Her Name Is Calla: «життя викидає на тебе достатньо для того, щоб завжди було про що співати»


Her Name Is Calla

«Her Name Is Calla»; його ім’я Том Морріс. На AZH публікується розмова Тома із журналістом TSB Томом Батчером. Але перш ніж перейти до неї, надамо коротку довідку про сам гурт.

«Her Name Is Calla» - інструментальний пост-рок гурт, виникнувши в Лестері (Англія) в 2004 році, через чотири роки видав дебютний диск «The Heritage», про який у «Відлунні 2008-го» було написано наступне:

«The Heritage нагадує, що красива інструментальна музика і властиві їй експерименти не виключають використання голосу – щоправда, щирого і сповненого почуттів. Також цей альбом доводить, що пост-року не шкодить невеликий хронометраж: пісні короткі, й кожна мить у них визначна і варта себе. Також тут є жорстокість, порівняна з природними катаклізмами, і, як підказує обкладинка, з темними фантазіями художників-символістів. Небагато дебютів вражали так сильно, як цей. До того ж – точно – цього разу ми почули лише верхівку айсберга

Учасники:
Том Морріс / Tom Morris – вокал, гітара, фортепіано, орган
Том Кора / Thom Corah – тромбон, вокал, перкусія, синтез
Софі Барнс / Sophie Barnes – труба, акордеон, валторна, вокал
Софі Ґ рін / Sophie Green – скрипка, вокал
Майкл Лав / Michael Love – бас, вокал, перкусія
Адам Вейкерт / Adam Weikert – барабани, фортепіано, банджо синтезатор

Слухати: myspace.com/hernameiscalla

TSB: Привіт, дякую за те, що зустрівся з нами. Перш за все, представся, будь ласка, та розкажи про свою роль у гурті?

Том Морріс: Звісно. Мене звуть Том, я співаю і граю на гітарі в «Her Name Is Calla». Якщо потрібно, то я часом використовую декілька інших інструментів, наприклад, піаніно або трошки додаткової перкусії.

Скільки вже часу гурт існує як цілісна одиниця? Ти раніше працював із кимось з теперішніх учасників гурту?

Гадаю, ми були разом десь чотири-п’ять років, але лише з 2007 року почали грати серйозно, маючи щось схоже на план. Майк (бас) та я раніше грали у декількох командах перед тим як зійтися тут. Він хрещений батько моєї дочки. Том (тромбон, синтезатор, піаніно) та я разом вчилися в університеті, але він не приєднувався до гурту, поки не закінчив його. Адам (барабани, банджо, гітара, синтезатор), Софі Б (труба, волтрона, акордеон) та Софі Ґ (скрипка) приєдналися приблизно протягом декількох минулих років.

Her Name Is Calla
Зі сказаного виходить чудова група! І наступне питання, музика «Her Name Is Calla» з роками стала складнішою і група розширилася із квартету додатковими учасниками, яких ти щойно перерахував. Чи передбачаєте, що список «HNIC» буде збільшуватися і чи думаєте, що досягли комфортної постійної точки?

Думаю, ми точно знайшли наш ідеальний склад. Більше ніяких учасників!!

До речі, вітання з підписанням контракту з «Denovali Records» (маленький інді-лейбл – прим. перекладача) та наступним повторним випуском вінілу «The Heritage»! Можете розказати якісь захоплюючі деталі про це, наприклад, про оформлення та дату виходу – особливо для США?

Звичайно. Вініл виходить через декілька місяців, мабуть відразу після того, як повернемося із туру. Фактично, ми також лишаємося із «Gizeh». Обидва лейбли займаються різними речами і робота штовхає нас у різні частини світу. Нам дуже повезло з тим, що ми так вчасно отримали Річа для роботи від «Gizeh», адже він надзвичайно багато допоміг нам, з захопленням ставиться до нашої музики та є хорошим другом, навіть якщо він набагато практичніший за нас – ми дуже імпульсивні і можемо впадати в крайнощі під час прийняття рішень. Він дійсно любить послідовність та чіткі плани, що добре для такого гурту як ми.

Таким же чином, для нас було чудово попрацювати з «Denovali». Томас та Тімо звідти просто фантастичні хлопці, які живуть та дихають музикою і вони дуже добре ставилися до нас. Десь місяць тому ми зрозуміли, що перший тираж дисків «The Heritage» вже майже продано. Я думаю, тепер лишилося лише декілька дисків – тобто нема з чим їхати в турне! Тому «Denovali» погодилися випустити вінілову версію, яка була тим, чого ми завжди хотіли. Крім того, «Gizeh» та «Denovali» приєдналися до виготовлення другого випуску тиражу дисків. Основа художнього оформлення однакова як для випуску дисків, так і для вінілів. Воно лише злегка ефектніше та темніше. Компонування трохи відрізняється у вініловій версії. Підбір кольорів для вінілу також чудовий! Я думаю це буде таки обмежений випуск. Оригінал для вінілу лише трошки відрізняється від компакт-дисків довжиною музичного вступу та кінцівки.

Новий тираж дисків буде готовим до нашого туру, але вініли, на жаль, ні. Вони мають з’явитися через декілька тижнів після того. Я знаю, що продукція буде розповсюджуватися на США, але не знаю наскільки далеко і в якій кількості. Візьміть інтерв’ю в «Gizeh» та «Denovali»!!

Her Name Is Calla
Нещодавно виданий вами DVD «A Blood Promise», включає новаторське відео із театром тіней та ляльок на вашу пісню «New England». Цей експеримент був одноразовим чи ви хотіли б робити щось схоже для пісень у своєму наступному альбомі?

Воно було зроблено нашим другом Ашлі Діном, який раніше грав у «iLiKETRAiNS». Ми довго про це говорили і в Аша з’явилася крута ідея для цього відео. Думаю, ми зробимо щось схоже у майбутньому. Фактично я займаюся музичним супровід для фільму, який він зараз робить: адаптація "Кресало" Ганса Крістіана Андерсена. Аш та я стали хорошими друзями після того, як він покинув свою стару команду і зараз працює над вражаючим фільмом, якому може повністю себе присвятити. DVD “A Blood Promise” не розповсюджувалося. Воно доступне лише на нашому сайті та сайтах Gizeh/Denovali. Хоча ми візьмемо його з собою в тур. На тому DVD до чорта багато додаткового матеріалу - репетиція «Condor and River», різні виконання в процесі, фото...

Her Name Is Calla
Говорячи про новий альбом, на своїх майспейсі та сайті ви згадували, що «серед учасників гурту спостерігається певний прогрес. У тому, що вони виходять за межі своїх попередніх результатів, рухаються далі» зі своїм альбомом «The Quiet Lamb». Як саме, на вашу думку, покращується звучання «HNIC» у новому матеріалі?

Думаю, це через те, що ми досі дізнаємося хто ми, яким гуртом є та могли б бути. Перш за все, ми завжди робили музику для себе, а вже потім для інших. Через те, що ми всі маємо життя поза гуртом - діти, дружини, партнери, постійна робота – нам не здається, що все починається і закінчується з Calla. Ми не кажемо, що команда не є надзвичайно важливою для нас, склад учасників, який зараз маємо – найкращий ніж будь-коли. Особисто мені це дає фантастичне відчуття через те, що я маю змогу грати із такими надзвичайними музикантам і, крім того, вони мої найкращі друзі. Пам’ятаючи про це, як на мене, усі в команді погоджуються, що ми справді можемо робити, що хочемо – нам всім подобається підштовхувати один одного до своїх найвищих можливостей. У нашому гурті відсутнє его, всі можемо розділити на частинки гру або інструментальні лінії кожного, так як знаємо, що хочемо команді найкращого і усі наші пісні всередині наших сердець. Приємно, коли почуваєшся із людьми так комфортно.

Продовжуючи далі, як виглядає процес написання в гурті? Чи кожна пісня має свого основного композитора чи все робиться спільними зусиллями?

Зазвичай все починається піснею, яку я написав або такою собі "напівпіснею". Я показую її решті команди, коли гадаю, що з нею може вийти щось хороше і далі ми разом працюємо над нею. Ми строго ставимося до нашого процесу запису пісень, знайомимося із купою обривків та забуваємо про них. Зараз гурт розділений тим, що його учасники мешкають у трьох різних частинах країни, тому ми зустрічаємося для запису і репетицій не так часто, як би хотілося. Можливо, це навіть краще ж для нас, адже кожен має змогу відійти та працювати над ідеями, якими ми потім ділимося, використовуючи електронну пошту. Нещодавно ми записали два нових треки для нового альбому, які із самого початку робилися окремо. Кожен із нас займався своєю частиною, а потім надсилав її і-мейлом до Адама та до мене, щоб зміксувати.

Her Name Is Calla
Хоча дискографія «HNIC» тягнеться назад у 2005р., ви ще не впустили бажаний повний альбом. Які відчуття маєте, швидко наближуючись до дати вашого першого повного LP?

Я вже не можу його дочекатися! Я сприймаю «The Heritage» як наш перший запис, хоча ми називаємо його міні-альбомом. Я знаю!! Ми збилися з пантелику! Коли він вийде, це буде величезним досягненням. І я надіюся ми наїздимося із ним по турах і відвідаємо багато нових місць!

Хлопці, ви готуєтеся до досить значного турне по Європі у серпні. Чи їздили ви в турне по цьому континенті раніше? Якщо так, то чи є там якась частина, яку ви з нетерпінням хочете відвідати ще раз? А якщо ні, то чи є щось особливе в тій поїздці, чого ви не можете дочекатися?

Ми ще не виступали на європейському континенті. Є хлопець, який намагається організувати наш виступ у старій фортеці у Бельгії. Звучить вражаюче. Ми з нетерпінням чекаємо усього цього і нарешті зустрінемо хлопців з «Denovali».

Чи «Her Name Is Calla» використовують певну філософію, коли їдуть в турне та грають вживу? Цим я маю на увазі бажаний тип місця виступу, підхід до гри, візуальні компоненти або сама команда та ін., але не бійтеся трактувати питання так, як вам подобається.

Ми насправді маємо візуальні елементи, які використовували декілька раз. Гастролі – це суцільні веселощі і декілька із наших найсмішніших історій з’явилися саме під час цих поїздок. Основне – відчути щось схоже на "єднання" на сцені і спробувати отримати відчуття, ніби граємо для себе, а не слухачів. У Лондоні є місце, яке називається «The Luminaire» і воно просто фантастичне. Люблю його. Також у Лідс є страшненький маленький паб, де ми граємо, що називається «The Packhorse» і ми любимо його. Він малесенький і яблуку нема де впасти як тільки там відбувається якась вечірка. Чекаю на те, щоб з’їздити туди у серпні.

Хотіли б поділитися якимись гастрольними історіями?

Хмм, нічого такого, чим би я гордився, мені страшно! Ми мали надзвичайно брудну сварку з португальським наркодилером, який сидів у нашому фургоні, коли ми завантажували його. Була непроглядна темрява і ми не знали, що він сидів там поки не підвів свою запальничку до обличчя. Потім він спробував продати нам трохи кокаїну і дівчат, які були біля фургону. Я думаю, можна сказати, що він таки розізлився, коли ми сказали, що не зацікавлені в запропонованому. Я сказав, що одружений і зовсім мені це не цікаво, через те він подумав, що я гей і мене варто побити. Ні, я всеодно не розумів логіки. Вийшло досить дивно.

Було досить весело, коли уся команда по змінах не давала Адамові заснути. Зрештою він схарився і був дуже блідим та продовжував сміятися над будь-чим. Думаю, ми насправді знущалися один над одним, але все заради сміху – хоча і трохи схибленого!

Насправді трапляється стільки всього, що про неможливо згадати, але зовсім нещодавно один хлопець вистрибнув на сцену і спробував зіграти, погано імпровізуючи на джазовому кларнеті протягом однієї з наших пісень. Майк швидко згасив його запал. Різкий хваток за горло і поспішний "супровід" зі сцени.

Гаразд, тоді далі до веселих запитань. Який ваш улюблений напій? Є якісь визначені «варива», про які можете розповісти?

Хмм, тонни. Я дійсно люблю гіркий смак, тому мій вибір зараз падає на «Innis and Gunn Spitfire», або «Old Speckled Hen». Крім цього, ви не помилитеся, вибравши хороший дешевий кухоль пива від «Sam Smiths» (місцева йоркшрська пивна компанія). Щодо світлого пива, то непогано ставимося до «Lapin Kulta» або Veddette. Серед міцнішого алкоголю: «Mark» від «Maker» отримує мій голос або «Wild Turkey». Думаю, кажучи чесно, ми п’ємо занадто багато.

Her Name Is Calla
Якби не написання, записування та виступи з «HNIC», на що б ви тратили свій час?

Робота! Я живу в провінції, тому люблю проводити вільний час із дружиною та дочкою. Майже впевнений, що решта людей із команди відпочиває із своїм сім’ями. Том зараз займається створенням фільму, а Адам любить шукати похмурі переробки діснеєвських фільмів та дивні порно-сайти. Поза тим він живе відносно нормальним життям. Софі Ґ багато фотографує і допомагає своєму хлопцю (Ґев з «worriedaboutsatan») з концертами. Я працюю у місцевій школі та кіномеханіком у маленькому кінотеатрі нашого міста. Майк зрештою попросить свою довго-вистраждану дівчину вийти за нього, а Софі Б зараз на початках своєї журналістської кар’єри.

Запитання про вплив видаються трохи стандартними, але вони все рівно досить цінні. Тому я запитаю: що ви вважаєте основними чинниками впливу на музику, життя та ін.? Це точно можуть бути інші гурти, друзі, книги, твори мистецтва, все, що може бути до душі.

Я думаю, багатьох із нас зачіпає кіно, адже ми така собі зграя фільмо-ентузіастів. Не думаю, що ми слухаємо ту музику, яку інші можуть очікувати від нас. Музичний ряд серед усіх учасників досить широкий, а щодо мене, то, здається, зараз маю період гранж-рівайвалу. Останнім часом слухаю багато «Cat Power», яку люблю, та «Smog». Я бачив його виступ десь два роки тому в Лестері, [де він грав] для 14 людей. Божевілля! Виходить, що знову і знову слухаю ті самі речі, а потім вертаюся до них через декілька років.

Я завжди хотів зробити альбом, який буде супроводжуватися моєю графічною новаторською ідеєю, тому я певним чином буду працювати над тим. Важко відповісти на це питання, адже інших немає поряд і я насправді не можу відповідати замість них. Роблю висновок, що зазвичай життя викидає на тебе достатньо для того, щоб завжди було про що співати.



Інтерв’ю The Silent Ballet
Переклад: Іванна Черуха



04.08.2009
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах