Таємниця Андруховича |
|
Ґлен Векслер |
|
|
|
Назар Шешуряк |
Фор тудей ай ем е бой, як співає Ентоні Хегарті. Я Назар Шешуряк, приємно познайомитись.
|
|
|
|
Марія Козиренко |
У місті найніжнішого бетону
Не можна жити, випроставшись
На повен зріст, – від землі до неба:
Хтось обов’язково з’явиться „між”
І попросить його любити,
Або йому молитися,
Або дати грошей. |
|
|
|
Wanda N. : Жінка. У всіх її проявах. |
Достеменно не певна, чи ми – самостійні два тіла,
Так химерно природне це сплетення стебел чи тіл.
І незчулась, як раптом до тебе мене приживили
Садівничого руки, дбайливо-жорстокі, святі…
|
|
|
|
Оксана Лущевська |
ще від якогось еллінського бога
у тебе ця ніжність,
ще від якогось прадавнього часу
у тебе ця сила,
зерном у долоні Доля тебе носила
для мене; |
|
|
|
Ірина Шувалова |
Сумними вістрями сну і пилу
Кору повітря руйнують квіти.
На вищому ступені твого тіла
Воно перетворюється на вітер.
І птахи на ньому карбують треки,
І звірі по ньому ідуть на запах. |
|
|
|
Костя Нетребенко |
Фотограф - не сторонній спостерігач, він - невід'ємна частина сцени, сюжету. Мистецтво - це своєрідний хірургічний інструмент, який здіймає завісу, проникає в природу речей, за допомогою якого можна побачити цілісну картину або її частини.
Пізнавайте себе та інших. Споглядайте знайоме та незрозуміла. Вмикайте асоціативність та образність. Приймайте трансформацію та гіперболізацію. |
|
|
|
Олена Черниш |
Зранку проспекти бувають такі порожні,
що танцювати посеред них не тільки можна,
але і хочеться...
|
|
|
|
свіжакров: Пролісок |
Вночі у поліклініку ніхто не ходить… Вона зачинена… Це в лікарнях чергують і виїзжають на допомогу, здебільшого до порізаних, поколотих, потрапивших в автомобільну аварію, згвалтованих, померлих від серцевого нападу, або помираючих від передозування…
|
|
|
|
Андрій Ребрик |
- А що з курями та качками? - спитала Дзьобогуска.
- Їх і вас, шановна, ми розстріляємо за втручання у державні справи.
|
|
|
|
Пауль Кісс |
Сьогодні добра ніч. Лунус вийшов на небо, полювання буде вдалим. Ми
біжимо, нас семеро. Нас веде Хуркса – наш ватажок. Зліва од мене –
Гур. Праворуч – Вакша. Обидва – мої брати від однієї матері. І всі ми
в зграї – брати один одному. Не підеш полювати з тим, кому не віриш до кінця. |
|
|
[попередня] 1 2 3 4 [наступна]
|
|
|
