вхід

усі rss

Цьогорічний музичний фестиваль «Молоко» проходив у рамках іншого фестивалю і тому не сприймався, як окрема подія, а швидше, як частина великого дійства. Адже, перед «Молоком» і після нього, на тому ж концертному майданчику відбувалося чимало виступів. Хоча за тривалістю (більше 6 годин музики) він і відрізнявся від інших концертів ГогольФесту.

Moloko Music Festival подорослішав – на це вказують як і кількість іноземних гостей, так і якість вітчизняних: Adam Green, Сергій Бабкін, Adanowsky, Tikkle me, Anniebri, О.Пулатова & VERBA, piss&laugh та pianoбой склали його програму. Дивлячись на перелік виконавців, можна навіть побачити певну концепцію фестивалю (хоча, можливо, це просто випадковість) - дебютанти та бі-сайд проекти складали значну частину програми. Варто також відзначити, що в порівнянні з минулорічним фестом, на сцені не було конферанс’є – тоді Василь Васильців нічого окрім глумливого невдоволення не викликав.

Відкривала цьогорічний фестиваль молода співачка із Одеси – Anniebri. Дівчина цього літа випустила свій дебютний альбом і вже встигла поїздити із ним Україною. Її часто порівнюють із Реджіною Спектор (в арсеналі Anniebri навіть є кавер на пісню «Another Town»). Її світла, легка і місцями навіть весела фортепіанна музика із захватом сприйнялась глядачами. А Anniebri, мило усміхаючись, скромно поступилась місцем на сцені наступному проектові.

piss&laugh та PIANОБОЙ – це бі-сайд проекти музикантів Esthetic Education. Усім зрозуміло, що талановиті музиканти в перервах між грою в своєму основному колективі можуть грати і в інших. А можуть і самі просто грати іншу музику. Інколи такі проекти вдалі, інколи – як у випадку з piss&laugh їх взагалі б не варто показувати широкій аудиторії. Не допомагають тут навіть запрошені вокалістки (Саша Кальцова з Крихітки Цахес).

PIANОБОЙ, проект Діми Шурова, звучав краще, але все ж відчувалась певна вторинність. Висновок можна зробити такий – набагато цікавіше все ж було б побачити Esthetic Education.

Лялькові дівчата Фріда і Керін із дуету Tikkle Me вкотре довели, що Швеція – Мекка поп-музики. Те, на чому грала одна з дівчат важко назвати просто сентизатором, а звучання яке він видавав – електро-попом. Інша ж дівчина співала і заводила публіку своїми ляльковими-танцями. Виникало враження, що опинився на дискотеці початку 90-х. І це схиляло до думки про циклічність розвитку музики. За словами дівчат, вони надихаються ляльковим роботом Tickle Me Elmo. Тож це музика, якщо не для роботів, то від роботів точно. Але роботів добрих і веселих. Доречі, Tikkle Me також дебютанти – їх перший альбом ще тільки готується до виходу, а на концерті можна було отримати безкоштовну ЕР-шку, яку розмели в лічені хвилини.

Ще один і на цей раз найкращий бі-сайд проект – Ольга Пулатова (вокалістки Fleur) і гурт Verba. Холодна і самітна поезія, типова для Ольги, разом із жорсткими, ріжучими гітарними рифами були неначе холодним душем після лялькових танців Tikkle Me. Спокійний і відсторонений вигляд Олі, на відміну від музикантів, які тужились над гітарами, барабаном і клавішами, додавав і музиці, і самому виступу приємних контрастів. Поезія вокалістки і її голос дуже органічно вписувались в музичне полотно. Цей виступ показує її творчу багатогранність – до того ж, це не перший бі-сайд проект, у якому вона бере участь.

На «Серьожу» Бабкіна у зал наштовхалось найбільше людей і з бурхливих оплесків та викрикувань «Серьожа-Серьожа» було зрозуміло, що він улюбленець мас. Сергій Бабкін на своїх концертах практично завжди виступає босим. Концерт в «Мистецькому Арсеналі» винятком не став.

А потім почався «справжній жир»: на сцену вибіг французько-італійський конферансьє, стріляючи у натовп зі свого маленького пістолетика, кричав про початок шоу Adanowsky.

Артистичний і елегантний Адановскі, справжнє ім’я якого Адан Ходоровскі, син відомого режисера Алехандро Ходоровскі й за сумісництвом актор, зі своїми колегами-музикантами влаштував справжнє шоу: кабаре-балаган зі стриптизом, перевдяганнями, кривляннями, франкомовними піснями та іншими неподобствами.

Уявляти Адама Гріна тільки за допомогою майспейса і ютюба – марна справа. Більше того, краще це взагалі не робити, бо тільки його живі виступи виявляють хто є хто.

Не знаю, під яким кайфом Грін перебував, але він безперестанно ганяв по сцені зі сторони в сторону протягом усього виступу, час від часу спотикаючись, танцював, кривлявся, постійно стрибав на руки публіці й рвав на собі одяг, з’їв сетліст і назбирав повні кишені записок від шанувальниць.

Дівчата в передніх рядах пищали і танули, підспівуючи «I like drugs, I like drugs, I love them so» та вимагали Джесіку Сімпсон. Її (культову пісню Гріна «Jessica») і отримують під кінець виступу. Але Адам не заспокоювався й не хотів залишати сцену. Він співав, точніше, кривляючись, заставляв дівчаток повторювати слова «I’m a bitch, I’m a bitch».

Адам зізнається, що надихається старими рок-концертами й хоче, щоб його виступи мали таку ж енергетику. І йому це вдається на всі 100.

Фоторепортаж з фестивалю:

1. Anniebri, piss&laugh, PIANОБОЙ на Moloko Music Festival
2. Ольга Пулатова і Verba + Сергій Бабкін
3. Tikkle Me + Adanowsky
4. Adam Green на Moloko Music Festival