємо їм пізніше. Ви коли-небудь рилися у світі своїх шанувальників і бачили, що вони пишуть про Вас?

CH: Я не дуже добре знаю, які бувають дошки обговорень, хіба одна наша від лейблу Temporary Residence. Я перегляну, хоча це все рівно 5 придурків, які постійно пишуть про все на світі.

Я би боялася таке робити!

CH: Думаю, раніше ми робили таке частіше, але зараз це просто, я не знаю. Було досить весело, коли анонсували, що ми керуватимемо фестивалем ATP, це писало у першому рядку на дощці обговорень Drowned in Sound і там були люди, яким дуже не подобався факт, що ми цим займатимемося, вони писали щось на зразок такого: “Якого дідька Explosions in the Sky (керуватимуть), вони найнудніша довбана команда у світі”! Це було схоже на: “Добре, тоді не йдіть на концерт, не купуйте квитків”.
MC: Вас не заставляють.
CH: Ага, ніхто не заставляє тебе приходити! Взагалі-то, ми читаємо е-мейли, але я не шукаю такі речі, маю на увазі, не знаю де їх шукати. Наш друг Карлос, він частина нашої команди, завжди переглядає дошки обговорень, кажучи: “О, дивіться, що цей чувак каже…”
MC: Або лякає, що закине якесь наше дурнувате відео на Youtube.
CH: Ага, просто запише на камеру і потім (так каже) викладе на Youtube, а я: “Мені всерівно, здебільшого вони нормальні”. Говорячи про такі речі, потрібно сказати, що ми читаємо е-мейли і намагаємося відповісти якнайбільшій кількості людей, я люблю говорити з людьми про музику, але рідко користуюся Інтернетом, тому що помічаю залежність від нього, а мені краще про таке не думати: “Що він про це знає!... Заспокойся, це просто якийсь чувак, все добре”.

Чи думали про те, щоб брати в тому всьому участь, адже спричиняєте багато метушні в Інтернеті, люди стають зацікавленими або зляться?

CH: Здається, мені таке подобається, є у тому щось цікаве, читаючи написане розгніваними людьми, не знаю чому, але думаю: “Чому ти такий злий?”, ми просто команда. Це просто рок-шоу; не дуже важлива справа. Непотрібно через таке гніватися, ви могли б спрямувати цю енергію на щось інше, у світі існує багато інших речей, які можуть вас засмутити. Мені подобається читати негативні відгуки про нас, Pitchfork (Інтернет-видання, що пише про незалежну музику: огляди, критика, рецензії – прим. перекладача) завжди жартує над нами.

Справді?

CH: Ага, загалом вони нас люблять, але останнім часом насміхаються.

Мабуть через те, що Ви берете участь у змаганні.

CH: Все, що я знаю, це те, що наш (фестиваль ATP) став величезною зустріччю. Ми премогли! Вони дивні, але все рівно.

Хоча Pitchfork може стати веселою казочкою, але ми залишимо все як є. Погано, що ми не розгадали загадку з Placebo.

CH: Ми спробуємо дізнатися щось про це, Аттенборо може розгадати її, він чортовий Аттенборо, він має можливості.


«Explosions






Розмовляла Холлі Емблем, The Silent Ballet
перекладала Іванна Черуха
Фото з офіційного сайту Explosions in the Sky



07.09.2008
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах