Олександр Данилюк


Олександр Данилюк



Із дебютної поетичної книжки відомого київського адвоката і правозахисника Олександра Данилюка «Преторіанці: після і до Революції». Попри «нефілологічний» фах автора, його вірші позначені глибиною думки, безкомпромісністю ідей, нетривіальною образністю та чітким громадянським звучанням.



Середина спеки.

Середина життя.

Напевно тому й називаєшся літнім.

А не осіннім або зимовим.

Це неможливо зрозуміти в умовному квітні.

Безглузді дурниці.

Непотрібні.

Хоча колоритні.

Напівповний.

Чи напівпорожній.

Намагаєшся зрозуміти.

На межі.

Чи вже за межею.

Босоніж. Не побіжиш.

Час збирати розкидане Нею.



Застережень.

Дванадцять речень.

Сонця промінь цілує в губи.

Ми приречені на самозречення.

Граєм в бісер.

Та мідні труби.



Один одному нічого не винні

Перебігла дорогу

Подумки.

З того боку

Залитого сонцем.

І розграфлений асфальт Києва.

Видається наповненим знаками.

Так і є

Тільки хто здогадається.

Хто збере їх до купи.

В жмені.

А асфальт, як завжди латається.

Мріє стати зеленим лугом,

або річкою.

Що рівновіддалено.

Від реалій.

Але він мріє.

Пробивається трава крізь нього.

Калюжі щодня ширшають

Порожнини цивілізації.

Це неважко.

Лишити в спокої -

Триста років.

Реалізація.



Питання

заслуговують померти

Ти маєш вбити їх, а не вони тебе.

Можливо надто

різко та відверто.

Можливо так ніколи та ніде.

Але повір.

Розвісивши вздовж стріх.

Постріляні безглузді запитання,

Дав відповідь.

Візьмися за батіг,

Почни з своєї спини виховання.

Питання заслуговують

на смерть.

Це їхня доля, сенс їх існування.

Коли усе

навколо шкереберть.

Дай Відповідь дорозі на світанні

Дай приклад щирості.

Будь чесним до кінця.

Брехня солодка.

А солодке шкодить

Твоїм зубам.

Не звикни до вінця.

Ні лавр, ні терен –

тільки Шлях нас робить.




Розмірковуючи над принадами консумеризму

Тягнути крізь зуби, як смертельні образи

холодний ірландський віскі

Навпроти місцевий вікарій

З колоніальними зморшками на шиї

В жодній утопії такого не має

Хіба, що синтезований

З крові католицьких немовлят.

І час-від-часу кидати на Сен-Жермен

Повний синівської пошани і вдячності

Не надмірно тверезий погляд

Маскувати обличчя пихатими посмішками

Взятими на прокат у голлівудських пройдисвітів

На них відбиватиметься слайд-шоу

Як на склі православних ікон

(Ти ще пам’ятаєш, як виглядають ікони)

Обличчя відставних герілья

Які ніколи не їхали до Болівії

Що вони забули в тій Болівії

Спокійно доживають віку на своїх латинських ранчо

Надзвичайно милі сусіди.

Що люблять дітей та собаку.

Немолоді німці на прізвище Борман.

Схожі на пару пекінесів-перевертнів



Високосний день

Фіксує спад шлюбів.

Й перетриману паузу в нашій розмові.

Скупий Касьян кривить тонкі губи.

І з-під нігтів вичищає рештки овечої крові.

Овертайм.

Призначений нам Арбітром.

Отже, між зимою й нами нічия поки.

Безперспективно. Ось-ось і пустять титри.

А там і крихкий мир на чотири роки.




18.12.2009
 


Коментарі: 1

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах