NO NAME в Карась Галереї - Свіжий погляд на роль мистецтва без ГМО



В середу, 17 липня о 19:00 в Карась Галереї (вул. Андріїївський Узвіз, 22-а) відбудеться відкриття виставки "no name полотен".
   

Мистецтвознавець Роман Ганкевич про майбутню виставку в Карась Галереї розповідає наступне: 
 
...мені трапився якийсь дивний виняток, бо спілкування з іншими представниками українського і зокрема столичного «бомонду» показує їх абсолютну неготовність до феномену NO NAME. Романтичні часи першовідкривачів нових мистецьких імен залишилися в історії мистецтв, поступившись новоствореним ділкам, які не вважають за потрібне спілкуватися з художником до того часу, аж поки він не набуде для них якогось «брендового» статуту, тобто не засвітиться у десятку відомих галерей, не нап’ється до безпам’яті на бієнале і фестивалях, не матиме навколо свого імені ареолу скандалів і міфів.
 
Згадаймо хоча б нашумівший у 2010 році фільм «Вихід через сувенірну крамничку», де йшлося саме про такий ареол. Коли у Бенксі запитали про його думку стосовно новоспеченої «зірки» стріт-арту, Брейнвошера, він сказав дуже цікаву річ: «Взагалі-то я усіх друзів заохочую займатися мистецтвом, заохочував і Террі. Звичайно він не завжди слідував установленим правилам, але про які правила може бути мова… але тепер я цього не роблю.»
 
Сьогодні NO NAME – це доволі поширений і відомий «мем», що його вживають і використовують на противагу орендованим, солодкавим і гламурним речам. Аналізуючи тенденції першої декади 21 ст. можемо стверджувати, що мистецтво NO NAME скоро стане звиклим явищем у світі – дещо іронічний розвиток, базова сутність і нефірмова природа такого мистецтва просуває мистецькі твори, як вигідну економічну альтернативу брендам і гламурним полотнам усталеного естаблішменту в мистецтві. Це художнє втілення популярного сьогодні Anonimus-а, іншого мема, «ім’я якому Легіон». Свіжий погляд на роль мистецтва без ГМО.
 
Але теоретична або навіть практична поява такого мистецтва ставить перед нами низку запитань вартих уваги якщо не набридлих усім пост-структуралістів, то хоча б популярних тепер культур-триггерів. Що є мистецький твір без імені за ним закріпленим? Чи не повертає він нас у часи розквітлого модернізму, коли Дюшан формував ідею ready-made, а Арнхейм говорив про гештальт артефакту?
 
Проект NO NAME дискутує на тему не просто авторського права чи копірайту, а поняття універсальності і приналежності художнього твору і прав на нього. Якби там не було, але розповсюджені нині концепції відкритого використання (Open Source), творчої спільності (Creative Commons), суспільного надбання (Public Domain) та копілефту (CopyLeft) мігрує з царини Вікіпедії у царину соціальної відповідальності перед мистецькими творами.
 
Однак не все так просто – утопічний світ NO NAME арту створює парадокс… Як говорити і писати про мистецькі твори якщо вони не мають власника, якщо цим власником є усі і в той же час ніхто? Якщо все є спадщиною творчої спільності, чи суспільного надбання, то про який задекларований грошовий еквівалент, володіння правами на той чи інший твір NO NAME може бути мова? Заскорубла свідомість мене як мистецтвознавця виглядає дуже стереотипно і противиться феномену NO NAME. Напевне дається взнаки пласт академічної підготовки, з усіма її екскурсами у світ античності, ренесансу. Бароко, класицизму, та й зрештою постмодерністичних експериментів. Рятівну руку помочі протягує лише Дюшан.
 
Перед нами набір «віртуальних», незайманих полотен, які чекають власного NO NAME-a. Пам'ятаю, що часто доводиться бачити здивованих глядачів які пробуючи прочитати назву тої чи іншої картини бачать перед собою лише UNTITLED (БЕЗ НАЗВИ). З NО NAME-ом те ж саме… тут уже моя черга дивуватися і розгублено знизувати плечима.
 
Саме в цьому ракурсі неясною залишається позиція глядача. NO NAME не витримує милування об’єктами, більше того – він його заперечує. Гламурне і натягнуте СМАКування естетики тут відсутнє, воно поступається голому формалізмові технічного виконання: підрамник, натягнуте, проклеєне і заґрунтоване полотно, білила – мінімалістична база для того, що ми називаємо «роботою», «полотном» NO NAME художника, синонімами артефакту.
 
  
Роман Ганкевич,
мистецтвозванець


15.07.2013
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах