Олег Апостолов


Олег Апостолов

АЖ 5 запитань:

Хто ви?
кінь у пальті

Що вас хвилює, якщо щось хвилює?
нічого не хвилює

Що з українською культурою не так, якщо щось не так?
усе не так

Ви прийшли у цей світ з...
метою триматися

Кому потрібно те, що ви пишете?
мені,бр

Іржа іржа іржа вже вкотре я відчищаю від неї своє залежане тіло,

вже вкотре я намагаюся зупинити війну і сам буваю зупинений ментами

з їхньою постійною перевіркою документів і глибоким шмоном,

у той час як у сусідньому будинку вбито десятьох мешканців,

не враховуючи свійських тварин і комах і квітів, котрих Крішна

просив не чіпати бо маємо овочі фрукти мед шмаль шланги,

що віддалено нагадують хоботи бойових слонів і сурмлять,

сповіщаючи про найважливіше;

Шукати натхнення по вокзальних парашах, писати своє ім'я та номер телефону

на стіні сральника,

закреслити своє зображення у паспорті, котрого вже давно спалив,

а попіл згодував рибам,

згадати Абхазію і гомодрилів, усвідомити, що Дублін захлинеться елем,

якщо я не надам йому допомоги у вигляді рота і шлунку,

підпалити дитячий притулок і танцювати навколо вогнища,

споглядаючи, як вони випадають, окуті полум'ям, з усіх поверхів ,з усіх вікон,

згадати тебе і засипати трояндами або землею зупинку 75-го,

засипати тебе землею разом із 75-им і трояндами або без троянд,

лише задля того, щоб потім дістати тебе з-під землі голими руками

і впустити в легені життя, пропахле м'ятою і жасмином -

викачай з мене переляк, наче кров, навчи підніматися зі стільця і не падати,

допоможи порізати скотч, не дай мені дожити до смерті.

Залізти у ванну й дозволити собі розчинитися, як сіль у каструлі борщу,

тепер я вода і вже ніколи не палитиму більше 20-ти на день, не кричатиму уві сні

та не викручу жодної таблички з електропоїздів,

не дам у рило жодній бабусі, не розчавлю жодного таргана, не обригаю жодного

рукомийника, не почищу жодного зуба і не розкрию жодного рота, не наберу жодного

телефонного номеру і не скажу жодного слова про те що без тебе мені не вилізти

з цієї помийної ями;

сльози це я, слина це я, піт що тече по спині це я, розсол у якому плавають огірки це я,

дощ це я, сніг це я, ти - це я.

Я не той, ким був до народження, я став таким вже після:

вважав себе Двадцять дев'ятим Патріархом і впродовж двох годин споглядав каструлю

й зрозумів, що ніс так само розташований над верхньою губою,

ніби Тридцятий Патріарх три години споглядав коридор -

жодної пляшки бухла, жодної живої людини,

тільки привиди у моїй кімнаті під ліжком.

* * *

Я попрохав його взяти для мене в кредит

домашній кінотеатр

на своє ім'я,

потім убив,

щоб не довелося повертати гроші;

всі прекрасно знають як воно буває,

позичаєш, а потім довго жалкуєш

Я вирішив цю проблему просто, інакше й не могло бути -

вибач, що так склалося, але де мені взяти таку суму?

У неділю я хотів пограбувати банк, та все було зачинене,

навіть сигаретні кіоски -

я не зміг дістати стільки грошей,

чесно.

Під час кожного вечірнього перегляду

я став помічати зайві кадри,

абсолютно не пов'язані із сюжетом фільму -

мокрі щурячі голови гризли гнилого,

смердючого ананаса,

хоча як я міг відчути, що він смердить?

Теоретично вся гнилятина має смердіти,

бо може здатися, що це абсолютно свіжий продукт.

Уся гнилятина має смердіти,

але ж не з телеекрану!

Сон поступово залишав мене,

бо клятий телевізор іноді вмикався сам.

На екрані з'являлося твоє обличчя,

котре запитувало:

навіщо ти мене вбив?

Вибач...

Але де б я зміг дістати таку суму, де?

я лебедине око що їде в таксівці нічним містом

п”ючи з каністри джин-тонік слухаючи радіо

вугілля добуває мене кліщі регочуть насіння

лущиться гамак тріскається твоє сиве волосся

падає у каналізаційний люк що перевдягнувшися

у крекери бордюри ставить вертикально й збирає

зірки наче яблука бабуся злизує з асфальту зебру

я лебедине око що намагається вистрибнути з авта...

Видіння переслідували мене щоночі,

і я вже почав жалкувати,

що взяв у кредит домашній кінотеатр

саме на твоє ім'я,

а не чиєсь інше,

адже можна було б уникнути цих неприємностей,

що впали на мене

нещасного...

* * *

Темноволосий цар ремонтує годинника,

повернувшись з роботи о шостій вечора

можна не поспішати, адже свято Самотності перебуває поза часом,

ніби пара різних черевиків.

Завтра на двір повиносять амфори з міцним вином,

і оскаженілий народ питиме його через висушені на сонці вени.

Жаби, віддаючи себе у жертву богам Недорікуватості,

почнуть вибухати серед білого дня -

ще довго озера будуть наповнені телячими нутрощами,

аж у декого складеться враження,

що близиться апокаліпсис.

Молодість не залишає нам жодних шансів на виживання, -

почув я від Гомбровича з телефонної слухавки,

залишеної незнайомцем на столику в кав'ярні,

Сезон дощів починається після кожної тисячі смертей, -

сказав я у відповідь,

і на віконному склі з'явилися перші краплі.

День Невідповідності Стандартам перенесено на понеділок

листя затримається на деревах ще на тиждень,

інакше солдатам строкової служби доведеться

приклеювати його на місце.

Цієї осені ми маємо можливість пізнати Вічність,

зробивши лише один крок уперед, шкода тільки,

що цей крок буде останнім.

Усміхнений світловолосий раб підсипає отруту у вино,

демонструючи Світлу свої гарні білі зуби.

* * *

Я звичайно міг би ніколи не прощатися

щоб потім кожного разу не казати привіт

відірвати причини від наслідків

як нігті від пальців

зітхати з полегшенням

після кожного спаленого словника -

чому

чому

слова гніздяться лиш там де їм заманеться

а руки не можуть намацати вимикача

особливо в тому місці де його немає

і ніколи не було?

діти чиїсь діти продовжують танцювати з ароматами

незважаючи на пральний порошок під пахвами

і дулю в кишені

новий для них світ

затягує не гірше пилососа

котрий звісно знайшов свою розетку

по той бік канатної дороги

Я звичайно міг би ніколи не прокидатися

щоб кожної ночі не засинати знов

але хто заповнить той проміжок

і допоможе хвилерізам

тримати пилки?

Я звичайно міг би

й відповідно ніколи не померти

ненароджені не помирають

я не хочу народжуватися

щоб потім не помирати

і не хочу помирати бо не переконаний на всі сто

що народився

Я звичайно міг би не йти

щоб потім не повертатися і не просити вибачення

але вже запізно

і у твоїй ванній кімнаті

з'явилася ще одна

зубна щітка.


04.04.2007
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах