Трохи про тишу...


AZH зустрівся з гуртом Silence Kit за півгодини до початку їхнього київського концерту в гримерці клубу «Хліб». Незважаючи на те, що всі подробиці про гурт можна знайти в інтернетінастільки детально, що навіть і додати нічого…» – уточнює бас гітарист Сергій Богатов), ми все ж таки спробували розговорити хлопців. Ось, що у нас вийшло:



Silence Kit
натисніть на фото і вони збільшаться :)


- Ви вже вдруге тут. Як ви гадаєте, чи пам'ятають вас із часу вашого останнього концерту в Києві?

Борис Бєлов (далі Б.Б.): Я знаю, що люди приїхали навіть із Одеси. Вони приїздили минулого разу - і зараз теж тут.

- Ви виступаєте в основному в Росії. А ще кудись їздили?

Б.Б. : Ні, поки що нікуди не вибиралися - їхати за свої гроші сенсу немає. Ми можемо гайнути куди завгодно хоч завтра. У нас є навіть друзі в Північній Англії – група Hood, з якою ми були у мікротурі Пітер – Москва – Нижній Новгород. Вони нам сказали: «будете у Ньюкастлі - обов'язково з нами зв'яжіться, відіграємо пару концертів»… Так що треба лише гроші, бо там ми не настільки відома група, щоб нас запрошували, оплачували дорогу і т.д. Інша справа - приїздити до Києва. Нам тут і дорогу оплатять, і, можливо, заробимо трохи.

- А взагалі, поїздки до інших міст для вас - це можливість подорожувати, чи все ж основним бажанням є донести своє мистецтво до слухачів?

Б.Б. : І те й інше. Нам подобається мандрувати і ще більше виступати. Наприклад, коли ми перебуваємо у іншому місті, то, звісно , відчуваємо, що ми не вдома. Але коли я виходжу на сцену, то через п'ять хвилин я взагалі забуду, що ми знаходимось в іншій країні.



Silence Kit


- З вами траплялось таке, що ви взагалі не хочете грати або не можете з якихось певних причин? Що ви тоді робите?

Б.Б. : Траплялось. Наприклад, у барабанщика була температура під 40, а він все одно грав...

Сергій Лєдовський (С.Л.) – барабанщик : О, це було чудово!

Б.Б. : В мене теж була температура. Фізично я не міг, але за допомогою лимону, чаю… Наївся, вийшов, відіграв і вся температура минула.

Сергій Богатов (С.Б.) перебиває : Мені в житті через пил та алергію тяжко дихати носом, але вже тисячу разів помічав - після завершення концерту потім протягом 2-3 годин ніс чудово дихає і я не знаю з чим це пов'язано…

Перебиваючи, підказують: Катарсис! Катарсис!

Б.Б. : А - взагалі найкращий засіб проти всіх хвороб – це секс.

- А як публіка поводиться на ваших концертах?

Б.Б. : Коли до нас Mogwai приїздили, вони офігіли, що тут люди просто стоять і слухають. Чомусь у нас так заведено – просто стояти і слухати. Хтось похитується трошки…

C.Б. : Як пінгвіни…

Б.Б. : Хоча іноді можуть прийти якісь хардкорщики, і як розпочнуть щось влаштовувати... Ну, потім їх копняками виганяють.



Silence Kit


- З яким посилом ви робите свою музику – вона розрахована на те, щоб над чимось замислитись , чи навпаки відволіктись? Що ви хочете нею сказати?

Б.Б. : Взагалі, складне питання.

C.Л. : Ні, по-моєму все просто. Головне, щоб люди відчули певну емоцію, неважливо яку. Негативну навряд чи – музика ж гарна. От і все.

(Пауза) Хіба я не вірно кажу? (сміється) Сказати ми нічого не хочемо.

C.Б. :: Ні, ми таки хочемо сказати. Просто насправді, якщо це розжовувати, то надто складно буде все це пояснити. Хочемо сказати в першу чергу самим собі. Ось так. Розібратись у чомусь. Розібратися в собі.

- Добре... Скажіть, які гурти на вас найбільше вплинули, або й досі впливають?

Б.Б. : Зараз можу сказати, що взагалі ніхто не впливає, в основному – власні емоції та настрій. От, наприклад, маєш якийсь маніакально-депресивний стан, граєш на гітарі й пальці самі перебирають... Раз-раз-раз - і готова композиція. Потім відпустило, полегшало. Опісля приносиш матеріал на базу, всі інші приєднуються і їх теж проймають всі ці емоції.

- А є якась група, з якою б хотілося зіграти на одній сцені?

С.Б. : По-моєму в нас така мрія незабаром здійсниться – у травні…

Б.Б. : Ну не будемо казати наперед. Була така мрія зіграти з цією групою, та зараз це бажання вже не таке сильне, як раніше. Та скоро, я думаю, це здійсниться. Не дарма ж кажуть, що всі бажання здійснюються. Будьте обережні зі своїми бажаннями…



Silence Kit


- Як часто ви виступаєте в Росії?

Б.Б. : Ось у цьому році часто. Цьогоріч ми вирішили по-максимуму… До тих пір, поки на концерти приходитиме не більше двох людей.

- Вас запрошують, чи ви самі нав'язуєтесь?

Б.Б. : В основному запрошують. Ось зараз така ситуація, що в цьому році ми святкуємо шестиріччя. Шість років, і, звичайно, перші три роки ми самі нав'язувались, а зараз запрошують. Якщо гурт збирає велику кількість людей і клубу це вигідно. З деякими клубами ми, відверто кажучи, товаришуємо. У Москві є клуби «16 тонн» і «Ікра», де ми маємо клубні карти. Тобто, в їхніх очах ми вже досягли певного статусу.



Silence Kit


- Між першим і наступними альбомами відчувається суттєва різниця. В який бік міняється ваша музика зараз?

Б.Б. : Ми намагаємось позбутися всіх цих пост-рокових стереотипів. Зараз йде робота над новим альбом, який планується на наступний рік…

С.Б. (перебиває) : Сьогодні можна буде почути декілька фрагментів…

Б.Б. : …Хоча, як буде, насправді ми не знаємо. Репетиції в нас не дуже часто - ми всі маємо працювати на звичайних роботах.

- О, до речі…

Б.Б. : Ой, знову про роботу! Ні, давайте не будемо. Ми не любимо говорити на цю тему. А репетиції - на вихідних.

- В учасників гурту є якісь субпроекти, окрім Сайленс кіт?

Б.Б. : Так, є. От у барабанщика, приміром, раніше було груп 15, у яких він грав. Зараз, правда, він залишив тільки дві.

Б.Л. : Та ну, в мене зараз 6!

- Окрім, дисків ви ще щось робите для пропаганди групи – значки, футболки?

Б.Б. : Так у нас були значки. Футболок не було, навіть не знаю чому.

С.Б. : Проблема в тому, що трохи задороге виробництво…

С.Л. : Ні, насправді нам би хотілося зробити футболки - не лише чоловічі, а й жіночі. Так що основна проблема з декольте.

- Що ще об'єднує учасників SK, окрім музики?

Б.Б. : Ми просто дружимо. Окрім того, що ми граємо в одному гурті. Ми друзі.

- Тобто ви не та група, учасники якої збираються тільки під час репетицій і концертів?

Б.Б. : Ні, репетиції для нас – це ще одна тусовка.

С.Л. : В нас ніжні людські відносини.

Б.Б. : Зараз взагалі за 6-річну історію групи всередині просто ідилія. Всі один одного люблять…

С. Б. : Не кричать один на одного на саундчеках...

- Це прекрасно. Ну, зараз має початись виступ? Як ваш настрій сьогодні?

Б.Б. : Чудовий! Ми гарно погуляли, я купив значок Локомотива, хтось купив футболку «Дякую тобі, Боже, що я не москаль». Я не хочу порівнювати міста, але Київ ми любимо.

Дякуємо на цьому!



Silence Kit


Але далі ми ще трохи поговорили про про футбол, магію чисел (цей концерт у групи 66-й, а минулий раз, коли вони були у Києві і виступали в клубі «44» – був 44-й). Сергій Лєдовський (котрий, як виявляється, родом із Чернівців) попросив у нас диск Тараса Чубая «Наші партизани», і наступного дня хлопці поїхали з концертом до Мінська.

Наостанок додамо, що група досить цікаво підходить до оформлення дисків – це не просто коробка для сіді + обкладинка – тут і картонні листівки, буклетики, наклейки... Хлопці використовують оригінальні космічні фотографії, дещо малюють самі, номерують компакти. Тож Silence Kit – це не лише чудова музика, а й досить добротний, класний дизайн.

Silence Kit


Silence Kit


Silence Kit


Silence Kit


Silence Kit


Silence Kit


Silence Kit


Олександр Хаверчук, Тарас Хімчак



04.03.2008
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах