Пауль Кісс


Пауль Кісс




АЖ 5 запитань:

Хто ви?
- Я результат збігу обставин і вмонтованих у мене програм.

Що вас хвилює, якщо щось хвилює?
- За великим рахунком, облишивши марні хвилювання щодо проблем
світового масштабу, які жодним хвилюванням не вирішиш, мене хвилює
лише здійснення головної мрії мого життя: подорожувати на великому
лайнері навколо земної кулі.

Що з українською культурою не так, якщо щось не так?
- Якщо сфокусувати проблему культури до української мови, то проблєма
є в тому, що нею не творять, а загалом милуються. Ну, творять, але
дуже мало. Головне милуються.

Ви прийшли у цей світ з...
- нічим, власне.

Кому потрібно те, що ви пишете?
- Мислю, що нікому.

Про себе: Мене звуть Павло. Народився, живу, колись такі помру.




ПІД ЛИКОМ ЛУНУСА

Сьогодні добра ніч. Лунус вийшов на небо, полювання буде вдалим. Ми
біжимо, нас семеро. Нас веде Хуркса – наш ватажок. Зліва од мене –
Гур. Праворуч – Вакша. Обидва – мої брати від однієї матері. І всі ми
в зграї – брати один одному. Не підеш полювати з тим, кому не віриш до
кінця.

Ми біжимо глибоким снігом, що вкрив Велике поле. Потім буде Ліс, потім
Ріка. А потім – гори, де живуть Істоти. А біля гір – хузи, де живуть
тшинкши. Ми йдемо на тшинкшей – створінь, в яких мало волосся.

Попереду пагорб. Піднімаємось туди й славимо Лунуса за вдале
полювання. За полювання, що були. За полювання, що будуть. Поки є
Лунус – є полювання, живе плем'я. А Лунус буде завжди.

Ми на пагорбі. Хуркса стає у середину, ми стаємо навколо нього,
піднімаємо лапи догори і виємо: „Лу-у-у-ну-у-у-ус!!!" Лунус радіє нам,
його жовтий лик посміхається до нас. Слава Лунусу, слава полюванню!
Отці наші полювали тшинкшей, ми полюємо тшинкшей, сини наші
полюватимуть тшинкшей – так хоче Лунус, і це довподоби йому. І Істоти
йому не указ. Тшинкши – їжа для нас, з віку в вік. Лу-у-у-ну-у-у-ус!!!

Хуркса прямує далі, а ми за ним. Хуркса біжить на задніх лапах, як
Істоти. Він вже давно так навчився. Кожен ватажок – на задніх лапах.
Кожний в зграї намагається бігти на задніх лапах. У мене виходить
краще за всіх. Бо я, Зак, син Інси Товстуна, я стану ватажком. Я
вестиму зграю, ні – кілька зграй на полювання. Слава Лунусу!

Ми в Лісі. Він – великий, він потребує шани. Тому всі, навіть Хуркса,
стають на чотири лапи. Ліс великий, але Лунус вище. Не було б Лунуса,
не було б і Лісу. Повітря в Лісі не таке, як у Полі. І запахи інші. От
тут проходив вдень Великий Кінь. А ось тут довго сидів Грюнкс. Він не
спить взимку, як інші грюнкси. Він старий і скоро помре. Тому ходить
Лісом, лякає всіх.

Залишаємо Ліс. Попереду Ріка. Вона спить, і ми пробігаємо по ній. Ми
на землі Істот. Ми бачимо вогні в хузах тшинкшей.

Істоти мудрі. Мають багато речей. Вони дають речі своїм рабам –
тшинкшам. А ми беремо речі собі. Хуркса має важку палицю з великим
сірим півколом. Воно гостре й важке. Хуркса сильний, він вбив впертого
Варву і став ватажком. Вбив цією палицею з напівколом. Одним ударом.
Хуркса нікому не дає торкатися своєї зброї.

Я теж маю зброю. Мені подарував її мій отець, Інса Товстун: дерев'яна
палиця з трьома зубами – троєзуб. Отець говорить, троєзуб приносить
удачу в полюванні. Отець говорить, він вбив троєзубом багато тшинкшей.
Отець навчив мене битися ним. Я вбив троєзубом молодого великого коня,
коли була сильна зима, і тшинкши полишили хузи, і не було їжі. Я
приніс великого коня додому, і отець похвалив мене перед Родом.
Великий Лунус! Я відрізав від коня хвіст і прив'язав його до троєзуба,
щоб всі бачили звитягу.

Ми біля хузів. Тшинкши сплять. Вони живуть вдень. Зараз багато
тшинкшів стане нашею здобиччю. Ми заберемо в них багато речей. Я хочу
тверду шкіряну смугу. Вакша має таку. І Гуйда має. Сьогодні я матиму
тверду смугу.

Хуркса стає на чотири лапи. Ми всі стаємо на чотири лапи. Зараз треба
бути безшумними. Ми підкрадаємось до великого хуза – кроків як двічі
на пальцях лап.

Перед полюванням Хуркса обіцяв показати диво. Він дістає з великої
торби палички, тре ними, і – о, Лунусе! – з'являється полум'я! Хуркса
– вправний у полюванні! Хуркса говорить взяти брудну тканину, яку ми
взяли перед полюванням. Ми суємо її у полум'я, вона дає густий дим.
Хуркса говорить кидати тканину у дірки на стінах. Троєзубом я розбиваю
прозору скорину на дірці і кидаю всередину тканину.

Потім Хуркса каже ховатись за стіною. Хитрий задум Хуркси! Тшинкши
шумлять в хузі. З дірок в стіні валить дим. Я міцно стискаю троєзуб в
лапах. Сьогодні славна ніч!

Вхід у хіз розламуєьтся навпіл, з нього вибігають тшинкши. Але Хуркса
наказує стояти. Тшинкшей все більшає. Їх вже багато пар. І тут Хуркса
реве: „Лун-у-у-у-ус!!!", і ми всі вистрибуємо з-за стіни, і
накидуємось на тшинкшей. Я б'ю тризубом у тулуб великого тшинкша з
білим волоссям на голові. Червоний туман затягує мені очі. Я б'ю
другого тшинкша, третього... І ось, наша здобич готова. Я беру своїх
тшинкшей, зв'язую їх мотузкою. Вони – моя частина. Одного я віддам
отцеві, Інсі Товстуну. Найкращого – з білим волоссям на голові. Буде
гарна прикраса на отцевому шоломі. А решту візьму собі. Зима буде
важкою, вранці небо показує те.

Кожен з нас зайнятий своєю здобиччю. Але я закінчив швидше за всіх. Я
хочу товсту шкіряну смугу. І я знаю, де її взяти – в хузі. Там дим,
але я, Зак, син Інси Товстуна, я буду ватажком! Я вбігаю у хуз. Дивно
живуть тшинкши. Незручно. Я бігаю поміж дивних речей, які я не можу
назвати. Скрізь – різні тканини. Я чую, мої брати теж в хузі. Я шукаю
смугу. Поки шукаю, беру собі гладку тшинксівську шкіру, що не закриває
лапи, але гріє груди й спину. А під шкірою – хвала Лунусу! – бачу
товсту смугу з твердої шкіри! І це не проста смуга – на ній блискучі
точки, на дотик схожі на зуби моєї зброї. Я хапаю подарунок Лунуса і
вибігаю з хузу – у хузі багато диму, багато вогню.

Ми беремо здобич, кожен свою, і біжимо до Ріки. А потім через Ліс. А
потім на пагорб. Ми стаємо у коло, піднімаємо голови й лапи до неба і
хвалимо Лунуса за його милість до племені.
„Лу-у-у-ун-у-у-у-у-ус!!!...." Переможний наш клич летить скрізь
навколо. Нехай всі знають, навіть Істоти, що поки є Лунус, ми полюємо
на тшинкшей. А Лунус буде завжди. А значить, плем'я – вічне. Лик
Лунуса висить над Лісом. Ми беремо здобич і йдемо додому. Туди, де
тепло. Я зроблю з волосся самиці тшинкша другий хвіст на свій троєзуб.
Добрий хвіст. Довгий. Колір – як зів'яле листя. А черепи тшинкшей
поставлю коло дому, щоб всі бачили – Зак, син Інси Товстуна, знає, що
таке звитяга!




М'ясний відділ

Друже, дозволь, я розповім Тобі про найкращий відділ нашого
супермаркету – м'ясний! Оминаємо овочі та фрукти, розташовані прямо
біля входу, та прямуємо далі. Не будемо затримуватись біля молочної
продукції, хоча раджу Тобі придивитися до рядів з написом «Tharn
sztycht», що дослівно перекладається «Живе молоко». Хочеш знати, що
там? Там молоко самиць «розумної мавпи», дуже дієтичне й поживне.
Тільки від найкращих зразків!

Але йдемо далі. Кондитерський відділ… напої… Ось воно – м'ясний
відділ! Перш за все, подивись на ось що – домашні ковбаси. Дивись, які
вони товсті, соковиті. Уявляєш, кажуть, що «розумні мавпи» тримали
вдома свиней, вбивали їх, та їхні нутрощі пхали м'ясо, змішане то з
кров'ю, то ще з чимось. І називали це саме «домашня ковбаса», цікаво,
чи не так? Дивись, яка чудернацька поверхня в цих ковбасок. В них –
м'ясо «розумних мавп», змішане з різними спеціями та/або шматочками
сала. Раджу придивитися! Причому готувати нічого не потрібно, тільки
поклади на пательню і на слабкому вогні…

Наступний підвідділ нашого супермаркету пропонує Твоїй увазі різні
види філе. Оскільки м'ясо для нього має бути дуже ніжним, сировина
береться виключно в нащадків «розумної мавпи». Дуже ніжна штука, скажу
я Тобі! Хоча, якщо ти віддаєш перевагу м'ясу дорослих мавп, то ось
воно тут, поряд. Є навіть сорти з м'ясом пожорсткішим, на наших фермах
вирощують дуже широкий спектр зразків…

Так, а тепер подивись сюди, тут різні види фаршу. Ось тут маємо й
чистий без домішок, і мікс з різних, так би мовити, «рас». Із салом і
без сала. З ароматичними домішками і без. Без крові, і
насичено-червоні. Дуже широкий вибір, друже!

А ось тут в нас «важка артилерія» – стегна, гомілки, грудини, лікті,
передпліч'я. Жодного волосся, це Тобі не неліцензовані супермаркети.
Все екологічно чисте, все для Тебе. Ну й вирізки, звісно. Тут ми маємо
переважно продукцію з білої «розумної мавпи», але якщо Тобі більше
подобаються чорні чи жовті… Ні? Добре, дивись далі.

Тут в нас голови, так. Ти коли-небудь куштував варений мозок? Ні? Дуже
раджу, друже, спробуй – чудова страва. А якщо ти запросив гостей і
хочеш зробити їм приємний сюрприз? Нема нічого краще за варену голову
зі вставленою у рот грушею! Між іншим, не поспішай викидати кістки –
ось тобі адреса, де приймають кістковий матеріал для виробництва
добрив. З компенсацією, звісно.

Ну, а якщо Тобі подобаються шлунки, серця, пупки, печінка та інші види
мавпячої «начинки»? Ти знайдеш все це – і навіть більше – ось тут. Є
новий ексклюзивний продукт – серця з морською капустою за дуже
особливим рецептом! Ну й безліч соусів… а ось легені. Хоча на
любителя, якщо чесно. А як щодо сала? Не дуже? Ну, на всяк випадок,
воно ось тут, у холодильниках.

Я певен, що Ти більш, ніж вражений, так? Ага, і перш ніж я покажу тобі
варені ковбаси, ми подивимось ще на дещо…


24.09.2007
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах