Jeniferever: «важливими є люди, які роблять музику, а не місце»


Jeniferever

Атмосферна і хвилююча суміш пост-року та інді з додаванням седкору плюс емоційний вокал від «Jeniverever» безперервно збирає нових шанувальників не тільки у світі, а й у нашій країні. «...я чув, ви там маєте насичене музичне життя та жагу до музики, а це все, що нам потрібно, щоб приїхати», - каже вокаліст гурту Крістофер Йонсон.

І шведські хлопці дійсно приїдуть в Україну на початку листопада. AZHу вдалося запитати «Jeniferever» про такі речі, як-от життя учасників поза сценою і те, що впливає на написання музики, про гурти, які варто послухати, гастролі та Україну). Крім того, хлопці розповідають, що на концертах для них найбільш вагомим є люди, яким вони грають.

Отже, сподіваємось, що шанувальники мелодійності та краси цієї музики не пропустять можливості почути і побачити хлопців наживо.

Kristofer Jönson – основний вокал, гітара, піаніно, орган
Fredrik Aspelin - барабани, бек-вокал
Olle Bilius – бас-гітара, гітара-баритон, синтезатор, бек-вокал
Martin Sandström - гітара, бек-вокал

AZH: Перш за все, розкажіть про свою участь у гурті і про те, як ви всі познайомилися та вирішили займатися музикою.

Крістофер: Я, Фредерік та Улле зустрілися усередині 90-их, адже ми ходили в ту саму школу. Разом ми створили наш перший у житті гурт зі своїми друзями у 1995 році. У 2000 р. ми сформували «Jeniferever» із гітаристом Йоханом Сеїтлєром. Випустили свій перший EP у 2002 р., а Йохан пішов від нас відразу після релізу. У 2003 р. Мартін Сандстрьом приєднався до гурту, і з того часу ми маємо той самий склад. Усі однаково багато вкладають у написання пісень, та всі рішення, пов’язані з музикою та бізнесом, ми приймаємо разом.

Jeniferever
Розкажіть трохи про себе. Нам відомо, що ви з Уппсала в Швеції. Вам подобається місце, де живете? Чи впливає якось навколишнє на музику, яку пишете?

Я б не сказав, що довкілля саме по собі впливає на нашу музику, але особисте життя кожного з нас, звісно, має великий ефект на результат, що виникає при написанні музики. І оскільки ми живемо у місті Уппсала, то, звичайно, воно також є частиною нас, але я гадаю, що ми усі з радістю переїдемо звідти, якщо обставини складуться добре, і думаю, що чекати на це нам ще не довго. Але якщо вважати, що оточення є краєвидами, то вони не є значним впливом для нас. На нас більше діє інша музика, яка зазвичай приходить із країв, далеких від нашого місця проживання.

Із якими музичними гуртами вас зазвичай порівнюють? І яких музикантів вважаєте такими, що мають із вами музичну схожість та вплинули на творчу діяльність?

Нас часто порівнюють із «Sigúr Ros», «Mogwai», «Explosions in the Sky» та подібними, але жодного із цихгуртів ми особливо не слухаємо, хіба «Mogwai», в минулому ми усі багато їх слухали. У фургоні, в якому ми їздимо у турне, зараз звучать «Bat for Lashes», «The National», «Frightened Rabbit», «Wilco», «Bon Iver», «Fuck Buttons», «Silversun Pickups», «Iron And Wine», «Killing Joke», «Jay Z», «Lil' Wayne», «Neurosis»...

Як на нас, то шведська музична сцена видається дуже цікавою та чудово звучить, наприклад: Immanu El, ef, Logh. Ви підтримуєте із ними зв’язок? Можете розповісти більше про інших представників, яких ви вважаєте вартими для прослуховування?

Ми зустрічалися та грали з усіма цими гуртами, але вони не є тими, кого ми добре знаємо чи з ким багато тусуємося. Думаю, що «Logh», про яких згадали, є одним з найкращих гуртів, які вийшли зі Швеції. Існує багато чудових шведських гуртів, яких варто послухати, ось декілька з них: «Audrey», «Cult of Luna», «The Bear Quartet», «Scraps of Tape», «The Rafts», «El Pero Del Mar», «Fireside», «Refused»...

Обкладинка до альбому «Spring Tides» має загадковий вигляд і дуже схожа на картинку тла на вашому майспейсі (* myspace.com/jeniferever). Чи існує в цьому певна ідея, пов’язана із сузір’ями?

Так. Частина неба, що зображена на обкладинці «Spring Tides», є тим шматком неба, який видно із місця, де ми були приблизно у ті місяці, коли відбувся реліз цього запису. Отже, якщо будете дивитися на нічне небо в Україні впродовж березня чи квітня наступного року, то зможете побачити там усю обкладинку. Усі сузір’я є справжніми, крім пісочного годинника посередині, який ми самі вигадали та який пов’язаний як із піснею «The Hourglass», так і з багатьма текстами в альбомі.

Jeniferever
Які ваші улюблені місця у Швеції? Де краще думати та писати музику, на березі моря, дома чи з друзями?

Думаю, що насправді нема гіршого чи кращого місця для написання музики. У мене виникають ідеї для музики увесь час, незважаючи на те, в якій частині світу я знаходжуся, вони просто виринають, коли їм заманеться. Але ми завжди складаємо пісні у своїй студії, коли граємо разом. Але, як на мене, все, що потрібно – це кімната, у якій почуваєшся комфортно, вона може бути у Швеції, Україні або на іншому боці планети. Важливими є люди, які роблять музику, а не місце.

Чим ви займаєтеся, крім музики, на що витрачаєте час у повсякденному житті?

Я працюю музичним продюсером та інженером. Тобто, я записую інші гурти чи музикантів. Інколи я також працюю як звукорежисер. Мартін вчителює, навчаючи гри на гітарі, а також допомагає психічно хворим дітям у молодіжному центрі. Фредерік та Улле працюють у шведській поштовій службі, сортуючи листи. Крім роботи, ми всі залучені до інших музичних проектів поза «Jeniferever». Звісно, ми маємо й інші хобі, одне з моїх найбільших зацікавлень – дизайн та меблі 50-х років.

Як відомо, емоційними є не лише ваші пісні, а й живі виступи. Що вплинуло (і досі впливає) на музику, манеру її виконання?

Коли доходить до виступів наживо, то ніщо на нас не впливає більше, ніж люди, для яких ми граємо. Ми отримуємо багато енергії та емоцій від людей, які слухають нашу музику, тому ми хочемо і віддати назад якомога більше. Отже, я б сказав, що це є основним впливом на виступи наживо, і я знаю, як неприємно дивитися на погану гру гурту наживо, тому намагаюся віддавати людям те, що сам би хотів отримати від гурту, коли б пішов на концерт.

Jeniferever
Ви збираєтеся у довге турне Європою, а як загалом ви ставитеся до гастролей? Можете згадати щось смішне із концертів у різних місцях? І чи є країни, які відвідати хочеться найбільше?

Коли гастролі проходять добре, я їх люблю, коли погано – мені просто хочеться повернутися додому. Загалом це досить непогано, і зажди приємно зустрічати людей, які слухають нашу музику. І також завжди добре відвідувати місця, де ніколи не був, але, здебільшого, ми не можемо оглянути місця, куди ми їдемо, адже наступного дня завжди повинні відправлятися далі. Багато із західноєвропейських країн, у яких ми були багато разів, не виглядають такими чудовими, коли їх відвідуєш сам, тобто багато залежить від виступу та людей, тому зараз ми більше за все хочемо поїхати у країни, в яких ми поки що не були, наприклад, в Україну. Тому справді з нетерпінням чекаємо, коли приїдемо до вас. Сподіваємося, що у недалекому майбутньому ми поїдемо до Америки та Азії, і теж не дочекаємося цього.

У квітні цього року ви мали концерт у Познані, Польщі. Чи пам’ятаєте, як зустріли Юру з українського гурту «Embilight»? Ви чули їхню музику? Якщо так, то чи сподобалася?

Під час гастролей ми зустрічаємо багато людей, тому важко запам’ятати їх усіх, я не думаю, що особисто зустрічав Юру. Боюся, що не чув їх музики. Але я перевірю!

А що ви думаєте про організацію концерту? Ви трохи відрізняєтеся від «Mono», то чому ви виступали разом?

Нам запропонували декілька раз виступити з ними, тому ми подумали, що це гарна можливість знайти нових слухачів, адже тут вони мають достатньо багато постійних шанувальників. Я погоджуюся, що музика дуже різна, і насправді я не шанувальник їхньої творчості, але думаю, існує досить непоганий шанс, що людям, які люблять музику «Mono», наша теж сподобається.

Після перегляду списку ваших майбутніх виступів ми не помітили такого у Києві, Україні? Чому так?

Ми досі не отримали всю інформацію про дати концертів у Східній Європі, тому ми не хочемо публікувати їх перед тим, як отримаємо підтвердження на 100%. Але як тільки ми матимемо всю інформацію, то опублікуємо дату. Тому, сподіваюся, що це буде незабаром!

Не впевнені, чи ви знаєте, але «ef» також збиралися виступити в Україні у жовтні, але не будуть через фінансові проблеми. Коли ми запитали їх про Україну, вони відповіли: «Все-таки ми трохи налякані, адже ніколи раніше не перебували в турне так далеко на Сході... Погані дороги, довго їхати, багато горілки ;)»? Які асоціації та очікування щодо України маєте ви?

Ми точно не боїмося приїхати в Україну та виступити! Нам усім дуже цікаво поїхати туди, незважаючи на те, що там із дорогами та ін. З того, що я чув, ви там маєте насичене музичне життя та жагу до музики, а це – все, що нам потрібно, щоб приїхати. Ми хочемо поїхати будь-куди, де є люди, яким подобається, що ми робимо. Але, звичайно, фінансова частина гастролей часом може бути складною. Тому я розумію, чому гурти звідси можуть не поїхати туди, адже це далеко, коштує багато грошей та забирає немало часу. Проте я впевнений, що «Ef» також якось приїдуть до вас.



Розмовляла Іванна Черуха


фото: Rikkard Häggbom, Rikkard Häggbom, Johan Alp, Olof Rönnblom



16.10.2009
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах