Світлана Богдан


АЖ 5 запитань:

Хто ви?
Світлана Богдан, в миру - Хоббіт.

Що вас хвилює, якщо щось хвилює?
Мене хвилює, що довкола забагато жлобства, снобства і взагалі негативної енергії в людях.

Що з українською культурою не так, якщо щось не так?
З українською культурою як такою все клас, от тільки їй би грошей побільше і розкрутки.

Ви прийшли у цей світ з...
Я прийшла у цей світ з ВЕЛИКИМ запасом позитиву.

Кому потрібно те, що ви пишете?
Те, що я пишу, потрібно мені і кільком близьким людям, яких я поважаю, а також, можливо, світопорядку, хоча в останньому я не впевнена.




Жертва реклами, або Манія переслідування


Вороги мої люті кругом

мене обсіли, замкнули

жирне своє серце

Пс. 17:9-10


На мене полюють. Ввімкну телеящик –

А там вже вони – півгодини ефіру

Великі червоні роззявлюють пащі,

І я утікаю від них із квартири.

Якщо вони зможуть мене заловити,

То зроблять цигаркою марки "Прилуки",

Підпалять, затягнуться, будуть курити,

А попіл ногами топтати в багнюку.

На вулиці також – на кожному розі

З біґбордів регочуть: "Святкуй разом з нами!"

В тісних переходах стають на дорозі

І тицяють в руки якісь там реклами.

Якщо вони зможуть мене упіймати,

В "МакДональдсі" зроблять біґмаком із сиром,

Зубами жовтавими будуть кусати

Та ще й запиватимуть "Біокефіром".

А вчора хлопчина вродливий підходив:

"Дозвольте, вам, дівчино, запропоную

(Сьогодні в нас знижка) "Ментол-свіжий-подих".

То їхній агент був – я серцем це чую!

Якщо вони зможуть мене ухопити,

То зроблять літровою пляшкою "Коли",

Відкриють і будуть із бульканням пити,

Губами масними стискаючи горло.




Весна неймовірних знижок

Цієї весни ніхто вже ні в кого не закохається.

Цієї весни у кожного знайшлись важливіші справи.

Дівчата безперестанку в дисплеї мобілок вдивляються,

А хлопці вдягли навушники – поринули в світ уяви.

Я йтиму кудись без цілі, щоб вітер штовхав у спину.

І не дорікай, що марно я час свій безцінний трачу,

Бо час подешевшав нині: "Копійка одна за хвилину!"

Так пишуть на всіх рекламах. Хіба ти іще не бачив?

Уголос самі з собою говорять в маршрутках люди,

Приклавши до вуха руку. Світ, певно, дуріє трішки.

Цієї весни ніхто вже не піде ні з ким до шлюбу.

А все ж є привід для радості: в бутіках весняні знижки!

Якщо вийдеш на вулицю об одинадцятій вечора,

То побачиш: там їздять тролейбуси без водіїв.

У кіосках нічних продають помаранчі запечені

І касети із записом добрих фіалкових снів.

На зелених автозаправках розливають сік яблучний,

На червоних автозаправках – сік полуничний.

Десь витьохкує голос із магнітофона, не слабнучи,

І достиглі зірки опадають на землю щонічно.

Люди йдуть на балкони й питають: «Ти, Боже, нас чуєш?»

А планети – то атоми в Нього на кінчику пальця.

Коли вийдеш з під'їзду опівночі, то позадкуєш:

Місто зникло. З печер усміхаються неандертальці.




* * *



Взимку голе гілля – кровоносні судини небес,

І по них циркулює загусла до чорного кров.

Щось сказати мені мав бездомний зажурений пес,

Але глянув лише і в сніги жити далі пішов.

Я ночами тепер чую спів електричних дротів –

Нерви неба вони, чорні струни на білому тлі.

Дощ ішов, сніг ішов – кожен з них щось сказати хотів,

Та змовчали чомусь і вмирати лягли на землі.




Світлана про себе:


Я обожнюю життя, тому що в ньому багато класного. Люблю подорожувати автостопом, стрибати з парашутом, бачити нові місця , заводити цікаві знайомства. Люблю цікавих людей і барвисті феньки.
Назвати імена, на які я орієнтуюсь у своїй творчості, важко, бо за освітою я філолог і знаю хороших таких імен надто багато. Хіба виокремлю найцікавіший для мене літературний період в Україні : 1920-ті роки (Б.- І.Антонич, Є.Плужник, П.Тичина...).Взагалі намагаюсь орієнтуватись на все якісне і цікаве в літературі, а такого дуже багато.


Мені 22 роки, вчуся на магістерській програмі "Філологія" в "Києво-Могилянській академії ", маю невеличку поетичну збірочку "Коли ще автомобілі були людьми". А творчість моя почалася, коли мені було 8 років і я написала казку.




25.04.2007
 


Коментарі: 0

РЕКЛАМА

Молодість 2013Відпочинок у Карпатах