The American Dollar: «Ми любимо гармидер у нашому фургончику»





The American Dollar – гурт із Нью-Йорку, створений двома шкільними товаришами Джоном та Річем у 2005 році. Хлопці намагаються не зациклюватись на якомусь одному стилі, постійно експериментуючи, і в них це добре виходить. Та все ж, їх пов'язують із стилем пост-рок, в якому The American Dollar - гурт з унікальним звучанням.

На сьогоднішній день випустили три альбоми: «The American Dollar» (2006), «The Technicolour Sleep» (2007), «A Memory Stream» (2008). А нещодавно анонсували про вихід четвертого диску «Ambient One», який окрім матеріалів з другого і третього альбому в ембіент-обробці, міститиме нові бонусні треки. Реліз заплановано на 15 липня.





TSB: Як ви почали грати разом вдвох?

John: Проект було створено три роки тому. Це був наш перший інструментальний проект. Ми займалися дивними експериментами з клавішними та раділи з того, що в нас виходило.

Першу пісню, яку ми зробили, “Everyone Gets Shot”, попросили використати для проекту MTV під назвою “Battle Ground” через день після того, як ми опублікували її на MySpace.
Така перша хороша реакція була для нас потужним стимулом, щоб продовжувати.

Rich: Так, нам дійсно сподобалось те, що інші люди насолоджувались ним так само, як і ми.

TSB: У яких проектах ви працювали до “The American Dollar”?

John: Деякі випадкові альтернативні рок-гурти, ми лише відточували свої навички та вчилися «відкривати роти».

Ми хотіли робити щось в іншому напрямку, ніж раніше.

Ми зазвичай багато слухали “Pink Floyd”, “Radiohead”, “Sigur Ros” та “The Album Leaf” і хотіли експериментувати у тій сфері. Цей проект був нашою першою спробою створити щось, що справді нам сподобалося.

Rich: Насправді нам набридло грати одне і теж, набридли гурти в яких ми були, і просто зробили те, що хотіли і до чого були готові.

TSB: Як ви вигадали назву “The American Dollar”?

Rich: Я запропонував. Ми ходили навколо того, що теоретично це може означати, але насправді цю назву ні з чим не пов’язуємо.


TSB: Які умови створення музики? Ви пишете музику окремо чи разом?

John: Ми завжди створюємо музику на ходу. Ми не пишемо, а потім записуємо, а просто здійснюємо це одночасно. Єдина річ, яку я останнім часом роблю для того, щоб занурити себе у настрій для музики - це п’ю Devil springs Vodka. Її міцність 160!

Rich: Зазвичай ми просто маємо трохи часу, залишеного для написання та запису і беремося за це. У більшості випадків, ми створюємо те, що зберігаємо.

TSB: Що надихає вас на створення музики?

John: Нам подобається орієнтуватись на свою уяву і потім створювати музику навколо неї.

Rich: Я думаю, що зрештою, коли трек закінчується, то рішення про його збереження залежить від того чи викликає він у нас якісь відчуття. На це впливають як наші відчуття в житті загалом, так і те що виходить в кінцевому рахунку.

TSB: Коли ви створюєте музику, що намагаєтесь продемонструвати?

Rich: Зазвичай ми просто стараємося перевершити себе.

John: Ми не думаємо про те, що думатимуть інші. По напрямку, ми втекли від імпресіонізму до того, щоб розвивати власне звучання.

TSB: Дженіфер Марстон / Jennifer Marston з “XLR8R” порівняла вас із “The Album Leaf” та “Explosions in The Sky”. Як ви почуваєтесь, коли вас порівнюють з подібними гуртами?

John: Ми погоджуємось із цим порівнянням, оскільки ті гурти були нашими улюбленими задовго до того, як ми розпочали.

Rich: Нам дійсно велика честь, коли люди говорять про нас, згадуючи “The Album Leaf” та “Explosions in The Sky”.

TSB: З ким би ви себе порівняли?

Rich: Ми говорили про це раніше, і нам непросто сказати на що схожа наша музика. Наша думка базується виключно на власному баченні. Якщо оглянутися в минуле, то простіше помітити на що схожі ті чи інші звуки. Наш матеріал занадто новий для цього.

TSB: Як ви почуваєтесь через те, що є індивідуальними у плавильному котлі пост-року?

Rich: Я навіть не знаю чи ми граємо пост-рок. Жанр настільки великий, що він вміщає в себе все від оркестрів до маленької команди з двох чоловік - як ми. Я думаю, ми відрізняємося від пост-рок гуртів тим, що маємо менше учасників.


Короткометражний анімаційний фільм “Tir Nan Og” озвучується вашим треком “The Slow Wait”. Про що він? Розкажіть про вплив цього відео та вашого треку одне на одного та зв’язок між ними.

John: Це фільм нашого друга Fursy Teyssier з Франції. Ми знали, що відео було зроблене і ми мали написати музику для нього. І сталось так, що коли написання трека підходило до кінця, Fursy закінчив своє відео, тобто обидві речі вийшли разом.



Ваш відеокліп для “Bump” вийшов дуже цікавим. Він схожий на відео з ядерного випробувального полігону. Розкажіть про це.

John: Я знайшов це «open source» відео і нам здалося, що воно підходить. Для мене це був момент відкриття скрині Пандори: поняття того, що як тільки вибухнула перша атомна бомба, всі з цих наслідків стали просто результатом існування зброї. Було показано створення та руйнацію.

Rich: Це був момент, що змінює життя всього світу. Хіба може щось підійти краще для цього треку ніж момент, що змінює життя?

Вам подобається їздити в тури ?

Rich: Так! Ми любимо гармидер у нашому фургончику.

Розкажіть найшаленішу дорожню історію?

Rich: Ми проїхали 18 годин з Індіани до Нью-Йорку. В кінці подорожі ми вже так дуріли, що кричали вранці на всіх людей, їдучи зі швидкістю 80 миль за годину. Ми дуже голосно ввімкнули Eno Burn - «My Life in the Bush of Ghosts». Це був момент божевілля, якого ми досягли, намагаючись залишатися бадьорими.

З якими гуртами ви б зіграли разом?

John та Rich: «This Will Destroy You» і «Caspian».

Як воно бути інструментальною командою у Великому Яблуці?

John: Непросто бути групою в Нью-Йорку. Тут багато шуму, так багато подій та розваг – відбувається все на світі.

Rich: Той факт, що ми з Нью-Йорку вплинув на нас, тому що велика кількість культур навколо просочується в нашу музику. Ми додаємо немалу частину хіп-хопу в свою музику. Квінз підходящий район для цього.

Де ви бачите “The American Dollar” через 5 років?

John і Rich: Сподіваємось, ми будемо частіше їздити в тури та творити набагато більше музики. Хочемо зіграти трохи концертів на великих сценах. Маємо бажання зробити все, що гурт міг би зробити за 8 років.


Купити альбоми: www.theamericandollar.info



Інтерв’ю The Silent Ballet
Переклад: Ігор Колтун, Іванна Черуха



24.07.2009
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах