Анна Флейтман


Анна Флейтман

Відповіді на АЖ 5 запитань:

Хто ви?
- Людина, жінка, дружина, платник податків, пасажир, пішохід, відвідувач, слухач, громадянка, працівник, користувач, та, що підписалася нижче, адресат, покупець, пацієнтка, киянка. Ну і так далі.

Що вас хвилює, якщо щось хвилює?
- Простіше сказати, що не хвилює. От коли воду гарячу вимикають, то мене не хвилює. І ще були кілька речей – що про мене думають деякі люди, зміна митного законодавства. А так усе хвилює.

Що з українською культурою не так, якщо щось не так?
- Її мало, вона повільна, вона повторює, у ній забагато пафосу, забагато ідеології, замало ідей. А взагалі все так – маємо те, чого потребуємо.

Ви прийшли у цей світ з...
Маминого живота.

Кому потрібно те, що ви пишете?
Не знаю, чи потрібно. Але декому подобається.




берег

сидіти на березі моря,

біля весняних напружених хвиль,

каменів, запахів, піни.

сидіти.

сивіти,

простягаючи руки

до мерехтливого неба,

прозорого, наче сльоза.

сивіти, торкаючись пучками голячків на дні неба

і знаючи, що в павутинні господньому для тебе є місце.

сидіти, дивитись крізь небо.

сидіти і чути, як капле вода

з твого тіла, як сльози,

рожева й густа,

вона

на запах як море.

сивіти, тримаючи в роті голячка ще солоного з неба.

ти втратиш весь колір

і будеш прозора, неначе сльоза,

росинка в павутинні господньому.

вдома і дорогою на зупинку

(1)

світ повний - світ пустий

пустий - повний

пустий - повний

...

назбираю пригорщу ялинкових голок

висипати

на стежку

трубчастого голосу

сліди верзуться

я не ховаюсь

відкрито

дивлюсь на пригорщу голок

трубчасто мовиш

долоні твої і світ

із чорного золота

білого

жовтого

вгорі і внизу

дзенькне монета луною

я тут

плаваю

(2)

моїм шкрябочкам цілком байдуже

хто тут зайвий

вухатим-вусатим шкрябочкам

байдуже

возять пусті автобуси

завжди такі невчасні

і примовляють

"не йди, зачекай,

тут же пустка повисне"

далі вигадуть забавки

щораз, як фольга, цікавіші

а я пересипаюсь піском в часомірі

з себе у себе

з себе у себе:

на колбі відбиток пальця

і попал сонця

та більшого і не треба

(3)

вітер човгає.

я - засинаю.

вітер на кухні

в халаті і капцях заварює чай.

старий Ханасака їде самотній

верхи на віслючку.

Ханасака всміхнеться - і вишня заквітне

в зимовім саду.

у Ханасаки на вусах крижинки

і рисовий коржик в торбині.

вітер тихенько двері причинить.

я сплю.




Сьогодні Субота

Таке буває рідко, але ж

Захотілося - непідробної щирості, раз і назавжди

і ти, поклавши голову на руки, сказав:

"Ми хочемо жити

жити тут в мирі

жити тут з Б-гом.

Та вони нагострили зуби

і рвуть, і пнуться на свою гору"

Ти сказав: "Жінко, послухай, ти здатна.

Ми маєм ростити дітей

це воз'єднання.

В цьому саду. Жінко! Послухай!"

А потім відвів очі, уже повні сліз

і до прадідів

свого і дружини своєї

говорив і говорив

і плакав, чи не вперше відтоді, як став чоловіком

"Дядьку Мойсей, дядьку Давід, моя жінка не розуміє мене, як же мені жити?

Дядьку Мойсей, дядьку Давід, як же мені жити, моя жінка не розуміє мене."




крапочки на сонечку

велика мама схожа на ієрогліф

маленька мама - на плюшеве ведмежа

пощерблені східці, облуплена лавка

постій ще трошки зі мною

і далі піду сама



знаєш, я хочу навчитись

ніс облизувати язиком

бо одне дівча розказало,

що веснянки на смак

такі самі, як чай з молоком



а ще ми могли б, послухай,

бути схожі на олівці

домалювали б поруччя оцим ось сходам

і по п'ятій пелюстці

усім квіточкам на бузковім кущі



тоді б кожен міг скільки схоче

загадувати бажань

і вони б неодмінно збувались...

маю одне заповітне

та бузок ще не квітне, на жаль


Про себе:
Живу у Києві. З острахом чекаю на скоре 25-річчя. Працюю. Назва посади незрозуміла й потворна, тому я її приховую. За освітою редактор. Основне захоплення - придумувати собі нові захоплення.




04.05.2007
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах