Марися Нікітюк розповіла, що очікувати на театральних подіях ГОГОЛЬFEST 2012


Найочікуванішою театральною подією ГОГОЛЬFEST, який стартує у п`ятницю, є новий проект Даху "Школа недраматичного мистецтва". Як завжди у Влада Троіцького, нова вистава народжується в процесі - прямо на репетиціях, що тривають до восьмої вечора. Поруч із вже визнаним театром розгортається історія з "багатьма невідомими". Фестиваль запропонував усім молодим театральним режисерам: "Є величезний простір, приходьте і творіть!" Хто і з чим відгукнувся, Свідомо розпитали у куратора цієї ідеї Марисі Нікітюк.
 
-  Буде оперний проект "Книга пісень" театру "Оксюморон". Це цікаво, бо спроб сучасної опери в Україні фактично немає. Маємо метажанрові виступи, наприклад, Анатолія Вексклярського. Пам'ятаєте ді-джея Толю?
Актори центру "Пасіка" покажуть частину українсько-польський проекту за творами Віткаці. Буде моновистава Марії Вакули "Техно. Історія одного вбивства". Дві вистави покаже київський "Театр у кімнаті" - "Сільський лікар" за Кафкою і "Смерть Тантажиля". Побачите також виставу за Маркесом "Сто років самотності" театру "Баобаб" - несподівана ідея для київського простору. З відомих більшості митців будуть Сергій Швидкий і його "Соломея", а також Ігор Лисов з лабораторії "Школи драматичного мистецтва"  Анатолія Васильєва та його проект з Театром на Печерську.
 
Остаточну програму побачимо вже на самому фестивалі. Розумійте, що фестиваль пропонує театр не як продукт споживання, а як процес, як лабораторію. Де митець може дозволити собі як геніальний, так і провальний проекти.
 
Свідомо: Це і шанс для невідомих колективів, і ризик для іміджу фестивалю.
 
Важливо, що імена цих колективів прозвучать. Наприклад, буде чудовий театр тіней. Пам'ятаєте, кілька років тому приїжджав у Київ відомий театр тіней "Pilobulus"? Так ось цей український театр тіней нічим не гірше. Проблема в тому, що про них ніхто не знає.
 
Свідомо:  Тотальний експеримент. А здавалося, що у наших митців є тотальний страх перед експериментом.
 
Це не страх, це нерозуміння самої суті театру. Тому що кіно у нас все-таки трохи знімається і кудись виїжджає. А от театр загубився, він не може вловити як йому бути по-новому. У нас немає альтернативи. У театрі можна рефлексувати і Стіва Джобса. Чому ні? Театр може вміщати колосальні речі, але для цього треба бути колосальною особистістю.
 
Нещодавно я почула фразу, що спершу митці йдуть невідомими доріжками, а потім туди починають ходити натовпи людей. Тобто спершу треба показати, що "туди" ходити можна.
 
І це корисно! Є такі вироки людям: менталітет жлобів або менталітет велікорусскіх шовіністів. Біда у тому, що не всі розуміють, що це можна і треба змінювати. Наприклад, після Другої Світової німці активно працювали над вирішенням проблеми своєї агресії, і особливо у театрі це відбувалося. Це дуже цікавий психоаналіз. Українцям його не вистачає. Треба, щоб нам хтось вказав - звідки у нас взялися ті чи ті комплекси, і як з цим треба працювати.
 
Свідомо:  Як вистави адаптуватимуться під простір заводу?
 
Перед тим як відібрати людей, ми їм пропонували прийти на завод. І у багатьох з'являлися корективи до власних вистав. Це буде театр у промзоні, що є розповсюдженим явищем у Європі. У Росії є "Винзавод" (Центр сучасного мистецтва у Москві на місці колишнього винного комбінату), є "Красний Октябрь" (культурний квартал на базі колишньої фабрики в Москві). Влад Троїцький також ставить "Школу нетеатрального мистецтва" у цьому просторі.
Приходьте.
 
 
Фото: Ігор Бельський

19.09.2012
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах