Лейбл ~taqueOT: ілюстрації до музики чи саундтреки до картинок?


Ми продовжуємо знайомити вас із українськими незалежними лейблами (рік тому публікували вибірковий огляд), сьогодні ж пропонуємо до вашої уваги молодий дніпропетровський лейбл ~taqueOT. Йому всього рік, але за цей час на ньому вийшло багато цікавої музики. Ось що нам розповів Артем, засновник та керівник лейблу ~taqueOT.

 Якщо не помиляюсь, твоєму лейблу менше року, розкажи з чого все починалось, скільки пройшло часу від задуму до його втілення?
Лейблу вже рік. Точніше, рік з тогу часу як з`явилась назва. Спочатку нас було двоє, ми мали спільну ідею зробити великий проект, на кшталт того, що робить «Котра» – і лейбл, і промо агенція, і організація фестивалів. Та є велике «але» – це повинен був бути ще й інформаційний ресурс. Дуже мало статей та інформації про «таку» музику можна знайти, а нам хотілося б заповнити ці білі плями. Стартував лейбл 10 жовтня концертом та диском Станіслава Толкачева, талановитого молодого музиканта, діджея та фотографа. Задумали ми це десь на початку літа 2009 року, а розпочалось, як я вже сказав, все з назви.

Багато музичних лейблів створюються самими музикантами для поширення власних записів, ти маєш свій музичний проект?
Я архітектор. Музикою не займаюсь і не планую займатися. Хоча у років 10 було таке бажання. Гадаю, моя реалізація – це лейбл і ще багато всього іншого.

У мене склалося враження, що артистів, яких ти видаєш, вже давно слухаєш, тому напевно набридло купувати їхні диски у інших лейблів і ти їм запропонував присилати свіжі композиції для видання. Чи, можливо, працюєш по-іншому?
Ні, зовсім «ні». Можу обміняти деякі видані релізи на релізи своїх улюбленців. Більша частина артистів лейблу до випуску дисків у нас не мала жодної роботи, виданої на фізичному носії. Частенько отримую записи на поштову скриньку, слухаю, якщо подобається, «є контакт» - будемо видавати. Зрозуміло, що в мене є знайомі в музичному середовищі, роботи яких я хотів би видати – тоді сам роблю їм пропозиції. Ще мене дуже радує – більшість музикантів, або навіть всі за рідкісними виключеннями – хороші люди. Розуміння та бажання працювати разом на максимально високий результат лише допомагає в роботі.

Які в тебе критерії до відбору матеріалу?
Жорсткі – подобається / не подобається. А ще залежить з якої ноги зранку встаю. Дуже все тяжко. Майже як на «мейджорах».


Edward Sol - iSOLier

Твої релізи дуже художні, у них інколи більше поліграфії та арту ніж музики, перший реліз від ~taqueOT, який я побачив і почув - Edward Sol «isolier». Мої враження були різними, по-перше, дуже мало музики (аж 5 хв), але книжечка з ілюстраціями легко компенсувала цей розмір. Я, направду, так і не зрозумів чи це ілюстраії до музики, чи саунтрек до картинок. Як ти для себе визначаєш пріоритети: де зробити більше ілюстрацій, де оформлення має бути лаконічнішим, ти взагалі якось розділяєш музику і оформлення чи це суцільний арт-обєкт?

Швидше за все, це єдиний арт-об’єкт. Розділяти неможливо – тоді вам буде нецікаво брати його в руки, купувати та слухати. Про реліз Едварда можу сказати: хотілось зробити щось таке, щоб саме йому сподобалось (наші смаки щодо художнього вигляду альбомів збігаються). І вийшло так, що моя несвідома ідея виконала це завдання. Назва цього твору – iSOLier (від Edward SOL). Щось пов’язане з ізоляцією. Можна, звичайно було вдатися до індустріальної тематики, але це швидко набридає, саме тому я зупинився на ідеї ізоляції у собі – головна ілюстрація цього диска - дві картки: червона та зелена. Все ж інше з’явилось саме собою, я і досі не розумію звідки воно все виходить. Знаю тільки де зупиняється і чим стає.

Розкажи про серію CD бізнес-кард?
Цікава штука. Формат середини 90- х. Вигадували цей носій для реклами брендів – зручно та швидко. Вся інформація поміщається у гаманці. Але для таких лейблів, як мій – це найкраща нагода зробити гарну «обкладинку» для релізу. Що стосується тривалості, то тут теж цікаво. П`ять хвилин – і ти повинен показати себе з найкращої сторони. Всі артисти серед тих, хто виходив у мене на цих носіях з великою цікавістю намагалися обіграти нестачу часу. Вони відповідально поставилися до цієї роботи, я вважаю, що 5 хвилин мп3 формату не так слухається, як п’ятихвилинний диск. Він – це життя, маленька опера.


Solar Ocean - The Stars That Shine in the Depths

І ще трохи про Solar Ocean– про той малюнок всередині, ниточки, шматок тканини, ну і, звісно, про музику. 
Це проект молодого музиканта з Півдня Росії, з міста Челябінськ. Записи він робить на портативній студії, а потім обробляє. Вимальовує з цих польових записів глибокі звукові потоки. Маю дуже багато його матеріалу, але я не можу зараз собі дозволити випускати лише одного артиста, незважаючи на те, що мені подобається його роботи. Диск " Зорі, що сяють у глибинах" (The Stars that Shine in the Depths) запланований в двох варіантах. Ми безперечно випустимо другий варіант з іншим артворком. Перший варіант дуже сильний, а ось другий ще і тривожний ...у вас буде можливість це почути. Оформлення ж першого варіанту - дуже символічне і містить багато приємного. Фото на зовнішній частині зроблено мною з перервою у рік, у травні 2009 та 2010 років. Дівчина, яка є обличчям роботи, вважає своїм щасливим числом 27. Саме стільки копій альбому було зроблено. Внутрішню частину малював теж я. Протягом тижня, потроху – це одна з найзавершеніших робіт за все моє життя. Ну, а все інше - що тут казати, все повинно бути органічно. І не важливо, що я хотів зробити чи що не вдалося – головне, що ніхто не може мені докоряти, що щось не вийшло як хотілось, бо ж ніхто не знає, як саме ... принаймні я задоволений результатом.


velvet breasts - ancient dream

Оформленням дисків займаєшся сам чи це спільна робота з музикантами? Розкажи про цей процес, робота над оформленням якого диску була найцікавішою (або найскладнішою)?
Взагалі у музикантів різні підходи – одні все мені дозволяють, інші просять, щоб було лише так як вони хочуть (швидше, ми отримуємо в розробку якесь спільне рішення). Виконувати ідеї інших людей у чистому вигляді – нецікаво. Гадаю, мені цього не дозволяють мої скромні амбіційні плани на життя.

Помітно, що не любиш пластикових коробочок, а твої захоплення картонними книжечками натякають на певну видавничо-поліграфічну діяльність, чи я помиляюсь, чим ти займаєшся поза лейблом?
Як казав раніше, за фахом я архітектор. Правда зараз мені складно знайти постійну роботу, але я намагаюсь продуктивно використовувати вільний час. Скоро в мене відкриття нового спільного лейблу. Але це поки що таємниця. А взагалі – ще малюю і фотографую на зламаний Зеніт. Сюрреалістично виходить. Деякі роботи вже використані в оформленні релізів. Дуже вже в мене безпредметні світлини виходять.


velvet breasts - ancient dream

Тиражі в тебе невеликі, диски швидко розходяться?

Лежать. Купуйте, будь ласка, це допоможе видати нові диски!

Розкажи що очікується на лейблі найблищим часом - які релізи вже чекають своєї черги, що нового чекати в оформленні.

До наступного 2011 року в нас точно будуть релізи SolarOcean, diupii, DasSein, Fleischesmarkt, Алли Загайкевич, SindreBjerga/Jan-MortenIversen– тобто, буде електроакустика, ембіент, нойз, імпруви ... та ще багато чого. Навіть дуже "серйозний" панк! А про оформлення - нічого надзвичайного, все у тому ж напрямку – параноїдальна шизофренія \картон\нитки … та ще багато природніх і не дуже матеріалів.

Як ти слухаєш музику (мп3-плеєр, стереосистема, комп’ютер, у навушниках чи з колонок)?
Все дуже старомодно – плеєр та диск.

Яким носіям віддаєш перевагу?
Хм. Неважким :) Касетно-вінілова манія не бере мене за зябра – я люблю диски. Дуже рідко – касети. Але найбільше – ті маленькі диски.

Їздиш по фестивалях чи ходиш по клубах?

Ще рік тому ходив та їздив. Зараз все затихло. А грошей на поїздки до більш віддалених локацій у мене зараз, на жаль, не має. Звичайно, хотілось би нових вражень та нових артистів.

І одне риторичне питання – як ти думаєш музика тих музикантів, які не грають перед аудиторією чимось відрізняється від тих, хто активно «спілкується» зі слухачами зі сцени (ведуть активні гастролі)?

В останніх купують аудіопродукцію – це точно. Взагалі, є дуже різні артисти – особливо ті, яким аудіоносії і не потрібні, бо вони так рвуть на виступах, що на них майже завжди аншлаг. Наприклад, Джок Ланц (Sudden Infant), хочу побачити цього дядьку наживо. У нього все що є – пара залізяк, голос та контактні мікрофони – і все! Якщо я почну описувати всі свої музичні вподобання, це затягнеться надовго.

І, насамкінець, що означає назва ~taqueOT?
Так ОТ!

Лейбл в Інтернеті:
http://taqueot.blogspot.com/
http://vkontakte.ru/club11687524

Розмовляв Хаверчук Олександр

28.08.2010
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах