Мідна



 
 

білий слон
 
рання година щастя пробудження збіг обставин
ти стоїш на порозі у дежавю і ловиш моменти
завертаєш зібраний досвід у цупкий італійський картон
ти мій білий слон
із міді свого волосся я виливаю для тебе згарди
у шиту мольфаром валізу вкладаю старий патефон
я буду чекати на тебе як вітру й туману чекають гори 
я буду любити тебе як Марічка любила гравця на флоярі
ти мій тихий сон 
відпускаю ці дні у моєї душі собори
і молюся богу щоб бути з тобою у парі
 
 
* * *
 
а може ми спали під одною ковдрою
у старому готелі з вічним ремонтом
що як не крути вже ніколи не виправить
його радянське минуле
дешевий номер без зручностей
вибраний простір для подорожніх на одну ніч
ліжко на одну ніч
ковдра на одну ніч
тепла цупка колюча як у садочку потязі чи лікарні
така що пронизує життя наскрізь
 
падаючи у сон ти віддаєш себе їй
в’язка сонливість огортає 
у сплетінні волокон дихання тіла
сотні думок відпускаєш у простір кімнати
плутатись як заманеться
тобі тепло і ти невагомий
це єдине що потрібно до ранку
 
я знаю
що у різні часи
і за різних обставин
кожен окремо
ми могли спати під одною і тою ж ковдрою
 
лягаю під густе шерстяне полотно 
у старому готелі з вічним ремонтом
змерзла від нічного дорожнього вітру
міцно загортаю себе як немовля
додивлятися твої сни
дошіптувати твої молитви
допивати твою душу розчинену у солодкому молоці забуття
у мороці 
прислухатися до твого тіла
придивлятися до твого серця
ловити уривки спогадів
про кілометри пройдених шляхів і сотні жіночих очей
про те як ти мене не знав і про те як я тебе не шукатиму
 
щоб раз на десятки прожитих років
спати із тобою під одною ковдрою
така віртуальна близькість
на одну
ніч
 
 
 
* * *
 
коли раптом відчуєш: забракло свободи
йди на берег 
вода лікує
тече через тебе а ти як малий посміхаєшся
 
тоді у дитинстві свобода була у крові
потім її вимивали щомісячні вакцинації
припливи розчарувань та дощі полісся
негаразди у тата 
сльози мами
надії на тебе
 
ох ці надії
ким бути у житті визначає не серце
прогнозовані прагнення
зім´яті нотатки щоденних відкриттів
ранкові лінійки
гімни і паради
копійки на проїзд
закордон по телевізору
 
коли велосипед стає замалим
зростає відповідальність
ти вже дорослий
чуєш
ти вже дорослий
перестань пускати слюні на останніх із могікан
читай карнегі
 
практична користь
логіка і статика
треба справити гарне враження
неформальність – хрест на кар´єрі
на батьківських надіях
 
на стосунках із нею
у сімейному чаюванні в кабінеті її тата
 
а навколо чаю сотні книжок
і полички до стелі
який багаж знань
сказала б тетяна василівна 
вчитель від бога
що виростила чотирьох у сирій комуналці
гігантські енциклопедії
збірки репродукцій та символіки
наукових трактатів мертвих авторів
утопічних ідеологій – 
мистецтво бути людиною
припале пилом
припалою
пилом
 
тепер вода лікує
відчуваєш її шелестіння
дбайливий плин?
 
кожного разу коли ти приходиш на берег
вода знімає з тебе відповідальність
перед нею ти дитина
тільки й всього
у неї на тебе єдина надія про чесність із самим собою
не підведи себе
іншим ти уже відслужив

11.12.2011
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах