XVI Міжнародний театральний фестиваль в Сібіу


Уже 16 років поспіль наприкінці травня - початку червня Сібіу впродовж 2-3 тижнів дихає особливим життям. Це період Міжнародного театрального фестивалю (МТФ), який цього року відбувся 28 травня - 7 червня під девізом «ІннОвація». Навіть якщо його назва є й тепер «театральний фестиваль», з часом захід перетворився на справжній фестиваль виконавського мистецтва, в чию програму входять танцювальні театральні вистави, вуличні вистави, виставки, презентації книг, конференції, концерти. З року в рік все більше відомих імен мистецького світу відвідують із задоволенням місто Сібіу. На XVI-ому фестивалі були присутні, між іншими, як почесні гості: Джонатан Мілс, директор знаменитого Единбурзького театрального фестивалю, міністр культури Теодор Палеологу, румунський театральний критик Ґеорґе Бану, який поселився у Франції, румунський драматург Савіана Стенеску, яка поселилася в Нью-Йорку, де її вже добре знають, та багато інших представників культурної сфери, видатні артисти зі всього світу, журналісти і, звичайно ж, багато туристів. Сьогодні представимо Вашій увазі декілька вистав, від яких публіка була в захопленні.

Португалія

Одна з вистав, незважаючи на холод та дощ, була зіграна під відкритим небом. Це вистава Жолтана Егрессі «Португалія», режисура Віктора Іоана Фрунзи / Victor Ioan Frunza . «Португалія» є сучасним популярним в Європі текстом, за яким вже було зроблено дві стрічки. Люди без імен, які ховаються за прізвиськами – «Кламе», «Фунде», «Стекле», «Порекле» – живуть в невеличкому містечку в Угорщині, весь час прагнучи чогось, але не в стані відокремитися від себе. Кожен мріє про свою Португалію, казкову землю, де земля зустрічається з небом. Тут Португалія є Москвою Чехова. Ці дрібні герої, дуже мальовничі, так як і проста людяність, яка становить найбільшу частину реальності, покорили акторів Міського театру Бая Маре.

«Актори, які грають у виставі, зразу ж «прилипли» до тексту з жагою румунського актора грати «людей». Мої актори кажуть все частіше, що хочуть грати «людей». Тому що дуже часто грають «символи». П’єса побудувалася майже сама. Їм вдалася одна дуже добра річ. Цей текст є переважно комічним, який я поставив на сцені з думкою на виставу народного театру. Я уявив собі закритий простір, який з часом відкривається. Так, частину вистави граємо надворі, а іншу частину – в приміщенні, глядачі можуть побачити через великі ворота, що відбувається надворі. Ми прийняли цю реалістичну естетику, навіть гіперреалістичну – яка дуже схожа на декорації для кінофільмів – саме тому, що в такому контексті можна ввести символічні елементи, але взяті з реальності. Наприкінці був фантастичний парад костюмів героїв».

The Pillowman

На Міжнародному театральному фестивалі в Сібіу не могло бракувати вистави марки Раду Aфріма. Цього року відомий та премійований режисер представив виставу «Людина-подушка» (The Pillowman) Мартіна Макдонага, поставлену в Драматичному театрі імені Марії Філотті з м.Бакеу. Вистава Рафу Афріма торкається проблематики насильства сучасного суспільства, глибоко аналізуючи найважливіші аспекти соціальної ролі мистецтва. Це вистава вибухаючої соціальної позиції, де сміх приборкує жорстокість, але тільки до тієї міри, щоб не потрібно було прикривати руками очі перед жахом. Ця тема є, між іншим, характерною для режисера.

«Мені достатньо відчути емпатію з героєм п’єси, щоб обрати той текст та зупинитися на цьому. Про це йдеться, зазвичай, у моїх виставах: про когось дуже слабкого, про слабку дитину, яка повинна вистояти перед суспільством або яка більше не бажає вистояти перед суспільством. Для мене початкова точка є достатньою для вистави, яка поступово покидає текст, щоб повернутися до нього. На мою думку, текст є досить жорстоким та хвилюючим з поетичної точки зору. Це поєднання мене цікавило завжди».

Матей Вішнєк / Matei Visniec, дуже відомий та оцінений румунський драматург, який поселився в Парижі, в якості гостя взяв участь у всіх важливих фестивалях європейського театру. Замість підсумків, представляємо Вашій увазі його враження про Міжнародний театральний фестиваль в м.Сібіу, чиїм другом він є вже деякий час: «У Сібіу відбувається якесь чудо. По-перше, це надзвичайна міжнародна участь. Небагато фестивалів дозволяють собі запросити вистави з 30-40-50 країн. Авіньйонський театральний фестиваль є міжнародним, але зосереджується переважно на французькому театрі. Единбурзький фестиваль зосереджується в основному на англо-саксонському театрі, там говорять на англійській мові, туди приїздять багато труп з усього світу. Сібіуській фестиваль є меншим, але по міжнародній присутності є більшим, тобто існує велика різноманітність і, в той же час, в ньому є те, що бракує іншим фестивалям: те, що по закінченню вистави всі збираються в певному місці. Це місце, навіть якщо воно є дуже скромним, – внутрішній двір театру – є достатньо великим, щоб умістити всіх. Тут танцюють, говорять, люди переходять від одного столу до іншого, знайомляться, обмінюються візитками, враженнями, обговорюють вистави та створюють проекти. Це просто надзвичайно! І головна заслуга цього фестивалю в тому, що він створив цю атмосферу інтимності та спілкування між учасниками».


Автор: Луана Плешя; переклад: Людмила Дорош
Radio Romania International



21.06.2009
 


Коментарі: 0