Камуфляжне мистецтво


AZH колись уже писав на прикладі робіт Марка Дженкінса про митців, що втручаються в міський простір, вносячи свої візуально-психологічні корективи. Тепер настав час поглянути на роботи художників, які працюють на тому ж фронті, тільки протилежними методами – вони пристосовуються до міських ландшафтів, використовуючи камуфляжні техніки.


Desiree Palmen

Голандська фотохудожниця Десіре Палмен (Desiree Palmen) знімкує людей, які зливаються з оточенням. Для кожного фото вона з великою старанністю створює новий камуфляжний костюм.

Деcіре Палмен народилась в 1963 році, навчалась в Академії мистецтв у Маастрихті, і в минулому захоплювалась біологією та геологією, що і вплинуло на "результат". У ранніх малюнках жінка робила власні інтерпретації наукових фактів і місцем для демонстрації робіт значно частіше обирала природне оточення, а не арт-музеї.

В її інтерпретації людське існування набуває першочергового значення. Не людини, як індивіда, але людське буття як складової його оточення.

Це захоплення в Палмен з’явилось декілька років тому, коли вона зробила свій перший перфоманс у Віденському ресторані. Столи там застеляли скатертинами в червоно-білу клітинку. Художниця вдяглась так само. Поки відвідувачі заходили й виходили, вона, злившись зі скатертиною, сиділа на місці. На думку арт-критика Тінеке Рейндерс / Tineke Reijnders, простою метафорою Палмен нагадувала, що ми рухаємось менш вільно, аніж нам здається і є пов’язані з кодами нашого соціального середовища.


Desiree Palmen

На фотографіях Деcіре Палмен - людина в камуфляжному костюмі з обернутим обличчям. «Містер Ніхто», загорнутий у візерунок навколишнього середовища, стоїть так, щоб якомога краще ховатись у ньому.

У змісті її робіт читається нерішучість, страх і непослух від примусу бути частиною світу. Світу, в якому людина постійно представлена у штучному світлі, для створення видимості контрольованого суспільства. Тільки ті, хто може пристосуватися, можуть відійти від цього.

Деcіре Палмен бореться проти анонімності прямим фізичним впливом через свої перформенси.


Desiree Palmen


Desiree Palmen


Desiree Palmen


Desiree Palmen


Desiree Palmen


Desiree Palmen


Desiree Palmen


Desiree Palmen


Desiree Palmen


Desiree Palmen


Desiree Palmen

Японська дизайнерка Айа Цукіока / Aya Tsukioka також створює одяг, який може маскувати людину в міському середовищі.


Aya Tsukioka. фото: Torin Boyd/Polaris


Aya Tsukioka. фото: Torin Boyd/Polaris

Наприклад, жінка, піднявши верхню частину костюму, зможе легко сховатись від переслідувача, перетворившись на автомат для напоїв.


Aya Tsukioka. фото: Torin Boyd/Polaris

Айа Цукіока каже, що запозичила ідею в середньовічних ніндзя, які, щоб маскуватись вночі, носили з собою темну накидку. Можливо, для іноземців це трохи дивно, але для японців – реальність.


Aya Tsukioka. фото: Torin Boyd/Polaris

«Навіть непотрібні речі можуть виявитися корисними», - вважає вона. «Культура відіграє велике значення у зменшенні ризику». Для дітей вона придумала рюкзаки, які в разі потреби легко трансформуються в пожежні гідранти.


Aya Tsukioka. фото: Torin Boyd/Polaris


Aya Tsukioka. фото: Torin Boyd/Polaris

Учасників шведського проекту hidenow.se надихнула книжка «The Hunger Games», де героїня Катніс Абердін бореться за своє життя в темній гладіаторській грі. Для того, щоб вижити, вона використовує камуфляжні навички, ховаючись від інших. Розділ з книжки можна безкоштовно прочитати на сайті, а всіх зацікавлених шведи запрошують приєднатись до їхнього руху.


hidenow.se


hidenow.se


hidenow.se


hidenow.se


hidenow.se


hidenow.se


hidenow.se


підготував Тарас Хімчак
фото: Desiree Palmen, Torin Boyd/Polaris, hidenow.se



 


Коментарі: 1

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах