Ukrainian POST-ROCK live concert відбудеться у Києві в кінці квітня


"Ukrainian POST-ROCK live concert"
за участю:
Dalai Lama (Львів)
gingerbeard (Харків)
Them Bones (Дніпропетровськ)

Клуб Sky Hall. ЦСД "Дивосвіт". Вул. Малиновського 24/10 (м. Оболонь)
26 квітня. Початок о 18.00
Вхід - 40 грн.

Прес-реліз:

Dalai Lama / «Далай Лама» - здавалося б тиша, спокій і усамітнення ... Проте, це точно не про молодий гурт зі Львова, який є постійним учасником фестів на зразок: «Руйнації», «Спраги» чи «РокЛьвів». Тут радше - психоз та неординарність звучання, істерія та масовий гіпноз у які вводить поведінка музикантів на сцені і головне - зухвалість з якою група увірвалась в музичний андерграунд старого міста, аби презентувати щось принципово нове для України і згодом, як планують учасники колективу, вирости у цілком самобутній гурт. Хоча для окремих шанувальників вони вже є найоригінальнішим здобутком нової альтернативної сцени. Однак самі музиканти більше згодні з критиками, які бачать в творчості «Далай Лами» вже давно відомі світові аналоги. Та сумувати з цього приводу їм не варто, бо що ж поганого коли тобі трохи більше року, а тебе порівнюють із пост-роковими MOGWAI, YOURCODENAMEISMILO чи ISIS ? Та все-таки найчастіше їх асоціюють із потойбічним TOOL. Проте, це, мабуть, більше стосується саме того потойбічного стану, який є невід'ємною складовою виступів Далай Лами і нестандартних ламаних розмірів та ритмів, що підкреслює шизофренічність їхньої музики. Та, напевне, найоптимальнішим є порівняння із MARS VOLTА, через ту масу психоделії та нойзу, а також і з самими RADIOHEAD, через дещо британське звучання та експерементальність в пошуці саунду. Обидва вокалісти гурту використовують вокальні процесори, що наразі є
нечастим явищем для української сцени. Але сказати, що саме це робить їх унікальними буде не правдою. Адже багатьом шанувальникам їхньої музики найбільше імпонує саме вибагливий інструментальний супровід, який здатен створити для посвячених об'ємні візуальні повідомлення.

Акцент саме на візуалізації звуком. Адже хлопці намагаються аби їхню музику можна було бачити. Один з вокалістів обдарований художник, інший - талановитий поет. От один з них на репетиціях починає виголошувати всі свої візії-рефлексії, а другий виливати літри фарби на стіни ( благо є свій гараж) і виписувати в конвульсіях все те, що з'являється від такого хворобливого контакту. А от як в цьому кавардаку інших четверо музикантів здатні створювати музику - загадка. Напевне від цих практик сама їхня музика теж є загадковою і хворобливою. Про це свідчать як і специфічний, ЛАМАний стиль гри барабанщика, так і завернутий настрій обох гітаристів, один з яких вухогорлоніс команди, а інший просто придурок зхиблений на меморандумах Вінстона Сантеск'єро та Ауробіндо. Щодо басу - то він додає звучанню групи чіткого транс-корівського качу, від якого з'являється почуття меломанського голоду, як від останнього альбому UNCLE, адже басист завжди виступає голодним. Зовні цілком комунікабельні і веселі хлопці з Далай Лами стають абсолютно замкнутими, або навіть іноді цинічними, коли намагаєшся вивідати чому в них така назва і чи якось це пов'язано з їхніми релігійними переконаннями. Вони кажуть, що не є буддистами. Кажуть, що грають точно не християнський рок, але перед кожним виступом їх можна застукати за спільною молитвою, з якої іноді долинають співи та речетативи на нез'ясованих мовах. Кому вони моляться - невідомо.

http://www.myspace.com/dalailamalviv

Them Bones

http://www.myspace.com/thmbones

Про себе завжди розповідається набагато краще, ніж це робитиме хтось інший. Тож, слово учасникам "GINGERBEARD".

«Ми - четверо молодих харків'ян, музикуємо разом лише протягом кількох місяців і досі мали лише два великих виступи: під час відбіркового туру харківського фестивалю «Музичний острів» та на фесті «Tribute To Pink Floyd» у місті Лева, де спробували поглянути з відстані сорока років на творчість експериментатора Cіда Баретта. Власне, складно визначити в якому саме напрямку музикуємо, бо не маємо суворої концепції абощо, зараз це експериментальна суміш noise/grunge/trip-hop/brit-pop/post-rock. Але найважливішим для нас у гурті є передусім наші особливі душевні дружні взаємини і наше спільне загострене світовідчуття, та все ж музика є дечим неймовірним і надзвичайним – наче мандри внутрішніми світами, коли у просторі-часі прочиняються дверцята до інших прихованих вимірів. Тож, зазвичай ми гуртуємося у створеній нами домашній затишній атмосфері і маємо приємні несподівані імпровізації, під час яких народжуються мелодичні малюнки, використовуємо лише живі інструменти, допрацьовуємо пісні на репетиційці, де вже експериментуємо власне зі звучанням інструментів і ритмічними візерунками. Втім, іноді наші пошуки приводять до «важкого» звучання, але ми не вкладаємо жодної деструктивної агресивності у це. Шкода, що доки що ми не в спромозі придбати бажане обладнання, та натомість маємо неабияке натхнення у тому що поробляємо. Нам дуже до вподоби сучасні українські письменники Тарас Прохасько і Юрко Іздрик, мріємо поекспериментувати із поєднанням музики і літературними читаннями або візуальними мистецтвами.

Вирішили собі, що не намагатимемося штучно подобатись комусь і грати «якісно», а радше здійснюватимемо наші дослідження для власного естетичного задоволення і творчого пошуку, не через брак здібностей чи то амбіцій, а саме через те, що не сприймаємо засобів нав'язування, які поширенні у сучасному кон'юнктурному світі споживання. Не толеруємо конформізм – у власній свідомості в першу чергу. Цікаво, що жоден з учасників не має музичної освіти, а натомість здобуваємо вищу освіту за природничо-технічними фахами. Не вживаємо жодних стимуляторів, навіть не визнаємо слабоалкогольних напоїв, і пояснюємо це вкрай просто – для нас то зайве. Двоє хлопців вегетаріанці. Крім музики маємо ще інакші мистецькі зацікавлення і мрії.»

http://www.myspace.com/borodaruda


16.04.2008
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах