Реджіна Спектор: «Може в мені все-таки десь є якийсь хитромудрий план»


Реджіна Спектор

Поряд із Реджіною Спектор навіть чудернацька Зої Дешанель робиться схожою на Дженіфер Аністон. Самобутність авторки-виконавиці з Росії проявляється в усьому – акценті, побудові фраз, вимові, мелодіях. Ось чому після 5 років наполегливих змагань за увагу нью-йоркської сцени успіх її альбому «Begin to Hope» у 2006 році став приємним сюрпризом, тим паче, що запис прорвався у першу двадцятку чарту «Billboard» завдяки гіркувато-солодкавим «Fidelity» та «Better». Ми мали змогу прослухати декілька треків з її наступного альбому – «Far», який вийде у липні на «Sire Records», і з радістю можемо запевнити вас: успіх не позбавив співачку милої безпосередності.

Для запису «Far» Спектор співпрацювала з квартетом «хітових» продюсерів – Девідом Кане, який записував «Begin to Hope», Майком Елізондо (Фіона Епл, «Maroon 5»), Гаретом «Jacknife» Лі (U2, R.E.M.), і, що найбільш несподівано, Джефом Лінном – фронтменом ELO, який співпрацював із Полом Маккартні та Джорджем Гаррісоном, учасником «Traveling Wilburys» і, взагалі, легендою рок-н-ролу.

Незважаючи на «різношерстий» склад команди її продюсерів, саму Спектор важко сплутати з кимось іншим. Серед пісень, що можуть увійти до альбому (трек-ліст досі уточнюється), є похмурі балади («Genius Next Door»), енергійні потенційні хіти («The Calculation»), а також трохи «кривляння», яке вже стало її «фішкою» («Folding Chair», де співачка експресивно імітує дельфіна). Готуючись до фінального зведення нового альбому, Реджіна знайшла час, щоб розповісти нам про творчий процес, співпрацю з Джефом Лінном та свої прогнози на 2309 рік – у стилі наукової фантастики.


Реджіна Спектор



Pitchfork: Над альбомом ти працювала з чотирма продюсерами, абсолютно різними за стилем: Джефом Лінном, Майком Елізондо, Гаретом «Jacknife» Лі та Девідом Кане. Боялась однорідності звучання?

Реджіна Спектор: Над цим я взагалі не задумувалась. Я просто вирішила: «Візьму пару продюсерів, повчуся в них, і буде в мене альбом». Я, взагалі-то, завжди звучу більш-менш однаково, тому запис і так вийде в якомусь сенсі однорідним. Пісні для продюсерів я вибирала випадково. Я не аналізувала, типу: «Той краще підійде для того, а той – для того». Я не шукала інформацію про них. Це було, типу, як підкинути щось догори і подивитися, як воно впаде, розумієш?

Pitchfork: Тобто в тебе не було якогось там «генплану».

Реджіна: Та я б не проти, але – ні. Коли йдеться про романи, опери чи якісь інші грандіозні твори, то я взагалі завжди дивуюся: «Як таке можна придумати?» Мені ближче зрозуміти як можна намалювати картину чи написати вірш або оповідання. Я не можу довго чекати на результат. Мені уваги вистачає на якусь одну ідею, а потім вже починаю нудитись. Якщо артист – це апарат, то я – якийсь інший апарат.

Pitchfork: То якби ти була приладом, ти була б, скажімо, тостером?

Реджіна: [робить звук «дзинь!»] Та, я була б тостером. :) Або, ще краще – тостером-гриль – він більш багатофункціональний. Я люблю тости з сиром на грилі.


Реджіна Спектор

Pitchfork: Джеф Лінн – справжній гігант рок-н-ролу старої школи, як ви з ним зійшлися? Ти була його фанаткою ще до того, як ви почали працювати разом?

Реджіна: З цим вийшов прикольчик. Чи-то прокольчик... Я не знала, хто він такий і що він зробив, коли просила його спродюсувати кілька пісень. Я не великий знавець у музиці. Можу, наприклад, завтра відкрити для себе якогось геніального музиканта, якого всі вже слухають 60 років, і зафанатіти.

Я попросила вийти на Джефа, бо він продюсував останній альбом Тома Петті, «Highway Companion», який мені був дуже сподобався. Я записала собі його ім’я, щоб, коли робитиму новий альбом, могти сказати: «В мене тут є парочка продюсерів, яких можна попробувати». Я пам’ятаю тишу, коли я назвала ім’я «Джеф Лінн» по телефону Тому Уоллі, президенту «Warner Bros.». Але Том був дуже за.

Коли настав час зустрітися з Джефом, я вже трохи хвилювалась. Але він такий милий. Ми з ним випили багато чаю. А коли закінчили роботу, то я почала розуміти: «Блін! Це ж Джеф! Я знаю цю пісню». Бо іноді впізнаєш пісню або голос, але поняття не маєш, хто співає. Але Джеф точно легендарна людина. У нього були такі собі банджолелі – суміш банджо та укулелі – і я взяла одну подивитись, а він такий: "То мені Джордж [Гарісон] дав». Я така: «Нічо собі!», і поклала на місце.

Pitchfork: Коли ти дізналася про нього більше, ти не подумала: «Він, мабуть, не захоче зі мною працювати»?

Реджіна: Ні. Легенди рок-н-ролу не давлять на мене. Якби, боронь Боже, він не виявився кльовим чуваком і не попрацював би та класно з моєю музикою, то я б не думала про те, що він зробив раніше чи хто він такий. Я ж навіть не знала нічого з «Traveling Wilburys» до нашої з ним співпраці. В Джефі класно те, що він зробив геніальні речі ще зовсім тільки недавно. Зі мною він працював дуже натхненно. Він не почиває на лаврах.


Реджіна Спектор

Pitchfork: Одна з пісень, спродюсованих Джефом Лінном, називається «The Wallet». Там ідеться про знайдений гаманець, в якому є картка з «Блокбастера», то той гаманець відносять у «Блокбастер». Пісня кльова, але, слухаючи її, я весь час думав: «Хіба в нас час ще хтось ходить у Блокбастер?».

Реджіна: Та, прикольно. Пісня була написана пару років тому. Я ще пам’ятаю, як співала її під час свого турне й думала: «А чи Блокбастер взагалі відомий в інших країнах ?» Мабуть, доведеться поміняти на «Netflix». :р

Це, типу, як слухаєш якусь пісню 20-х років і не в’їжджаєш, про що йдеться: «Що таке «капутнік»?» Очевидно, що це в них була якась така мега-важлива штука, раз про неї співають у пісні, але тепер її вже нема. Бах і Моцарт правильно робили, що не додавали слів до своєї музики – тепер вона безсмертна. Через 300 років, коли наші пра-пра-пра-правнуки будуть слухати музику, втикаючи пальці в інтерактивну приставку, вони не будуть знати, що таке «Блокбастер», «Netflix» чи «Juicy Fruit». А будуть думати: «Що таке фрукт?» Бо, скоріш за все, житимуть у цементних контейнерах і харчуватимуться внутрішньовенно. Вони не знатимуть про всі ці наші штуки.

Pitchfork: Ого, я про таке ніколи не думав.

Реджіна: :) Може в мені все-таки десь є якийсь хитромудрий план.




16 березня 2009


*Blockbuster - компанія з прокату фільмів та відеоігр у США, Канаді та Австралії, існує з 1985 року. www.blockbuster.com
** Netflix - компанія з прокату DVD-дисків та відеоігр у США, яка доставляє замовлення поштою. Існує з 1997 року. www.netflix.com



переклад: Насті Кухаренко

Фото з сайту: reginaspektor.com


23.03.2009
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах